У Луцьку презентували книгу українською латинкою

Олексій Бешуля та Дмитро Савченко представили пригодницькі оповідання українською латинкою «Теж Beshket» студентам Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Про це інформує Volynua.com.

Захід відбувся у приміщенні філологічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Автори книги Олексій Бешуля та Дмитро Савченко, розповіли студентам про книжковий концепт «Теж Beshket».

Дух новаторства втілено у провокативному «Маніфесті», акцентом якого є заклик українців перейти на латиничне письмо. За задумом авторів такий крок, як не крути, призведе до збільшення культурної прірви між українцями та «русскім міром».

Перші сторінки книги розпочинаються з кирилиці, але після пункту про «ретроградну затхлість старого письма» текст, ледь не містично преображається в літфеномен написаний «закордонними» літерами. Відтак, в історії сучасної української літератури «Теж Beshket» покликаний продовжити ініціативу запровадження української латинки та спричинити революцію у писемності.

Тексти знайомлять українського читача з енергетикою та культурним ореолом цього скандалоцентричного явища через наслідувану стилістику італійських футуристів. Відтак, стає цілком зрозуміло, чому книга нашпигована маніфестами, пригодницькими оповіданнями авантюристів та духом культурної революції. На думку авторів, українцям варто викидати зі своїх звичок багато рис і не боятися змінюватися, тоді ж буде по іншому формуватися світобачення. Відмовлятися слід навіть від елементарних, здавалось би, побутових речей, до яких так звикли українці.

Як приклад, Олексій Бешуля, приводить побачений у Дніпрі абияк засклений балкон красивого будинку, або ж вивіски магазинів, котрі підписані суржиком. «Новоросія розпочинається із несмаку. От що таке Новоросія? Це поєднання не поєднаного, тобто Совєтский союз та Російська імперія, все скинули разом, перемішали – вийшло Новоросія, повний несмак», – коментує автор.

Також на думку Олексія, варто українцям викинути зі звички інстинкт «городництва», аби розвиватися у сучасному напрямку, як це роблять розвинуті країни. «В українській душі присутній такий інстинкт «городництва», от сапати буряки, мати власний город. Українці все життя притягнуті до цього клаптика землі. Ми вважаємо, це жахливо не правильно, у світі в якому уже перемагає інформаційне суспільство, є біткоїнти і космічні технології, і от поки ми із цього города не стартанемо на колонізацію Марса, буде все тут погано», – підсумовує автор.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---