Війна, борщ і котики: у Луцьку показали документальний фільм «Пацики»

У Луцьку відбулася презентація короткометражної документальної стрічки «Пацики». Це розповідь про буденність життя військових та нагадування, чому потрібно постійно підтримувати ЗСУ. Презентація фільму відбулася 27 жовтня у кафе суспільного впливу misto.cafe.

Фільм є портретом підрозділу «T-company» 67-ї бригади, у ньому показують роботу воїнів крізь призму їхнього щоденного життя, бойових завдань і навчань. Фільм демонструє не лише фронтову реальність, а й прості моменти відпочинку та дружби, що підтримують бійців у найважчі часи.

Режисер стрічки «Пацики» – Борис Малюга. За його словами, основна мета фільму – заохотити широку підтримку Збройних сил України та донести глядачеві живі історії тих, хто сьогодні боронить країну.Вхід на перегляд короткометражного фільму – за донат, усі зібрані кошти спрямують до Фонду імені Віктора Ведмедя Пасічника – бійця підрозділу «T-company», який загинув 9 вересня 2024 року на Донеччині.

Окрім перегляду стрічки, також відбулася розмова з Борисом Малюгою. Модератором дискусії став режисер фільму «Крила» Олександр Стеренчук.

Читати ще: Фільм, присвячений льотчику Андрію Пільщикову: у Луцьку презентували проєкт «Крила». Фото

Насамперед усіх учасників зустрічі закликали долучитись до благодійного збору, безпосередньо задонативши або ж придбати лімітований мерч з цитатами із фільму. Опісля цього Борис Малюга поділився, що у Луцьку вперше і йому тут сподобалося, особливо архітектура міста, яку, як він наголосив, треба берегти.

І ось до перегляду глядачам представили короткометражну стрічку «Пацики». Загалом у фільмі розповідаються історії шести військових з Тернополя, які служать у підрозділі «T-company» 67-ї бригади. Про їхнє життя глядач дізнається не лише через бойові завдання, але й через їхні буденні справи, без яких не обійтися і на фронті – зокрема, приготування борщу, догляд за фронтовими котиками та інші повсякденні справи.Фільм водночас є і дипломною роботою Бориса Малюги, проте він зазначає, що вже тоді знав, що ця стрічка заслуговує набагато більшого поширення.

«Ще на початку зародження ідеї я мав знімати інший підрозділ, тоді починався наступ росіян на Харківщину, це десь в кінці травня 2024 у Вовчанську, ми вже домовилися з генералом, якраз за місяць до здачі диплому. На жаль, так сталося, що командира вбили росіяни, тому ми почали шукати інші шляхи. Тоді я згадав про свого друга Хруща, з яким був знайомий ще у цивільному житті в Тернополі, звідки я і родом, він випікав піцу, а я приходив до нього їсти. Мені казали – ось тобі техніка, все необхідне, знімай у Києві, але я сказав: «Останні гроші віддам, але зміну те, що я хочу». В такому інтенсивному темпі за чотири дні ми все відзняли. У кожного героя своя історія, ідея, і до кожного з них потрібно було знайти підхід, щоб не просити з порога розказати, як воно і до чого. Хлопці дуже щирі і я дякую їм за це», – розповідає про ідею і зйомку фільму Борис Малюга.Найважче, каже режисер, сама обстановка, адже на фронті довелося побувати вперше. Саме тому небезпечних моментів було чимало.

«Ми виїжджали на позицію артилеристів і дорогою назад довелося тікати від дрона і їхати по полях. А у нас і відбиватися не було чим, тобто і такої можливості не було. Просто пощастило. Звичайно, ще були гради, які навколо тебе падають – це шалене відчуття, яке нас змінило, але завжди є бажання повертатись з якоюсь користю. Наш оператор, до речі, нещодавно долучився до війська, за що йому велика вдячність», – ділиться режисер.

Зацікавленість до бойових дій на фронті у Бориса почалася ще зі школи, коли йому було 12 років він дуже любив дивитися проєкти про антитерористичну операцію, яка тоді почалася.«І тоді мені, в Тернополі, здавалося, що війна не всіх стосується, бо я за 500 км від Донецької області, але зараз вже все пішло далі і безумовно війна стосується всіх. Потім я подивився фільм про захисників Донецького аеропорту, і ось таким чином все глибше поринав у тему, тож точно знав, що я хочу зробити», – зазначає Борис Малюга.

Фільм – це портрет підрозділу, адже усі герої стрічки справжні інтелігенти, вони полишили свої звичні роботи і долучилися до війська. Хтось воював ще з 2014, інші ж доєдналися з початком повномасштабного вторгнення. Та кожен з них говорить важливі речі, які цінні для усіх українців.

Наступними темами для обговорення стали розвиток українського кіно в напрямку документальних та художніх фільмів про війну, а також кінокартин, які були створені під час бойових дій в Україні.Опісля дискусії режисери Борис Малюга та Олександр Стеренчук розпочали розмову з глядачами та дали відповіді на їхні запитання.

До слова, Луцьк став восьмим містом, де презентували короткометражну стрічку «Пацики», всього у турі їх 10 – Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці, Львів, Хмельницький, Вінниця, Київ, Одеса та Харків.

Наразі триває комунікація з кількома стрімінговими платформами, тож після фестивалів, фільм можна буде побачити на одному з них.


Христина КРОТ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---