Віталій мріяв повернутися з перемогою: загиблому воїну з Волині просять надати звання Героя України

На сайті Президента України зареєстрували петицію про надання звання Героя України посмертно 30-річному військовому з Маневичів Віталію Козею.

Петицію створив брат загиблого захисника Ростислав Козей.

Віталій вперше на війну пішов добровольцем у 2020 році. Безпосередньо брав участь в антитерористичній операції до липня 2021 року. З початком повномасштабного російського вторгнення він без вагань вирішив знову стати на захист України. І на початку березня 2022 року був вже у строю новоствореної 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Мав звання старший солдат та обіймав посаду навідника гранатомета.

Відразу із місць базування в Черкасах його направили в район Вугледара та Новоукраїнки. У червні 2022 року він перебував у штурмовій бригаді, яка визволяла село Благодатне на Донеччині. Отримав осколкове поранення в голову. Після бою, в якому він показав себе відмінним воїном, Віталій отримав почесну відзнаку – «Хрест воїна-єгеря» 1 ступеня.«Усі 18 місяців війни мій син перебував на нульових позиціях. Пройшов Донецький, Харківський, Луганський напрямки. За весь період додому приїздив лише двічі, і то після поранень. Останній раз отримав осколкове поранення в голову, проходив реабілітацію, та на усі наші благання хоч трішки відновитись і побути вдома говорив: там мої хлопці, я мушу їхати, як вони без мене....і через 10 днів повернувся на позиції.

Завжди говорив нам: якщо я не буду бити ворога там, то ворог буде тут! Мій син віддав за Україну найцінніше – своє життя, він до останнього подиху боровся проти російської навали, не втікав, не ховався, а як справжній воїн мужньо виконував свій громадянській обов’язок. Я щиро вірю, що подвиги мого сина не будуть забуті, а його ім’я увіковічниться у лавах Героїв України», – зазначила матір загиблого воїна.Читати ще: Мріяв про перемогу: загиблому воїну з Луцька просять надати звання Героя України

Свій останній бій Віталій прийняв 14 жовтня поблизу села Райгордка Луганської області. Він загинув під час штурму позицій ворога. Попрощались з військовим у рідних Маневичах 30 жовтня.

Побратими Віталія в один голос кажуть, що мужності і сміливості у нього було не відняти.

«У бій ішов завжди з піднятою головою. Він був безстрашний», – розповідали його колеги по війську.

Підписати петицію можна за посиланням.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---