У родині волинських вчителів живе лелека Томмі

У вчителів із Шацька 5 років живе лелека, - інформує Район. Шацьк.

Подвір’ям шацьких педагогів Тамари і Володимира Гуликів поважно походжає великий білий птах. Це лелека Томмі. Подружжя прихистило його ще п’ять років тому, в останні дні осені, перед тим врятувавши птаха від загибелі. Відтоді Томмі став улюбленцем усієї сім’ї і її повноцінним членом, утім, так і не зміг полетіти у вирій.

- Пам’ятаю цей день так, ніби все відбувалося не 5 років тому, а вчора. Це було холодне і дощове 30 листопада. Ми їхали автомобілем, і раптом на ділянці дороги Мельники-Гаївка побачили в лісі лелеку. Дерева вже стояли без листя, тому помітити білосніжного птаха було неважко. Ми вийшли з машини, оскільки відразу запідозрили, що лелека в небезпеці. Спершу він утікав від нас, потім заплутався в колючому ожиннику, де ми його накрили покривалом і забрали до машини, - розповідає про пригоду п’ятирічної давності Тамара Миколаївна.

Виявилося, що в лелеки перебите крило, і літати він не може. З тих пір живе в обійсті шачан, має власний вольєр. Дружить із двома собаками господарів, харчується рибою, жабами, черв’яками, курячими лапками. Жабки і черв’яки Томмі ловить сам – у сажавках на території обійстя, решту харчів хазяйка приносить для улюбленця з ринку.



Зразу подружжя плекало надію на те, що птаха можна вилікувати. Бо надто боляче було їм дивитися на те, з якою тугою в очах лелека проводжає пташині ключі, що відлітають восени у вирій. Возили його до міцевого ветеринара і навіть консультувалися у фахівців зі столичної клініки. Та усе марно – виявилося, що травмоване крило вилікувати неможливо.

Тепер шачани не уявляють свого життя без Томмі. Дбають про його зимівлю, годують, лікують. Якось взимку лелека прихворів – ходив із низько опущеним дзьобом, то господарі відігріли його теплим повітрям із фена, і птах одужав.

Зі слів Тамари Миколївни, про спосіб життя, хвороби і звички лелек вона вже знає все – інтернет допоміг. Навіть вдалося визначити вік домашнього улюбленця:

- Припускаємо, що нашому Томмі приблизно 10 років. У пташенят лелеки дзьоб жовтого кольору, і з кожним роком він стає все більш червонішим. Коли ми в лісі знайшли лелеку, він уже був дорослим птахом із червоним дзьобом. І вже от п’ять років, як він живе з нами.

Подружжю неодноразово пропонували здати птаха у зоопарк, проте вони не бажають ні на мить розлучатися з ним. Хто ж буде зустрічати гостей на обійсті голосним клекотом? Хто вибиратиме на городі черв’яки з-під лопати? Хто буде затіювати ігри-витівки із собачками чи рибалити на ставку?

Томмі – це вже спільна з сім’єю Гуликів сторінка життя.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---