Жінки можуть мати ген «суперзору», але він зазвичай просто «спить», – вчені
До 12% жінок можуть бути носійками генів, які потенційно дарують додатковий колірний рецептор, а з ним і зір, недоступний решті людей.
Про це повідомляє Popular Mechanics, передає УНІАН.
Звичайний людський зір трихроматичний – ми сприймаємо світ завдяки трьом видам колбочок у сітківці, що вловлюють червоні, зелені та сині хвилі. Натомість володарі так званої тетрахромазії мають ще й четвертий рецептор, чутливий до жовто-зеленого спектра.
Прикладом може слугувати американська художниця з Сан-Дієго Кончетта Антіко. Вона називає себе «королевою кольору» і стверджує, що розрізняє до 100 мільйонів відтінків, тобто приблизно у 100 разів більше, ніж решта людей. Для митця це, за словами видання, справжній джекпот у генетичній лотереї.
Світ очима «королеви кольору»
Побачити бодай краплину того, що доступне таким людям, решта може хіба що на її полотнах. Антіко досліджує гру кольору й світла в природі. На олійній картині «Між дияволом і глибоким синім морем» з-за густої завіси хмар у серпанковому небі визирає місяць і освітлює океан та скелю на передньому плані. Але сяйво навколо місяця художниця малює не лише жовтим і білим, як можна було б очікувати. Там є м’яке зелене коло й навіть вкраплення фіолетового та рожевого.
Читати ще: Міф про чорно-білий зір собак розвінчано: які кольори вони бачать насправді
За словами Антіко, це не творча вільність. У розмові з The Guardian у 2022 році вона розповіла:
«Я насправді малюю саме те, що бачу. Якщо це рожева квітка, а потім раптом ви бачите трохи бузкового чи синього, то я справді це бачила».
Проте додатковий рецептор автоматично не перетворює людину на володарку «суперзору», зауважують дослідники. Навіть науковці, які понад десять років вивчають цю суперздатність Антіко, не можуть напевно сказати, що вона бачить мільйони кольорів, яких не помічають інші.
Річ у тім, що бачимо ми не лише очима, а й мозком. Світло відбивається від предмета й потрапляє в сітківку, де «живуть» колбочки. Вона перетворює його на електричні сигнали, які вже обробляє мозок. Тому, як пояснюють вчені, четвертого типу колбочок самого по собі мало. Мозок має сформувати нейронні шляхи, які сприйматимуть додаткові дані як окреме джерело інформації про колір.
Читати ще: Деякі люди чують кольори та смакують слова. Розкрили секрет феномену
В огляді досліджень тетрахромазії 2019 року це описано так:
«Навіть за наявності чотирьох типів колбочок зір може залишатися трихроматичним у тому сенсі, що для експерименту з підбору кольорів потрібні лише три змінні. Ми назвали це «слабкою тетрахромазією». Цікавіший випадок – «сильна тетрахромазія», коли жінці для підбору кольорів потрібні чотири незалежні стимули».
Простіше кажучи, за «слабкої» тетрахромазії четверта колбочка є, проте зір усе одно може працювати як звичайний, «трикольоровий».
Сплячий ген
Дослідники, які працювали з Антіко, вважають, що вона належить до функціональних тетрахроматів. Вони припускають, що художниці вдалося розкрити цю здатність завдяки постійним тренуванням: вона безперервно малює картини з семи років, що й допомогло мозку вибудувати потрібні нейронні зв’язки. Утім, це поки лише гіпотеза.
Як зазначає дослідниця Кімберлі Джеймсон, у більшості носійок гена цього так і не стається – без спеціальної стимуляції мозок просто ігнорує сигнали четвертого рецептора.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляє Popular Mechanics, передає УНІАН.
Звичайний людський зір трихроматичний – ми сприймаємо світ завдяки трьом видам колбочок у сітківці, що вловлюють червоні, зелені та сині хвилі. Натомість володарі так званої тетрахромазії мають ще й четвертий рецептор, чутливий до жовто-зеленого спектра.
Прикладом може слугувати американська художниця з Сан-Дієго Кончетта Антіко. Вона називає себе «королевою кольору» і стверджує, що розрізняє до 100 мільйонів відтінків, тобто приблизно у 100 разів більше, ніж решта людей. Для митця це, за словами видання, справжній джекпот у генетичній лотереї.
Світ очима «королеви кольору»
Побачити бодай краплину того, що доступне таким людям, решта може хіба що на її полотнах. Антіко досліджує гру кольору й світла в природі. На олійній картині «Між дияволом і глибоким синім морем» з-за густої завіси хмар у серпанковому небі визирає місяць і освітлює океан та скелю на передньому плані. Але сяйво навколо місяця художниця малює не лише жовтим і білим, як можна було б очікувати. Там є м’яке зелене коло й навіть вкраплення фіолетового та рожевого.
Читати ще: Міф про чорно-білий зір собак розвінчано: які кольори вони бачать насправді
За словами Антіко, це не творча вільність. У розмові з The Guardian у 2022 році вона розповіла:
«Я насправді малюю саме те, що бачу. Якщо це рожева квітка, а потім раптом ви бачите трохи бузкового чи синього, то я справді це бачила».
Проте додатковий рецептор автоматично не перетворює людину на володарку «суперзору», зауважують дослідники. Навіть науковці, які понад десять років вивчають цю суперздатність Антіко, не можуть напевно сказати, що вона бачить мільйони кольорів, яких не помічають інші.
Річ у тім, що бачимо ми не лише очима, а й мозком. Світло відбивається від предмета й потрапляє в сітківку, де «живуть» колбочки. Вона перетворює його на електричні сигнали, які вже обробляє мозок. Тому, як пояснюють вчені, четвертого типу колбочок самого по собі мало. Мозок має сформувати нейронні шляхи, які сприйматимуть додаткові дані як окреме джерело інформації про колір.
Читати ще: Деякі люди чують кольори та смакують слова. Розкрили секрет феномену
В огляді досліджень тетрахромазії 2019 року це описано так:
«Навіть за наявності чотирьох типів колбочок зір може залишатися трихроматичним у тому сенсі, що для експерименту з підбору кольорів потрібні лише три змінні. Ми назвали це «слабкою тетрахромазією». Цікавіший випадок – «сильна тетрахромазія», коли жінці для підбору кольорів потрібні чотири незалежні стимули».
Простіше кажучи, за «слабкої» тетрахромазії четверта колбочка є, проте зір усе одно може працювати як звичайний, «трикольоровий».
Сплячий ген
Дослідники, які працювали з Антіко, вважають, що вона належить до функціональних тетрахроматів. Вони припускають, що художниці вдалося розкрити цю здатність завдяки постійним тренуванням: вона безперервно малює картини з семи років, що й допомогло мозку вибудувати потрібні нейронні зв’язки. Утім, це поки лише гіпотеза.
Як зазначає дослідниця Кімберлі Джеймсон, у більшості носійок гена цього так і не стається – без спеціальної стимуляції мозок просто ігнорує сигнали четвертого рецептора.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
20 вересня: свята, події, факти. Всесвітній день прибирання та Міжнародний день студентського спорту
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Заявляв, що не помітив дівчину через зустрічні авто: у Луцьку водія ВАЗа покарали за ДТП на переході
19 Вересня 2026 23:42
19 Вересня 2026 23:42
Понад 50% українців не готові до відключень світла. Дослідження
19 Вересня 2026 23:14
19 Вересня 2026 23:14
За 125 тис. грн на Волині продають приміщення Держпродспоживслужби. Фото
19 Вересня 2026 22:45
19 Вересня 2026 22:45
Фіолет презентував відео на пісню «Пітарди», присвячену втраченому дому та памʼяті
19 Вересня 2026 22:17
19 Вересня 2026 22:17
Сім можливих наступників Путіна: у The Washington Post склали список кандидатів
19 Вересня 2026 21:48
19 Вересня 2026 21:48
У Ковелі попрощалися з кіборгом Андрієм Луциком, який захищав Донецький аеропорт
19 Вересня 2026 21:19
19 Вересня 2026 21:19
У Нововолинську біля озера виявили п’яного непритомного підлітка. Суд його покарав
19 Вересня 2026 20:51
19 Вересня 2026 20:51
На Волині попрощались із захисником Сергієм Міньковським
19 Вересня 2026 20:23
19 Вересня 2026 20:23

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.