У День перепоховання Шевченка лучани вшанували великого поета

Аби вшанувати Тараса Шевченка, пригадати його найвизначніші твори та оцінити неймовірний вклад задля розвитку українського народу, лучани зібралися біля пам’ятника Кобзареві теплого та сонячного травневого дня.

Саме 22 травня, у день, коли 156 років тому відбулося перепоховання Шевченка на Чернечій горі у Каневі, мала місце урочистість вшанування пам’яті великого поета.

Насамперед священнослужителі Волинської єпархії УПЦ КП відслужили панахиду.«Ми так поводимося ніби нам не вистачає знань, але правда інша – у нас є знання, побудовані на досвіді, крові, причому кров ця – не давня, а дуже свіжа, ще не застигла. Шевченкові слова можна сприймати як заримовані, але римування там мало, там багато правди. Читати треба не віршовані форми, а крик його серця через стільки років сюди, до нас», – відзначив духівник.Попри те, що Шевченко творив у ХІХ століття, він досі надихає українських митців.

«Напевно я скажу банальну фразу, але Шевченко – дійсно наш сучасник. Чому? Тому що ті його надії, сподівання, те, що він писав у своїх творах, сьогодні є нашими сподіваннями», – підкреслив голова Волинського осередку Спілки християнських письменників України Юрій Вавринюк.Голова Волинської організації Національної спілки письменників України Ольга Ляснюк, своєю чергою, поділилася враженнями від поїздки на схід, на Луганщину, де цьогоріч проходило міжнародне літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій».

«Шевченківське свято відкрило для мене Луганщину. Відтепер Луганський край духовно та емоційно – глибоко приватна для мене територія», – відзначила вона.Після покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку народно-аматорський хоровий колектив «Пісенне перевесло» Боратинської сільської ради виконав два твори, основані на текстах віршів Кобзаря.Керівник колективу, директор будинку культури села Новостав Боратинської сільської ради Сергій Шуляк розповів, що загалом у своєму репертуарі хор має сім композицій, основаних на поезії Шевченка, і кожного року до заходів, присвячених українському письменнику, готує новий твір.

«Шевченко – це наш батько, тому що у своїх віршах він відтворював теперішні події, це пророк, геній, це наш український митець слова», – зауважив чоловік.Також, аби віддати шану Кобзареві, до головного корпусу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, де міститься пам’ятник Шевченку, прийшли небайдужі лучани.

«Якщо брати з дитячих, юнацьких років, Шевченко був для мене лише поетом. Але коли я стала підростати, підростала й моя свідомість, і я побачила його на портреті та стала перечитувати вірші, задумуватися над їхнім змістом. Це дуже велика людина, це для нас учитель, пророк. «Кобзар» – це наша друга Біблія. Ми повинні читати й перечитувати його протягом усіх років нашого життя. Тому в березневі дні й зараз, поки є сили, я приходжу, щоб вшанувати Шевченка», – поділилася лучанка, присутня на заході.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---