Відсьогодні в Україні набув чинності закон про освіту
В Україні 28 вересня набуває чинності закон «Про освіту», який передбачає 12-річну освіту в школі і підвищення ролі української мови.
Про це інформує Кореспондент.
Він визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами - державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.
При цьому представники нацменшин, які розпочали навчання в школі до 2018 року, продовжують його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.
Закон передбачає, що повна середня освіта триватиме 12 років і складатиметься з початкової освіти тривалістю чотири роки, базової середньої освіти тривалістю п'ять років, яку отримають в гімназії, і профільної середньої освіти тривалістю три роки, яку отримають в ліцеї або закладах професійної освіти.
Профільна середня освіта (старші класи школи) може бути двох напрямків - загальноосвітньою і професійною.
Навчання учнів за програмами 12-річної школи для початкової освіти розпочинається 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти - 1 вересня 2022 року і для профільної середньої освіти - 1 вересня 2027 року.
Також в законі передбачено підвищення мінімальної заробітної плати вчителів до трьох мінімальних заробітних плат, яке набуває чинності з 2018 року, а реалізовуватися має поетапно до 2023 року.
На фінансування освіти, згідно з документом, з держбюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, буде виділятися 7% ВВП.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада прийняла новий закон про освіту.
Документ викликав різку критику в деяких країнах, зокрема, Угорщини та Румунії. У Росії його назвали «актом етноциду російського народу в Україні».
Своєю чергою, Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це інформує Кореспондент.
Він визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами - державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.
При цьому представники нацменшин, які розпочали навчання в школі до 2018 року, продовжують його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.
Закон передбачає, що повна середня освіта триватиме 12 років і складатиметься з початкової освіти тривалістю чотири роки, базової середньої освіти тривалістю п'ять років, яку отримають в гімназії, і профільної середньої освіти тривалістю три роки, яку отримають в ліцеї або закладах професійної освіти.
Профільна середня освіта (старші класи школи) може бути двох напрямків - загальноосвітньою і професійною.
Навчання учнів за програмами 12-річної школи для початкової освіти розпочинається 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти - 1 вересня 2022 року і для профільної середньої освіти - 1 вересня 2027 року.
Також в законі передбачено підвищення мінімальної заробітної плати вчителів до трьох мінімальних заробітних плат, яке набуває чинності з 2018 року, а реалізовуватися має поетапно до 2023 року.
На фінансування освіти, згідно з документом, з держбюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, буде виділятися 7% ВВП.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада прийняла новий закон про освіту.
Документ викликав різку критику в деяких країнах, зокрема, Угорщини та Румунії. У Росії його назвали «актом етноциду російського народу в Україні».
Своєю чергою, Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Лучанин
Показати IP
28 Вересня 2017 09:52
Да, нацменшинства та більшинства бузять. Але українці... Таке враження що останні роки всі вчилися під дією саме цього закону. Його теж ніхто не читав чи всіх ісе влаштовує окрім тільки цієї статті? З Днем Диб*лоїда вас!
У Китаї представили робота-гуманоїда з реалістичним обличчям
Сьогодні 00:28
Сьогодні 00:28
Пошта Данії доставить останній лист після 400 років роботи
Сьогодні 00:11
Сьогодні 00:11
В Індії поїзд зіткнувся зі стадом слонів: декілька тварин загинули
21 Грудня 2025 23:31
21 Грудня 2025 23:31
Волинянин під час СЗЧ скоїв крадіжку і зірвав коноплі. Рішення суду
21 Грудня 2025 23:02
21 Грудня 2025 23:02
У США вперше запустили в космос людину у кріслі колісному
21 Грудня 2025 22:33
21 Грудня 2025 22:33
Отримала численні травми: водій, який у Луцьку збив жінку, відбувся штрафом у 850 грн
21 Грудня 2025 22:05
21 Грудня 2025 22:05
У Румунії відкриють другий логістичний хаб НАТО для підтримки України
21 Грудня 2025 21:36
21 Грудня 2025 21:36
Спіймали в сусідньому дворі: у Луцьку нетвереза водійка врізалася у припарковане авто
21 Грудня 2025 21:08
21 Грудня 2025 21:08
У Луцьку чоловік викрав авто і влетів у маршрутку
21 Грудня 2025 20:39
21 Грудня 2025 20:39
Одна людина загинула, двоє травмовані: водію дали іспитовий строк за ДТП на Волині
21 Грудня 2025 20:12
21 Грудня 2025 20:12

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.