У Луцьку презентують проекти, що допоможуть громаді

Побудувати частинку електронної демократії протягом 24 годин намагаються команди представників ІТ-середовища та громадські активісти з усієї України у Палаці культури у Луцьку.

Дводенний хакатон у рамках першого національного конкурсу ІТ-проектів EGAP Challenge стартував 9 липня у Луцьку.

Як розповів експерт Петро Верзун, що хакатон, або креативний вікенд є четвертим у рамках проекту EGAP в Україні (перші три відбувалися у Дніпрі, Одесі та Вінниці). У Луцьку зібралися до 57 учасників-представників ІТ-середовища та громадських діячів з усіх регіонів України – Запоріжжя, Тернополя, Рівного, Івано-Франківська тощо. Працюватиме хакатон цілодобово протягом двох днів і повинен мати результат у вигляді низки проектів, що будуть інструментами електронної демократії, які допоможуть громаді краще співпрацювати з владою та бізнесом. Йдеться, наприклад, про нові веб-сайти, додатки, програмне забезпечення, зокрема проект «розумний будинок» для обрахування енергоощадності будівель, можливість бронювання місць під торгівлю у містах обласного значення під час різноманітних фестивалів тощо.

Модератор заходу Михайло Наход зазначив, що у рамках хакатону зареєструвалося 19 проектів, які будуть презентувати 15 команд і 4 індивідуальні учасники. Спочатку відбудуться початкові презентації, а впродовж двох днів команди повинні будуть демонструвати прогрес за допомоги менторів та експертів, а 10 липня презентувати, те, що вони готові запропонувати суспільству. Результатом стане відбір декількох команд до інкубаційної програми EGAP Challenge, які боротимуться за призовий фонд під час демо-дня у вересні у Києві. З його слів, у Луцьку є чимало інструментів електронного урядування, але хакатон є кроком до того, щоб таких інструментів стало більше,влада була більш відповідальною перед громадянами, а громадяни – більш активними.

Експерт проекту EGAP Йорданка Томкова зауважила, що для програми EGAP дуже важливо підтримувати місцеву демократію, не лише у Києві, а й в регіонах. Волинь є важливим регіоном для програми, тож тут очікують побачити рішення та пропозиції, що допоможуть побачити, як місто думає, які проблеми воно має, а також який людський капітал має Волинь.

Директор з розвитку бізнесу компанії De Novo Олександр Зачешигрива зазначив, що компанія працює в Україні, тож їй хотілося б допомогти розвивати не тільки бізнес, а й країну. Він відзначив, що ініціативи учасників хакатону повинні бути спрямовані на людей, тому що і бізнес, і розвиток держави забезпечують люди. з його слів, одним з важливих елементів програми є не лише відбір проектів, а й розвиток екосистеми – партнерів, стартапів, взаємодії влади та громадських організацій, залучення максимальної кількості ініціативних та творчих людей, які хочуть змінити життя на краще в Україні.

Експерт, представник Міністерства освіти та науки, Марія Богуслав зауважила, що завданням заходу є те, щоб кожен міг знайти для себе корисні інструменти для вирішення своїх щоденних завдань. Так, завдяки електронним сервісам можна замовляти послуги, голосувати, через ІТ-інструменти людям намагаються донести переваги громадянського суспільства, у тому числі, електронної демократії. Завдяки ІТ-сервісам, з її слів, Україна має шанс швидко наздогнати західні країни за рівнем залучення громадян і активності суспільства.

Експерт Валентина Дарнопих наголосила, що важливо, аби де б не жила людина – у маленькому селі чи невеликому місті, вона змогла б отримати такий рівень послуг та демократії, як у найбільших містах країни. Якщо реалізовані проекти зможуть поліпшити життя маленького містечка чи села, це і буде метою, заради якої вона бере участь у заході.

Всеукраїнський координатор EGAP Challenge Олександр Краковецький розповів, що під час попередніх хакатонів вже переглянули приблизно 60 проектів, 10 з яких відзначили. Він зазначив, що ІТ-технології – це саме той інструмент, завдяки якому можна значно покращити якість електронних послуг та життя громадян загалом. Ці технології повинні органічно вписуватися в інші сервіси, тож командам потрібно продемонструвати не лише вміння користуватися ІТ-інструментами, а й вміння адаптувати їх для вирішення конкретної проблеми. Щодо парктичної реалізації проектів, він повідомив, що соціальний проект Donor.ua інтегрували в центр інформування киян, що забезпечує терміновий пошук донорів. Інший приклад – інкубатор 1991. В рамках цього інкубатора електронних даних вийшов проект, який працює з рекламними об’єктами.

Своєю чергою, Йорданка Томкова розповіла, що в одному з міст Чорногорії громадян залучають до збору даних – завдяки мобільному додатку можна фіксувати та повідомляти про факти різноманітних порушень, до прикладу, незаконного паркування, засмічення території та інших. Протягом перших шести місяців роботи такого проекту 1500 осіб повідомили про порушення, що мало результатом стягнення великої кількості штрафів на загальну суму 500 тисяч євро на користь міського бюджету. Половину з цієї суми повернули громаді, запропонувавши визначити, куди спрямувати ці кошти. Громадськість розробила п’ять проектів, зокрема, придбання медичних інструментів для лікарні, оснащення дитячих садків для дітей з інвалідністю, відновлення старої частини міста та створення будинку для людей похилого віку. Таким чином, це дало три інструменти – громадяни долучаються до збору інформації, кошти допомагають місту та згодом повертаються до громадян для реалізації нових ідей.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---