З історії Луцького єзуїтського колеґіуму

Єзуїтські колеґіуми, які з’являлися в українських землях Речі Посполитої, від початку мали статус місій. Місійний будинок Товариства Ісуса постав у Луцьку 1604 року завдяки сприянню й зусиллям єпископа Мартіна Шишковського.

Через чотири роки, маючи підтримку місцевих римо-католицьких єпископів, місія здобула статус колеґіуму. Ішлося в тому числі про унійних ієрархів Церкви. Духовними благодійниками Луцького дому Товариства Ісуса були київський унійний митрополит Йосиф Велямин Рутський, володимирсько-берестейські єпископи Іпатій Потій і Йосиф Баковецький, пинсько-турівський єпископ Паїсій Оникевич-Саховський.

1606 року єпископ Шишковський створив фундаційний акт колеґіуму Ордену. Він передав єзуїтам десятину з Кобринського староства, чотири села і книгозбірню. Наступник Шишковського, єпископ Павло Волуцький розширив попередні надання ще двома селами і коштами для купівлі маєтку.Невідомий художник. Портрет єпископа Мартіна Шишковського, близько 1606 року

Завершальним акордом формування Луцького колеґіуму стала матеріальна доброчинність київського каштеляна, князя Юрія Вишневецького. Він пожертвував єзуїтам свою камʼяницю і велику земельну ділянку. Юрій і Миколай Чорторийські (батько й син) надали луцьким єзуїтам свій будинок і чималу земельну ділянку.Книга викладача луцького колеґіуму Стефана Веловейського Nowezywoty świętych, 1735 рік

Читати ще: Життя на тлі Хмельниччини: луцький єзуїт Валенти Липець

1684 року Луцька єзуїтська школа отримала у своє розпорядження окреме одноповерхове приміщення.

За історіографічним переказом, який зафіксував отець Фелікс Шнарбаховський, єпископ Павло Волуцький у часі закладання колеґіуму на власних плечах виніс пʼятнадцять кошів землі з фундаментів.Портрет Павла Волуцького авторства невідомого митця, 1606 рік

Луцький колеґіум діяв з 1608 року (з перервами у часі Хмельниччини і воєнних дій супроти московського царства) до 1773 року.Колеґіум єзуїтів у Луцьку на світлині Яна Булгака, фото з міжвоєння

«Поетика» авторства Якоба Понтануса, за якою навчалися у Collegium Luceoriensis

З 1608 року функціонував як початкова трикласна школа. Наступного року тут впровадили клас поетики, ще за три роки – клас риторики. У 1636 році було започатковано викладання філософії, яке тривало лиш два роки й відновилося 1688-го. Упродовж 1608-1648 років Луцький колеґіум діяв як «середній» («неповний») – без філософських і теологічних студій.Єзуїтські споруди в Луцьку на малюнку Міхала Кулеші 1852 року. Зображення з Національної бібліотеки Польщі

Адріан ван Гесбік. Юнак за навчанням, 1640-ві. Rijksmuseum

Читати ще: Кілька штрихів до історії Єзуїтського колеґіуму Луцька

Серед спудеїв-вихованців була значна кількість православних осіб. У 1614-1615 роках тут діяв спеціальний клас «руської мови». Близько 1616 року відкрилася музична бурса – перша на українських землях і одна з перших на території Речі Посполитої.Відтиск печатки отців єзуїтів, 1755 рік

Титульний лист Ratio Studiorum. Зображення з цифрової збірки Сент-Луїського університету

Функціонувала також bursa pauperum (бурса для бідних, конвікт), де мешкали незаможні вихованці луцьких отців єзуїтів. Відомо про конгрегацію учнів Непорочного Зачаття Діви Марії ( з 1611 року). Трохи згодом, найпізніше з 1628 року – конгрегація міщан.План Луцького колеґіуму єзуїтів авторства італійського архітектора Бенедикто Моллі, 1646 рік

Луцькі єзуїти мали аптеку (1629), що забезпечувала переважно внутрішні потреби Ордену. Зокрема – надавала безплатні ліки для бідноти і своїх благодійників.

Оксана ШТАНЬКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---