USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Юний співак з Полісся завойовує глядацькі серця

30 Липня 2017 18:13
Ярослава Карпука зі Старої Вижівки в рідному селищі називають українським соловейком, золотим голосом поліського краю. І недарма, бо талановитий дванадцятирічний хлопчик виборов на різноманітних обласних та всеукраїнських музичних конкурсах чимало призових місць і став героєм передач на багатьох вітчизняних телеканалах – «Інтері», ICTV, «Першому національному».

Про це йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №29 (77).

Особливо плідними в творчому житті юного співака стали останні два роки. В обласному конкурсі «Срібні дзвіночки» у 2016 та 2017 роках Ярослав отримав відповідно гран-прі та перше місце, залишивши далеко позаду пісенних суперників. Найвищу сходинку здобув у 2016 році на конкурсі «Золоте зернятко» в Луцьку. Торік його визнали найсильнішим серед виконавців на Всеукраїнському конкурсі «Золотий перетин Львова». А в травні нинішнього року Ярославчика вже вітали за перемогу на Міжнародному конкурсі-фестивалі «Перлина Фест», що відбувся в Києві. Він брав участь і в шоу «Україна має талант», де отримав три «Так».

«Та найбільше мені припав до душі обласний конкурс «Яскраві діти України», що відбувався в Луцьку 26-28 червня, – розповідає Ярослав Карпук. – Він проходив в обласному драмтеатрі. Приємна атмосфера, доброзичливе спілкування, високий рівень виконавської майстерності учасників, цікаве шоу – все це вразило і залишило приємні спогади. І хоч я посів друге місце у пісенному змаганні, бо перемогла п’ятнадцятирічна дівчина, яка виконала музичний твір акапельно, зовсім не засмутився, тому що все було справедливо. Думаю, що пісня «Українська весна» Станіслава Городинського, яку представляв на конкурсі, прозвучала теж достойно».

За друге місце в конкурсі Ярослава нагородили спеціальним призом – поїздкою у дитячий табір відпочинку в Пущу-Водицю. Цього літа за творчі здобутки хлопця нагородили відпочинком у «Молодій гвардії».

«Ярослав співає з колиски, із садочка, – розповідає його бабуся, фаховий музикант Галина Мандзюк. – У чотири роки він вже вистукував мелодію на барабанах під мій супровід на фортепіано. Змалечку ми з дідусем брали його в церкву, де співали у хорі. Хлопчик залюбки стояв біля нас і слухав піснеспіви. Нині він – учасник різноманітних шкільних та районних заходів».

Кажуть, що природа на дітях відпочиває, а таланти передаються через покоління. Приклад родини Карпуків-Мандзюків – чи не найяскравіше підтвердження цієї аксіоми. Адже всі чотири брати і мама його дідуся, Віктора Мандзюка, також професійного музиканта, – співочий колектив, слава про який лунала далеко за межами рідного села Грабове, що в Старовижівському районі. Дев’ять сестер і брат в сім’ї Галини Мандзюк, які народилися і виросли в Любомльському районі, – також співуча родина. Тож у тому, що Бог подарував усім такого талановитого Ярослава, нічого дивного немає. Схоже, він готовий переспівати всіх родичів, бо, як каже, взірцем для себе бачить італійських знаменитостей Андреа Бочеллі та Лучано Паваротті.

«Ти й сам італійською співаєш», – згадую, як молодий виконавець виступав на Рівненському полігоні перед бійцями АТО.

«Й італійською, і польською, і хорватською, і, звичайно ж, англійською, – відповідає Ярослав. – На обласному конкурсі національних меншин «Україна – мій дім» виконував пісню сербською. А італійську манеру виконання люблю за мило¬звучність, спокій, зв’язаність, залігованість. Моєю улюбленою групою є італійський «Політ», тому репетирую чимало пісень із їхнього репертуару».

Поки що милозвучний Ярославів альт завойовує все більше і більше прихильників. Яким він буде в майбутньому, покаже час. Хлопець мріє співати тенором. А ще – створити тріо, от тільки знайти ще двох виконавців, голоси яких звучали б гармонійно, – справа непроста.

«Поряд із зовсім дитячими мріями Ярослава, як, скажімо, після чергового конкурсу дозволити собі морозиво та склянку кока-коли, є в нього й більш серйозна, – ділиться мама хлопця Ірина Карпук. – Він хоче влаштувати благодійний концерт для воїнів АТО».

«Тож у майбутньому ви бачите свого сина музикантом, співаком?» – звертаюся до Ірини Вікторівни.

«Мама хоче бачити мене хорошою людиною», – відповідає за матір юний артист.

«Дуже хвилюєшся, коли виходиш на сцену?» – не можу не запитати, бо на концертах з його участю здається, що почувається хлопець під софітами, як риба у воді.

«Уже ні, – зізнається Ярослав. – Можу спокійно дивитися на пуб¬ліку. А раніше бувало по-різному. За кілька номерів до виходу навіть слова пісні забував, та тільки лунали перші музичні акорди, пам’ять повертала їх на місце».

Можна багато розповідати про обдарованого хлопця з Полісся. Втім краще один раз послухати, як він співає, і переконатися, яка багата на таланти українська земля. Дай їм, Боже, не загубитися в круговерті побутових проблем та труднощів. Бо не тільки хлібом єдиним живе людина, її душа прагне молитви, якою часто стає пісня.

Наталія ЛЕГКА

Стара Вижівка
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus