Волинянка не віддала банку житло

Банки більше не зможуть забирати нерухомість, яку українці здають в іпотеку за валютними кредитами. А зовсім недавно у таких ситуаціях люди часто лишались безхатченками. Із схожою ситуацією стикнулася волинянка Євгенія Глазкова.

Так, пані Глазкова ще в 2005 році надала в іпотеку свій будинок в Ківерцях під кредитний договір сина. Він взяв в банку півсотні тисяч доларів США для побудови власного бізнесу.

Оскільки кредит належним чином не гасився, банк звернувся до суду з позовом про стягнення на предмет іпотеки – вказаний будинок ківерчанки та земельну ділянку, на якій він розміщений. Такий позов банку задовольнили, і ще в січні 2008 року звернули стягнення на житло Глазкової Є.Г.

Однак Євгенія впевнена, що договір іпотеки недійсний, оскільки вона не була одноосібною власницею майна, яке передали в заставу банку. А з 2007 року жінка не припиняла боротися із установою, звертаючись в усі можливі судові інстанції та правоохоронні органи, однак правового підтвердження своєї позиції в кінцевому результаті так і не знайшла.

І коли, здавалося, вже усі правові інструменти захисту були вичерпані, і банк в будь-який момент міг виселити жінку на вулицю і забрати її житло, Верховна Рада в червні 2014 року прийняла Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі за текстом – Закон).

Вказаним Законом передбачено, що не може бути реалізоване без згоди власника (громадянина України) нерухоме житлове майно, якщо воно виступає забезпеченням зобов’язань за споживчими кредитами, наданими йому в іноземній валюті.

При цьому, для того, щоб його не реалізували, заставодавець повинен в ньому проживати і не мати у власності іншого житла.
Також загальна площа такого нерухомого житлового майна (предмету застави) не повинна перевищувати 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку, - коментують ситуацію юристи.

З їх слів, вказаний Закон спрямований на унеможливлення перспективи позичальників коштів в іноземній валюті залишитись безхатченками, і є для них вкрай доречним.

«Важливою нормою Закону є стаття 4, у відповідності до якої протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його позицій. Це означає, що вже запущені, але не втілені в «життя» процедури звернення стягнень на іпотечне житло за валютними кредитами (наприклад, як у випадку пані Глазкової) не зможуть буди доведені до кінця, боржники і надалі проживатимуть в своїх домівках.
Позитивом є те, що влада, хоч і не змогла втримати національну валюту від знецінення, проте вжила мінімальних заходів на захист позичальників коштів в іноземній валюті, на відміну від ситуації 2008 року, коли такі позичальники залишились напризволяще один на один із банками», - резюмує ситуацію юрист з Луцька Віктор Бондаренко.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---