«Я вирішив залишитись і прикрити побратимів»: волинський гвардієць розповів про оборону Запорізької області
Він відбивав штурми піхоти окупантів попри атаки російських дронів. Пережив пряме влучання ворожого боєприпасу, але залишився прикривати побратимів і дав їм можливість зайняти більш вигідні позиції. Отримав поранення, але продовжував бій. Це – невигадана історія сталевого волинського нацгвардійця на псевдо Паштет.
Максим до волинського підрозділу Національної гвардії України потрапив ще у 2018 році, повідомляють у в\ч 1141 НГУ.
Повномасштабне вторгнення росіян стало для нього випробуванням, яке змінило все. Разом із побратимами Максим вирушив на Запорізький напрямок, де брав участь у відсічі масованих штурмів противника.
«Я був у піхоті, ми тримали свої позиції. Ворожі сили намагалися прорвати оборону, використовуючи FPV-дрони та штурмові групи. При черговій спробі прорвати наші укріплення, я побачив спалах і мій бліндаж завалився», – пригадує нацгвардієць на псевдо Паштет.
Крізь темряву та невизначеність, коли пил і уламки ще були у повітрі, гвардієць чув глухі, уривчасті звуки пострілів та вибухів, а поміж ними знайомі голоси побратимів. Вони кликали один одного, координували дії, на ходу змінюючи позиції та ведучи бій з противником, що намагався підійти ближче до гвардійців під прикриттям FPV-дронів.«Я прийняв рішення залишитись і прикрити побратимів. Чув хлопців, але не подавав звуків. Пізніше я відкопався, і о сьомій ранку почав рух в напрямку до своїх», – пригадує нацгвардієць.
Читати ще: «Ворога потрібно зупинити»: волинський військовий Віктор Вільчинський – про Майдан, війну та мобілізацію в Україні
Максим отримав контузію та поранення, однак не піддався паніці. Попри складні умови, він зумів дістатися до позицій суміжних підрозділів і продовжив бій з противником, який за допомогою безпілотників знову атакував українських захисників.
«Ми відстрілювалися, вели прицільний вогонь, і зрештою ворог був знищений. Після тих подій мені надали кваліфіковану медичну допомогу. Я повернувся у свій підрозділ. Побратими були раді зустрічі, адже я вижив. Відпочив і знову повернувся до виконання поставлених завдань», – розповідає Максим.Сьогодні він продовжує службу, вдосконалює власні навички і передає набутий досвід іншим. Історія Максима – це приклад того, як звичайна людина може стати воїном, для якого служба Україні стала справою честі та сенсом життя.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Максим до волинського підрозділу Національної гвардії України потрапив ще у 2018 році, повідомляють у в\ч 1141 НГУ.
Повномасштабне вторгнення росіян стало для нього випробуванням, яке змінило все. Разом із побратимами Максим вирушив на Запорізький напрямок, де брав участь у відсічі масованих штурмів противника.
«Я був у піхоті, ми тримали свої позиції. Ворожі сили намагалися прорвати оборону, використовуючи FPV-дрони та штурмові групи. При черговій спробі прорвати наші укріплення, я побачив спалах і мій бліндаж завалився», – пригадує нацгвардієць на псевдо Паштет.
Крізь темряву та невизначеність, коли пил і уламки ще були у повітрі, гвардієць чув глухі, уривчасті звуки пострілів та вибухів, а поміж ними знайомі голоси побратимів. Вони кликали один одного, координували дії, на ходу змінюючи позиції та ведучи бій з противником, що намагався підійти ближче до гвардійців під прикриттям FPV-дронів.«Я прийняв рішення залишитись і прикрити побратимів. Чув хлопців, але не подавав звуків. Пізніше я відкопався, і о сьомій ранку почав рух в напрямку до своїх», – пригадує нацгвардієць.
Читати ще: «Ворога потрібно зупинити»: волинський військовий Віктор Вільчинський – про Майдан, війну та мобілізацію в Україні
Максим отримав контузію та поранення, однак не піддався паніці. Попри складні умови, він зумів дістатися до позицій суміжних підрозділів і продовжив бій з противником, який за допомогою безпілотників знову атакував українських захисників.
«Ми відстрілювалися, вели прицільний вогонь, і зрештою ворог був знищений. Після тих подій мені надали кваліфіковану медичну допомогу. Я повернувся у свій підрозділ. Побратими були раді зустрічі, адже я вижив. Відпочив і знову повернувся до виконання поставлених завдань», – розповідає Максим.Сьогодні він продовжує службу, вдосконалює власні навички і передає набутий досвід іншим. Історія Максима – це приклад того, як звичайна людина може стати воїном, для якого служба Україні стала справою честі та сенсом життя.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
П’ятизіркові готелі України: стандарти сервісу та комфорту
Сьогодні 11:46
Сьогодні 11:46
Волинський історик розповів, чому єдність українців сьогодні важливіша, ніж у 1919-му
Сьогодні 11:29
Сьогодні 11:29
У Ковелі п’яні чоловіки заблокували та побили бус ТЦК
Сьогодні 11:13
Сьогодні 11:13
Уночі росіяни запустили по Україні майже сотню дронів. Постраждали Дніпропетровщина і Запоріжжя
Сьогодні 10:40
Сьогодні 10:40
У Луцьку низка вулиць залишилась без води через аварію
Сьогодні 10:23
Сьогодні 10:23
До Луцька з концертом приїде MÉLOVIN
Сьогодні 10:07
Сьогодні 10:07
Данія може передати США ділянки у Гренландії під бази, – ЗМІ
Сьогодні 09:34
Сьогодні 09:34
Польща передала Києву 400 генераторів
Сьогодні 09:17
Сьогодні 09:17


Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.