Волиняни поїхали на схід до воїнів АТО з подарунками

2 Лютого 2018 18:35

Волонтери від Волинської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану вирушили в Донецьку область, аби підтримати українських бійців на передовій. Їхні поїздки, розповідають волиняни, не тільки гріють душу та серце захисникам Батьківщини, а, подекуди, й рятують життя.

Виїзд здійснили сьогодні, 2 лютого, від офісу обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану в Луцьку.

Волонтер Василь Пристайчук розповідає, що вже збився з ліку, скільки було поїздок. На початку, розповідає чоловік, було страшно, але звиклося.

«Для нас найскладніші рейси, коли доводиться везти назад «200»-х. А так, бувало всяке: поломки, грузнули так, що танком витягали, під обстріли попадали, але це все пусте, треба їхати, бо нас чекають, як рідних. Варто відзначити, що «сєпари» полюбляють стрільнути по волонтерській машині чи по медичній, їх це заводить.

Цього разу їдемо на об’їзд ледь не всієї Донецької області, починаючи він Слов’янська до Широкиного. Намагаємося заїхати майже у кожен підрозділ, де дозволяє ситуація. Нас уже чекають, пательні на буржуйках підігрівають для вареничків. Дякую всім, хто допомагає - від бізнесменів до студентів. Для прикладу, цієї ночі вихованці Торчинського ліцею всю ніч салати кришили, в Любомлі по школах діти та небайдужі люди наліпили вареників аж на 99 відер – це наш рекорд. Їм дзвонитимуть хлопці з передової та дякуватимуть», - каже Василь Пристайчук.

Депутат обласної ради, голова Спілки ветеранів Афганістану Григорій Павлович розповідає, що зараз часто забирають з передової обстріляну техніку, на Волині ремонтують і відвозять назад у військову частину.

«Наші поїздки - це не лише підтримка, інколи вони рятують життя. Півтора місяці тому ми відвезли на передову хаскі. Щойно поїхали, як о першій ночі від них дзвінок. Хлопчина ледь не плаче, каже, що песика бойовики застрелили, які зробили вночі вилазку, але пес встиг попередити про ворогів. Так багатьом вдалося врятувати життя.

Зараз вже мало хто їздить з Волині, практично в Луцьку лишилися ми, Сергій Добродомов (Дєд) та Сергій Балицький від «Серця патріота». Ми досі продовжуємо підтримувати наших хлопців на війні, адже вони потребують нашої допомоги. Вони з великою радістю зустрічають волонтерів і знають, що про них не забувають. А так і службу легше нести. Тому веземо потрібні засоби гігієни, продукти харчування, новорічні подарунки, дизельні станції, антифриз тощо. Попри те, що і самим важко, але люди продовжують допомагати». – каже Григорій Павлович.

Та додає, що раніше їздили щотижня, зараз лише раз на місяць.

«Так ми працюємо вже з 2014 року. Це все, завдячуючи щирим серцям волинян та небайдужості волонтерів, які мають роботу, сім’ю, але знаходять час для поїздки. Добровольці зупинили російську агресію на сході, волонтери допомогли армії стати на ноги – от цього Путін не прорахував, тому я вірю, що ми виграємо війну. Дякую усім волинянам, які причетні до здійснення сьогоднішньої поїздки, адже так ми разом допомагаємо Україні перемогти», - наголошує громадський активіст.

Серед тих, хто їде в АТО й волонтер Олександр Положевець.

«Ми веземо повний бус усякої всячини нашим хлопцям, а наші - всі, не тільки волиняни, тому нікого не обділяємо увагою. Ми бачимо, що люди вже втомилися й значно менше допомагають порівняно з 2014-2015 роками. Втім, зараз і потреби значно менші. Зараз більше потрібно запчастин. Втім, найбільше не вистачає на передовій наказу. Для прикладу, в мене є знайомі хлопці в розвідці, а їх загнали в окопи… То що ж це за розвідка «окопна»?! Треба нам рішучість і накази, а хлопці свою роботу зроблять», - вважає волинянин.