В Італії розслідують «людське сафарі»: заможні туристи стріляли в людей заради розваги
Прокурори Мілана розпочали розслідування щодо італійців, які нібито платили військовослужбовцям армії боснійських сербів за поїздки до столиці Боснії і Герцеговини – Сараєва, – щоб вони могли вбивати громадян під час чотирирічної облоги міста в 1990-х роках.
Про це пише Guardian, матеріал цитує Громадське.
Понад 10 000 людей загинули в Сараєві внаслідок постійних обстрілів та снайперського вогню між 1992 і 1996 роками під час найтривалішої облоги міста після того, як Боснія і Герцеговина проголосила незалежність від Югославії. Тоді снайпери навмання стріляли в людей на вулицях, зокрема й у дітей.
Як припускають міланські правоохоронці, групи італійців та людей інших національностей нібито платили великі гроші армії Радована Караджича – колишнього лідера боснійських сербів, якого у 2016 році визнали винним у геноциді та інших злочинах проти людяності, – щоб їх перевезли на пагорби навколо Сараєва, аби вони могли стріляти в мирне населення заради розваги.
Читати ще: Лишилось жити місяці: засуджений за геноцид у Сребрениці Младич хоче вийти на волю
Прокурори розпочали розслідування, щоб ідентифікувати італійців, причетних до звинувачень у навмисному вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю та низькими мотивами.
Справа почалася з позову міланського письменника Еціо Гаваццені, який зібрав докази щодо звинувачень, а також звіту, який надіслав колишній міський голова Сараєва Бенджамін Карич.
Як розповів Гаваццені, він уперше прочитав про туристів-снайперів в італійській пресі в 1990-х роках, але лише після перегляду документального фільму словенського режисера Мірана Зупаніча Sarajevo Safari 2022 року почав розслідувати цю справу далі.
У документальному фільмі колишній сербський солдат стверджує, що іноземці стріляли по цивільних з позицій навколо Сараєва. За даними ЗМІ, ціна за вбивство дитини була вищою, ніж за вбивство дорослого. Проте ветерани війни рішуче заперечують ці твердження.
Читати ще: Колишній боснійський командир скоїв самогубство в Гаазькому трибуналі
«Sarajevo Safari було відправною точкою. Я почав листуватися з режисером і звідти розширив своє розслідування, поки не зібрав достатньо матеріалів, щоб представити їх міланським прокурорам», – зазначив Гаваццені.
Письменник каже, що причетними нібито були багато-багато італійців, не називаючи точну кількість.
«Там були німці, французи, англійці... люди з усіх західних країн, які платили великі суми, щоб їх туди відвезли розстрілювати мирних жителів. Не було жодних політичних чи релігійних мотивів. Це були багаті люди, які їздили туди заради розваги та особистого задоволення. Йдеться про людей, які люблять зброю і, можливо, їздять на стрільбища або на сафарі в Африці», – наголосив він.
Гаваццені стверджує, що італійці зустрічалися в місті Трієст, а потім їхали до Белграда, звідки солдати супроводжували їх до околиць Сараєва. Він назвав це потоком воєнних туристів.
Серед свідків також фігурує колишній агент боснійської розвідки, який стверджує, що італійські спецслужби знали про злочини ще у 1993 році, але зам’яли справу. Також про «людське сафарі» згадував пожежник, поранений під час облоги, який пізніше давав свідчення у Гаазі на процесі проти Слободана Мілошевича.
Нині прокурор Алессандро Гоббі формує список свідків та можливих фігурантів. За попередніми даними, участь у «сафарі на людей» могли брати до 100 осіб, серед них бізнесмени з Мілана, Турина та Трієста.
Боснійський консул у Мілані Даг Думрукчич підтвердив, що уряди двох країн співпрацюють у розслідуванні.
Деяких італійців, яких вважають причетними до злочину, мають допитати найближчими тижнями.
Одними із найвідоміших жертв снайперів стали Бошко Бркіч та Адміра Ісміч – подружжя, чию історію розповіли у фільмі «Ромео і Джульєтта в Сараєві». У 1993 році пару вбив снайпер, коли вони намагалися перетнути міст, їхні тіла залишалися на нічийній території між позиціями сторін протягом кількох днів. Фотографії стали широко відомими як символ нелюдяності війни.
А головний бульвар міста – бульвар Меші Селімовича – став відомий як «Алея снайперів», оскільки він був надзвичайно небезпечним для місцевих під час облоги.
Облога Сараєво тривала понад 1400 днів, з 1992 по 1996 рік. За цей час загинуло понад 10 000 людей, серед них близько 1600 дітей.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише Guardian, матеріал цитує Громадське.
Понад 10 000 людей загинули в Сараєві внаслідок постійних обстрілів та снайперського вогню між 1992 і 1996 роками під час найтривалішої облоги міста після того, як Боснія і Герцеговина проголосила незалежність від Югославії. Тоді снайпери навмання стріляли в людей на вулицях, зокрема й у дітей.
Як припускають міланські правоохоронці, групи італійців та людей інших національностей нібито платили великі гроші армії Радована Караджича – колишнього лідера боснійських сербів, якого у 2016 році визнали винним у геноциді та інших злочинах проти людяності, – щоб їх перевезли на пагорби навколо Сараєва, аби вони могли стріляти в мирне населення заради розваги.
Читати ще: Лишилось жити місяці: засуджений за геноцид у Сребрениці Младич хоче вийти на волю
Прокурори розпочали розслідування, щоб ідентифікувати італійців, причетних до звинувачень у навмисному вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю та низькими мотивами.
Справа почалася з позову міланського письменника Еціо Гаваццені, який зібрав докази щодо звинувачень, а також звіту, який надіслав колишній міський голова Сараєва Бенджамін Карич.
Як розповів Гаваццені, він уперше прочитав про туристів-снайперів в італійській пресі в 1990-х роках, але лише після перегляду документального фільму словенського режисера Мірана Зупаніча Sarajevo Safari 2022 року почав розслідувати цю справу далі.
У документальному фільмі колишній сербський солдат стверджує, що іноземці стріляли по цивільних з позицій навколо Сараєва. За даними ЗМІ, ціна за вбивство дитини була вищою, ніж за вбивство дорослого. Проте ветерани війни рішуче заперечують ці твердження.
Читати ще: Колишній боснійський командир скоїв самогубство в Гаазькому трибуналі
«Sarajevo Safari було відправною точкою. Я почав листуватися з режисером і звідти розширив своє розслідування, поки не зібрав достатньо матеріалів, щоб представити їх міланським прокурорам», – зазначив Гаваццені.
Письменник каже, що причетними нібито були багато-багато італійців, не називаючи точну кількість.
«Там були німці, французи, англійці... люди з усіх західних країн, які платили великі суми, щоб їх туди відвезли розстрілювати мирних жителів. Не було жодних політичних чи релігійних мотивів. Це були багаті люди, які їздили туди заради розваги та особистого задоволення. Йдеться про людей, які люблять зброю і, можливо, їздять на стрільбища або на сафарі в Африці», – наголосив він.
Гаваццені стверджує, що італійці зустрічалися в місті Трієст, а потім їхали до Белграда, звідки солдати супроводжували їх до околиць Сараєва. Він назвав це потоком воєнних туристів.
Серед свідків також фігурує колишній агент боснійської розвідки, який стверджує, що італійські спецслужби знали про злочини ще у 1993 році, але зам’яли справу. Також про «людське сафарі» згадував пожежник, поранений під час облоги, який пізніше давав свідчення у Гаазі на процесі проти Слободана Мілошевича.
Нині прокурор Алессандро Гоббі формує список свідків та можливих фігурантів. За попередніми даними, участь у «сафарі на людей» могли брати до 100 осіб, серед них бізнесмени з Мілана, Турина та Трієста.
Боснійський консул у Мілані Даг Думрукчич підтвердив, що уряди двох країн співпрацюють у розслідуванні.
Деяких італійців, яких вважають причетними до злочину, мають допитати найближчими тижнями.
Одними із найвідоміших жертв снайперів стали Бошко Бркіч та Адміра Ісміч – подружжя, чию історію розповіли у фільмі «Ромео і Джульєтта в Сараєві». У 1993 році пару вбив снайпер, коли вони намагалися перетнути міст, їхні тіла залишалися на нічийній території між позиціями сторін протягом кількох днів. Фотографії стали широко відомими як символ нелюдяності війни.
А головний бульвар міста – бульвар Меші Селімовича – став відомий як «Алея снайперів», оскільки він був надзвичайно небезпечним для місцевих під час облоги.
Облога Сараєво тривала понад 1400 днів, з 1992 по 1996 рік. За цей час загинуло понад 10 000 людей, серед них близько 1600 дітей.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Атошнік
Показати IP
13 Листопада 2025 14:04
Психіатра хай залучать єбану...ті італійці самий більший адреналін коли в відповідь стрілять в тебе і точно хочуть вбити на таке сафарі їх відправити бля тоді будуть знати
Глас
Показати IP
15 Листопада 2025 09:39
Замьйотано ! Корупціонери безнаказані - хавайся !
Учені знайшли один з найбільших обʼєктів у Всесвіті – космічну нитку завдовжки 50 млн світлових років
Сьогодні 00:36
Сьогодні 00:36
Інститут миру США перейменували на честь Трампа
5 Грудня 2025 23:38
5 Грудня 2025 23:38
Netflix купує Warner Bros. за понад $82 мільярди
5 Грудня 2025 23:18
5 Грудня 2025 23:18
У США засудили лікаря, який продавав Меттью Перрі кетамін
5 Грудня 2025 23:00
5 Грудня 2025 23:00
Серед найкращих документалок 2025 року – «2000 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова
5 Грудня 2025 22:40
5 Грудня 2025 22:40
Волинський військовий, який просився на лікування, відсидить п'ять років за СЗЧ
5 Грудня 2025 22:22
5 Грудня 2025 22:22
Швеція заради України зупинить допомогу п'яти країнам
5 Грудня 2025 22:02
5 Грудня 2025 22:02
Військовий з Волині отримав нагороду від Головнокомандувача ЗСУ
5 Грудня 2025 21:43
5 Грудня 2025 21:43
Винуватця п'яної ДТП на Глушець у Луцьку засудили до 7 років ув'язнення
5 Грудня 2025 21:25
5 Грудня 2025 21:25

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.