Волинянка за допомогою фітотерапії вже декілька років бореться зі страшною недугою

Лариса Ковальчук із села Лісняки Старовижівського району серйозно взялася за фітотерапію, коли в 2013 році до них у хату постукала страшна біда: жінці поставили невтішний діагноз, що змушує здригатися навіть сторонніх. Погодилася на оперативне втручання, але одразу після хіміотерапії вирішила, що неодмінно має скористатися цілющим багатством волинського лісу.

Не без допомоги чоловіка, який усе життя пропрацював фельдшером, почала збирати лікарські рослини – найкращий скарб, який дарує нам природа. До звичних трав, чаї з яких шанує кожен сільський житель, додався такий, на перший погляд, небезпечний та отруйний чистотіл. А оскільки Лариса Федорівна людина смілива й набожна, то поклалася, як каже, на волю Божу, йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №34 (82).

«Щоб приготувати ліки з чистотілу, використовують усю квітучу рослинку з коренем, заготовляти її бажано, коли цвіте, – ділиться Лариса Ковальчук. – Траву миють, просушують. На літрову банку перемеленого свіжого чистотілу додають таку ж кількість омели з фруктових дерев, півлітра квітів календули, півлітра коренів аїру, які теж пропускають через м’ясорубку. Усі трави розмішують і щільно, але щоб не пустили соку, вкладають у скляну банку. Має вийти три літри суміші. Заливають усе 60-градусною домашньою горілкою, але в жодному разі не спиртом, і ставлять у темне місце на 21 день. Суміш трав буде втягувати горілку, тож час до часу доводитиметься її доливати. Потім легенько нахиляєте посуд, наливаєте трохи настоянки в маленьку посудину і ставите її в холодильник, з неї тричі на день і використовуватимете ліки. Саму ж трилітрову банку з травами зберігаєте там, де й раніше. Упродовж першого тижня лікування потрібно вживати по половині чайної ложки чистотілу тричі на день, далі три тижні – по чайній ложці також три рази на день. Робите на місяць перерву. А далі повторюєте курси лікування ще кілька разів».

Лариса Федорівна пила чистотіл протягом трьох років. Головне, вважає жінка, – не переборщити, бути обережними й консультуватися з лікарем. Процес лікування залежить від стану хворого, від того, як він переносить настоянку. Свіжий сік чистотілу можна вживати також по кілька крапель на день. Щоб мати під рукою свіжу траву, Лариса Ковальчук заготовляє таких настоянок по три-чотири банки за літо. У крайньому випадку можна використовувати й сушену траву.

Моя співрозмовниця ділиться ще одним рецептом, який випробувала на собі. Для цього потрібно взяти три літри звичайної сироватки з коров’ячого молока, вкинути в неї дві столові ложки меду, добре його розчинити. 200-грамову склянку сушеного чистотілу зав’язати в марлю й опустити в банку, не закриваючи її кришкою. Коли трава підніматиметься, дерев’яною паличкою притискати її на дно. Банка із сумішшю, що бродить, наче квас, має стояти упродовж семи днів у темному місці. Потім чистотіл виймають, сироватку проціджують і ставлять у холодильник. Пити по 50 грамів тричі на день за 30 хвилин до їди.

«Можна вживати свіжий сік чистотілу за схемою: першого дня – 1 краплю, наступного – 2 і так до десяти, а потім – у зворотному відліку. Усі онкологічні захворювання дуже бояться цієї трави, але аж ніяк не варто відмовлятися від послуг офіційної медицини», – вкотре наголошує жінка.

ЧАГА ТА ВЕСЕЛКА З ВОЛИНСЬКОГО ЛІСУ

«При онкологічних захворюваннях можна користатися й настоянкою чаги, – нагадує знавець трав. – Нею ще в царській армії лікували навіть туберкульоз. Для цього потрібно подрібнити на картопляній тертці шматочок чаги з розрахунку 1 столова ложка на велику склянку перекип’яченої охолодженої води. Настояти протягом доби, процідити. Пити по півсклянки тричі на день упродовж тривалого часу».

При таких захворюваннях, та ще багатьох інших, у пригоді стане розповсюджений на Поліссі гриб денна губа, який ще називають веселкою. Росте він у заростях листяних дерев і відшукати його можна за специфічним запахом. Лариса Ковальчук чотири гриби заливає літром горілки й витримує 10 днів, вживає по столовій ложці тричі на день до або після їди.

«Настоянки з отруйних трав краще пити до їди, а з неотруйних – після, – нагадує жінка. – А ще варто періодично змінювати трави, не вживати одні й ті ж. Упродовж чотирнадцяти років я не припиняю підтримувати своє здоров’я за допомогою лікарських рослин і раджу це робити іншим».

ЗДОРОВ’Я В ДОМАШНЬОМУ ЧАЙНИКУ

Лариса Федорівна гостинно пригощає запашним чаєм, приготованим із цілющих поліських трав, настояних на щедрому сонечку:

«Є в нас і магазинний, але наша сім’я про нього згадує рідко. Бо що в ньому? Фарбники та інша хімія. А тут – здоров’я. Варто лише правильно заготовити трави та вміти їх настояти. Більшість лікарських рослин запарюють і лише деякі, як-от шипшину, потрібно трохи проварити на слабенькому вогні».

Моя співрозмовниця показує місце, де вона сушить трави й куди не потрапляють прямі сонячні промені. Усі вони на вигляд – ніби щойно зрізані, не втратили навіть природного кольору.

«Ось це чорна м’ята, – бере в руки сухий пучечок, – вона значно корисніша за інші види цієї лікарської рослинки, в неї темне, як кажуть на Волині, «бурячкове» стебло. – А ось волошка, настоєм якої добре промивати очі при запаленні. Мати-й-мачуха помічна при застуді, первоцвіт – при кашлі, як і квіти бузини. Суницю лісову використовую від плодів до корінчика, вона – найкращий засіб при хворобах підшлункової залози. Обов’язково припасаємо на зиму листя подорожника, багно, липу, чебрець, мелісу, цвіт калини, трохи звіробою тощо».

Жінка, що за стільки років, як кажуть, вже зуби з’їла на лікарських травах, сушені рослинки обережно ріже, ламає та розмішує і засипає у скляні банки. Взимку, коли свіжих трав під рукою немає, можна в будь-який час скористатися дарами природи, заготовленими заздалегідь, і приготувати цілющий чай.

«Моя донька нині працює в Польщі, тож збори трав бере з собою, – каже Лариса Федорівна. – І її колеги, і поляки вже запитують про такий чай, переконавшись у його корисних властивостях».

ОГІРОЧКИ – ПАЛЬЧИКИ ОБЛИЖЕШ

Про переваги квашених овочів над консервованими вже не варто й дискусії вести. Адже запорукою здоров’я наших предків були, зокрема, саме такі заготовки. Про них нагадують і сучасні лікарі. У цьому переконана й моя співрозмовниця, в якої свої секрети домашнього приготування.

«На дно трилітрової банки кладу спеції, які любить родина, – розповідає Лариса Ковальчук. – Обрізаю в огірочків хвостики і складаю овочі в посудину. Окремо розводжу у холодній криничній воді 250-грамову склянку солі. Розсолом заливаю огірки і закриваю капроновою кришкою. Через добу воду зливаю і заповнюю банку такою ж, але без солі. Знову закриваю капроновою кришкою і виношу в погріб».

При солінні помідорів Лариса Федорівна перекладає кожен шар плодів хроном та листям смородини. У 10 літрах холодної води розводить по півлітра солі та цукру і заливає помідори розсолом, легенько притискає їх і закриває кришкою. Помідори не пліснявіють, що важливо.

«Ми випиваємо навіть розсіл із них, такий він смачний», – каже господиня.

Попри любов до фітотерапії, що народилася в Лариси Ковальчук, здавалось би, з цілком вимушених обставин, жінка по-справжньому закохана ще й у квіти, особливо троянди. Тому на подвір’ї Ковальчуків у Лісняках з ранньої весни до пізньої осені палахкотять різноколір’ям чудові дарунки природи, оповиваючи його ніжним ароматом, від якого радіє душа.

Наталія ЛЕГКА, Старовижівський район

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---