Життя у тиші: як живе луцька родина, в якій батьки та діти спілкуються мовою жестів

Двоє лучан із порушеннями слуху Іванна та Василь Мар’яші виховують сина та доньку. Діти теж – не можуть чути. Між собою спілкуються мовою жестів. Попри це родина живе звичним життям. Діти відвідують школу та садок, а батьки працюють.

Про це повідомляє Суспільне Волині.

П’ятирічний Вова і восьмирічна Дарина розмовляти за допомогою жестів навчилися раніше, ніж спробували вимовити свої перші слова, розповідає їх бабуся Людмила Скібіцька. Жінка каже: онуки мають свою мову, а вона придумала власну.

Мовленнєвому розвитку дітей родина завдячує логопедам і вихователям спеціалізованого дитсадка. Нині у дитсадку, який відвідує Вова, 45 вихованців із порушеннями розвитку з усієї області.«З сім’єю Мар’яшів ми дуже давно співпрацюємо і знаємося, тому що це вже друге покоління, яке виховується в стінах закладу. Мама була вихованкою закладу. І в нас на базі садка був навчально-виховний комплекс і мама вчилася ще й в школі», – розповіла вихователька-сурдолог Іванна Король.

П’ятирічний Вова має слуховий протез на обох вушках. Нині у садку хлопчика готують до школи.

Вдома у Мар’яшів завжди гамірно, – каже бабуся дітей: «Вони дуже люблять включати музику, телевізор, комп’ютер на велику гучність, танцюють під ту музику, в них у вухах йде музика».Восьмирічна Дарина – уже школярка. Дівчинка ходить в інклюзивний клас 15-ї школи.

Зараз спілкуватися родині легше, каже Людмила Скібіцька. Допомагають мобільні телефони. Мати завжди позитивний настрій, попри обставини, допомагає спілкування з однолітками і постійне навчання, каже пенсіонерка. Жінка – студентка університету ІІІ віку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---