Заради «Жигулі» Кварцяний тиждень спав на шинельці

Головний тренер «Волині» Віталій Кварцяний готовий підписати особистий контракт з будь-якою компанією на використання його у рекламних цілях, аби тільки клубу платили за це кошти.
А з моментів, які він хотів би при можливості пережити ще раз, – звичайно, футбол.

Про це у інтерв’ю для «Sport.ua» розповів один зі старійшин тренерського цеху вітчизняного футболу Віталій Кварцяний.

Зі слів тренера, якби йому випала можливість пережити якийсь момент свого життя заново, він не проти ще раз відчути миті переможної феєрії команди.

«1989-й рік, коли «Волинь» стала чемпіоном другої союзної ліги. Це був справжній шедевр життя! Судіть самі: 27 команд шостої зони СРСР, серед яких ми вибороли перше місце.

52 матчі в чемпіонаті «Волинь» провела краще за всіх, випередивши чернівецьких футболістів на самому фініші.
Ніколи не забуду кінцівку того сезону, коли після нічиєї в Керчі - 0:0, в якій харківський арбітр Бавикін нас «гнав за Можайськ», перемоги в Херсоні - 2:1 і ще однієї бойової нічиєї з «сухим» рахунком в Севастополі, нам треба було провести в рідних стінах два завершальні матчі. Враховуючи, що відрив від «Буковини» на той момент складав усього одне очко, наших суперників - одеських армійців і «Суднобудівника» ми повинні були кров з носу обігравати.
При повному стадіоні нам вдалося виграти у СКА в запеклій боротьбі 2:1, а потім обіграти і миколаївців - 3:0. Ось це були ігри! Прохідних не було зовсім», - із захватом згадав Кварцяний.

А ще, стверджує він, якби клубу заплатили кошти, він готовий підписати особистий контракт на використання себе у рекламних цілях із будь-якою компанією.

Щодо труднощів, які вдалось вирішити завдяки своїй популярності, то і ті пов’язані із футбольними здобутками. Хоча, наголошує Кварцяний, окрім спорту його цікавило багато інших речей. Скажімо, література, кінематограф…

«Пам'ятається, ще тренером-початківцем ночував в обкомі партії на солдатській шинелі цілий тиждень. Не вирішив питання з придбанням автомобілів для двох гравців - Кулішевича і Фігеля.

Тоді, а було це в 1988-му році, існувала така тенденція: щоб запросити футболіста в команду, йому потрібно було дати машину. За його ж гроші, але за державною ціною. Пільги тоді були гарантовані всім, але тільки не футболістам. Отож, мені доводилося переконувати чиновників відповідних інстанцій, що футболісти - такі ж люди.
Так от, я тоді сказав працівникам обкому: не піду звідси, поки не вирішите питання для футболістів! І все-таки домігся свого: були оформлені документи, на підставі яких облсоцвідділ надав право моїм гравцям на отримання шостої моделі «Жигулів» поза чергою», - згадав Кварцяний.

Не зважаючи на нестримну любов до футболу та відданість йому, тренеру часто доводиться вдаватися до так званих стусанів та «гарячого слівця» у бік футболістів.

«Це пов'язано зовсім не з бажанням принизити або образити футболіста якимись непедагогічними манерами. Ні. Вся справа в іншому - підбадьорюванні. У ході матчу доводиться якимось чином пробуджувати свідомість гравця. Повторюся, все це робилося з точки зору суто футбольної специфіки. І не свідчить про неповагу або грубощі, через які підопічний може образитися. Як би там не було, а з футболістами у нас відносини - нормальні, позитивні. Ми завжди розуміємо один одного», - зауважив Кварцяний.

Ще, ділиться тренер, іноді на тренуванні доводиться «заліпити і триповерховий». У надії, що хоч це струсоне свідомість тим, хто не не розуміє. «А вже потім, через якийсь час, нехай він переконається, правий був я чи ні. Можу сказати, що для проявляючих упертість або тупість мат іноді допомагає», - висловився Кварцяний.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---