USD 40.45 40.75
  • USD 40.45 40.75
  • EUR 44.50 45.20
  • PLN 3.30 4.00

ВУЗВ повертається: легенди українського хіп-хопу та фестиваль «Амбасадор дитинства» у Луцьку. Інтервʼю з Василем Котляровим

23 Серпня 2025 11:00
До Луцька знову завітає наймасштабніший благодійний фестиваль «Амбасадор дитинства», який відбудеться вже у вересні на території замку Любарта. З початку повномасштабного вторгнення волонтери заходу невпинно дарують дітям та їхнім батькам позитивні емоції. На одній сцені виступають відомі виконавці й зіркові блогери, даруючи глядачам щирі посмішки і приємні спогади.

Цього разу сімейний фестиваль буде ще цікавішим, адже нещодавно на сцену повернувся легендарний перший реп-гурт України з Рівного «Вхід у змінному взутті» (ВУЗВ) – автор хітів «Сірко собака», «Кароліна», «Той день коли», «Штольня». Окрім того, команда працює над іншими проєктами, які будуть не менш цікавими. Усі деталі про повернення легенд, «Амбасадор дитинства» у Луцьку та багато іншого в інтервʼю Волинським Новинам розповів наймолодший продюсер України, соліст гуртів NewZCool та NZK, автор та композитор багатьох відомих пісень, голова оргкомітету й співзасновник фестивалю «Амбасадор дитинства», учасник гурту «Вхід у змінному взутті» Василь Котляров (NAPILNIK).

Читати ще: «Суп культур»: Василь Котляров – про «Амбасадор дитинства» у Луцьку, NZK, «Штольню», YAKTAK та український хіп-хоп
Минулоріч у Луцьку відбувся третій фестиваль «Амбасадор дитинства», це був 21-й за ліком захід. Що змінилося за цей час і які ідеї вдалося втілити?

За цей рік ми присвятили багато уваги саме просвітницькій діяльності. Розуміючи, що у нас класний лід-магніт, коли діти і батьки об'єднані на одному івенті разом, ми зробили просвітницьку роботу великою частиною нашого фестивалю. Зараз працюємо над другим видавництвом «Збірки свідомого українця». Це така книжечка, яка допомагає дітям з різних регіонів, по-перше, похвалитися, звідки вони є, бо там зібрані унікальні факти про регіони, чим вони особливі не лише в Україні, але й у всьому світі. А по-друге, це момент єднання, «зшивання» України. І дуже символічно, що це роблять саме діти – наше майбутнє. Тобто основна мета – це патріотизм і любов до своєї землі, регіону. Там немає жодного вікового обмеження, нею можуть озброюватися всі. Чому озброюватися, бо це є ті факти про наш дім, якими треба пишатися і по-доброму хизуватися. У мене була дуже чутлива розмова з приводу булінгу наших дітей за кордоном. І ось мене попросили, скажімо так, провести бесіду, бо в мене є свої життєві надбання, я багато ще у 90-х пережив і дав якісь поради для дітей і шкіл там, за кордоном. Я розумію, чим озброїти дитину і як підтримати, знаю, що я хотів би почути тоді. І коли ти маєш такі класні доводи, що ось такий відомий митець, вчений, актор з мого регіону, то це додає впевненості.

До креативної роботи над книгою, як зазначає виконавець, долучилися і освітяни, які розробили власні ідеї, додавши нові фішки. Вже у вересні на фестивалі у Луцьку буде представлена розширена мультимедійна версія з практичними заняттями для школярів, аби вчитель міг взяти матеріал і впровадити його в освітню програму. Артист додає: книжка – подарункова, її не можна ніде придбати, адже вона слугує фішкою фестивалю. Окрім цієї збірки, є й інші проєкти, серед них дитяча конституція, безпекові правила й інші ознайомчі програмки.

За останній рік було проведено ще чотири фестивалі, зокрема у Львові, Камʼянці-Подільському, Києві та Івано-Франківську. В останньому, зазначає Василь Котляров, захід організовували на новій локації, на площі біля фортечної галереї «Бастіон», де вдалося зібрати близько 10 тисяч глядачів. Серед відвідувачів – багато гостей з інших регіонів країни, які подолали сотні кілометрів, аби потрапити на фестиваль.
Над «Амбасадором дитинства» працює команда волонтерів. Як вам вдається з року в рік знаходити людей для організації дійства?

У нас працює ідея, любов до проєкту, який ріс від 200 дітей до десятків тисяч. Трапляються, звісно, непрості моменти, бо переважна більшість команди – це не професійні івентщики, не люди шоу-бізнесу, в них свої життєві надбання і сфери діяльності, вони ніколи таким не займались. Якартист, музикант, творча людина, яка пройшла вже немалий шлях, я розумію, як і що має бути, та для більшості команди логіка дій була незрозуміла. На початку було дуже багато непорозумінь, чому саме ця локація, саме те місто, чому таке рішення, а не інше. І лише через рік-два, коли всі бачать результат, знають, як важко дається кожен івент, то вже вибудовується єдиний механізм. Але у кожному місті своя історія, своя організація.
А як щодо організації фестивалю саме у Луцьку? Чи виникали якісь труднощі, які не вдавалося залагодити?

Що стосується взаємодії і підтримки моральної й документальної від влади, то вони молодці. Тут справді люблять проєкт, ми це відчуваємо. Але з приводу складності, то Луцьк – найпотужніший і наймасштабніший з усіх. У нас виходить, що фінальний акорд влітку завжди тут. Волинь звикла до івентів і зірок, тут треба добряче постаратися залучити аудиторію. Скажімо, якщо в Черкаси хтось приїде, то там це зробити легше, бо в цьому місті не відбувається багато заходів. Натомість Луцьк – місто активне, ледь не щовихідних проводяться якісь дійства. Круто, що тут є різні фестивалі, регіон розвивається, сюди їдуть люди. Тому ми плануємо втілити багато нових фішок, аби гості не мали коли нудьгувати. Цього разу Луцьк стане унікальним.

Найважче – із залученням партнерів. У ці непрості часи все менше відгукуються на поміч нам, хоча проєкт все одно росте. Тому команді дуже-дуже непросто, ми не збираємо коштів. Наш принцип – залучення партнерів заради того, щоб не робити платний вхід, бо це вже буде зовсім інша історія.

Звісно, ми хочемо потужніших артистів, але це більші витрати на технічний райдер. А вони наразі їдуть як волонтери. Треба визнати, що артисти вже не дуже можуть і не дуже хочуть приїздити безплатно. У більшості є власні тури, це їхня робота, де вони працюють і заробляють. А от для місцевих артистів ми завжди відкриті. Я вважаю, що фест стає багатшим і ріднішим, коли там виступають свої виконавці. Уже дуже багато охочих нам писали, але треба зробити так, щоб вписатися в концертну програму і зробити все красиво, щоб і люди на сонці довго не стояли. Хоча в Луцьку ця історія не працює, ми з вами і під дощем, і у спеку, ви нас цінуєте, і це видно.
Чи буде розвиватися «Амбасадор дитинства» надалі та чи не зникне проєкт після війни?

Зараз триває активна робота над підготовкою міжнародного «Амбасадора дитинства». Як завжди, все впирається у кошти, але ми над цим працюємо. Дуже вдячні тим, хто відгукнувся допомогти. Це наші люди за кордоном, які скучили за домом, хоч мають там і свої клопоти. Хай де б ти не був, як класно не заробляв би, все одно є момент туги за домом. А поспілкувавшись із дітьми, які виїхали, розумієш, як їм там непросто. На жаль, вони часто чують, що їх сюди ніхто не кликав. Ці діти – заручники обставин.

І от ми чекаємо на гарні новини зараз. Але після війни викликів не стане менше. Нам як нації, нашому поколінню випали дуже непрості події. І в цьому контексті «Амбасадор» не втрачає актуальності, а навпаки. Тому після війни, гадаю, проєкт існуватиме.
Чи є вікові обмеження для відвідувачів фестивалю і як загалом потрапити на дійство?

У нас традиційно діє попередня обовʼязкова реєстрація. А щодо вікових обмежень, то їх нема. Якщо ти дорослий, то бери із собою малечу і приходь. Памʼятаю історію ще на початках зародження фестивалю. Це було у Чернівцях, один із таких масштабних івентів. Виникла велика черга, волонтери скрізь мали все встигнути. Бачу, що стоїть дівчина й плаче, я підійшов і запитав, що трапилось. А вона, бідолашна, плакала, бо їй 18 років, уже не дитина, але дуже хотіла побачити своїх кумирів. Я її обійняв і кажу: «Ми всі родом з дитинства, розумієш? Бери за руку манюньку і заходь з ним». Це сімейна історія, вона має обʼєднувати, дарувати посмішки, уся ця атмосфера і зустріч з кумирами може навіть змінити життя дітей. Вони надихаються, пробують себе в якихось майстер-класах, захоплюються чимось, а відтак починають здобувати свої маленькі і великі перемоги. Тобто це класний імпульс для розвитку.
Нещодавно трапилася ще одна історична подія – на сцену повернулися основоположники українського хіп-хопу «Вхід у змінному взутті». Що буде з цим проєктом далі?

У липні на «Atlas Festival» ми відродили легенду. Дуже потужний проєкт, на якому виросло ціле покоління, який дав імпульс десяткам, сотням артистів, митців. Уже 31 серпня ВУЗВ буде виступати в Дніпрі на фестивалі «Покоління». Там дуже прикольний формат, бо зараз тренд на ностальгію. Це теж класно, коли люди повертаються і переосмислюють якісь пісні. До речі«TikTok» для цього – дуже класна платформа. Я от помічаю таку тему, що пісня може бути зовсім не нова, як-от «Кульбаби» Тоні Матвієнко або наша «Штольня», але хтось це у вдалий момент викладає, воно віруситься й спрацьовує така собі ланцюгова реакція.

І от з гуртом «Вхід у змінному взутті» саме так і сталося. Ми дуже дякуємо тим, хто прийшов до нас на автограф-сесію на «Atlas Festival» з касетами і платівками. Це ж минули десятиліття, тому особливо приємно, коли бачиш людей, які настільки цінують музику й берегли все це роками. На той час дістати пісню було дуже непросто, ми ще те покоління музикантів, які могли торкатись, тримати музику в руках. Гурту 36 років, це надзвичайний шлях. Кожен альбом – це своя історія пісень, переживань. У складі команди – лідер Олександр Стьоганов, Василь Котляров (NAPILNIK), тобто я, і DJ Bloodless, тобто Андрій Безкровний. Коли людина вже професіонал, то на сцені творяться дива. Уже дуже скоро буде наш сольний концерт, точно завітаємо у Луцьк і Рівне з новими хітами та сюрпризами.
Як вам вдалося відродити ВУЗВ після стількох років мовчанки?

Це був дуже непростий хід для лідера гурту Олександра Стьоганова. Він наче й не поспішав це робити. Мав інші плани, гурт був наче прочитана книга, перегорнута сторінка. Але фани, у яких був запит на наше, українське, дали поштовх до відродження, по суті змусивши нас це зробити. І ми доносили цю думку до Сашка, мовляв, люди просять, давай зробимо це. Було багато причин, чому Саня не хотів цього робити, адже не було навіть носіїв цієї музики, все це зрізалось з якихось семплів, платівок. Кожен трек – це колекція деталей, яких він вже навіть не пам'ятав з тих років. І зробити це заново – це для нього просто шок. І ми дуже вдячні нашим колегам, фанам, які працювали під ретельним керівництвом Олександра Стьоганова. Це його креатив і його музичне бачення.
Яку роль у команді ВУЗВ виконуєте ви? Адже саме цей гурт став натхненником і для вас.

Я підключився радше як натхненник ідеї. Бо ж я теж їхній фанат, цей гурт для мене і мого покоління багато зробив. Нас із Позитивом (Олексій Завгородній, – ВН), коли виходили у 2005 році на «Чорноморські Ігри», представляли як юнаків, які продовжують добру справу гурту «Вхід у змінному взутті». Саме Олександр Стьоганов дав нам той імпульс і дуже багато навчив. А ще нам пощастило, що ми були поруч і навчились багато чого. Зараз робити музику – це щось звичне, а тоді, у 89-му, в місті Рівне зробити хіп-хоп – це було годі уявити. А ще й відголоски совка, які тягнулись ще до початку нульових. Потім стався перший Майдан, який сколихнув національну свідомість. Хай там як, йому довелося йти проти системи, і він це робив, бо любив свою музику. Так, він дуже впертий, це правда, але дуже мудрий. Він все одно враховує якісь побажання та ідеї. Йому дуже приємно, що вже друге і третє покоління, які він виростив, зараз віддячують йому тим, що вони досі поруч, допомагають йому робити його ж проєкт. І ми працюємо зараз, щоб максимально хіп-хоп культуру висвітлити, щоб вона в нас була, щоб підтягнути молодих, дати їм ще один імпульс, нагадати, з чого все починалося. А ще треба вміти дружити. І ми класний того, як із різницею у віці можна бути разом, дружити і творити спільну справу.

Нині працюємо над новими ідеями. Таке враження, що Саня Стьоганов зберігав їх усе життя, або ж через роки у нього відкрилося нове бачення. І для нас всіх як музичного покоління це досить важлива історія. Тому я зі свого боку робитиму все можливе і неможливе, щоб гурт ВУЗВ існував, був і розвивався.
Що із проєктом гурту NZK?

NZK – готовий проєкт, ми запустимо його повноцінно у свій час. Це сатирично-розважальний контент, який я не маю права запускати під час війни. Ми маємо готовий альбом. На березень 2022-го у нас були заплановані зйомки нового кліпу, були підписані договори, але війна все зупинила. NZK буде трошки в іншому складі, але точно в тій же логіці. Для того, щоб через тригер, через гру слів не просто розважати людей, а щоб можна було бачити і думати, що вони споживають. Там буде три рівні IQ, як я завжди це роблю.

Над якими проєктами зараз працює обʼєднання авторів G7? Чи є якісь яскраві ідеї, які будуть втілені найближчим часом?

На вересень у нас заплановані прем'єри кількох проєктів. Це радше соціально-патріотичні роботи, які спрямовані на підтримку військових. Це буде два музичні гімни, зараз команда працює над патріотичною складовою. Ми працювали усією командою, щоб залишити в історії цілісний емоційно-музичний портрет, адже хочеться створити композиції, які могли б стати гімнами бригад. Щоби наступні покоління могли слухати такі пісні і розуміти, як ми сприймали дійсність сьогодні. Крім того, зараз ми допомагаємо в написанні музики до кіно, є масштабні проєкти. Також у нас з'являється низка талановитих дитячих проєктів, все це відбувається паралельно.
Як щодо власного сольного проєкту? Чи буде реалізований цей задум?

Я працюю над цим, це така більш філософська історія. Але водночас є дуже багато пріоритетніших проєктів, яким треба приділити більше уваги. Наразі вже більша частина альбому написана. Мене ще чекає багато-багато всього. На осінь планую перший реліз. Скоро буде сольник гурту «Вхід у змінному взутті», де я залучений, тому багато роботи над цим. Паралельно я працюю над першим етапом створення свого альтер-его, відзеркаленням NZK. Якщо NZK більш різкий, провокативний, то мій сольний проєкт – це філософія.

Тож вже у вересні Луцьк прийматиме четвертий фестиваль «Амбасадор дитинства», який відбудеться на території замку Любарта. Окрім того, лучан очікує візит ВУЗВ із сольним концертом і багато інших цікавих проєктів від виконавців.

Христина КРОТ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Пес Дюк Показати IP 23 Серпня 2025 14:54
легенди українського плагіату...

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus