USD 24.7 24.9
  • USD 24.7 24.9
  • EUR 27.1 27.3
  • PLN 6.32 6.38

1027-ма річниця Володимира-Волинського. Маловідомі факти про місто

Володимир-Волинський з кожним роком змінюється, та ми, проживаючи тут щоденно, майже не помічаємо цих змін. І так – століття за столітям… Час невпинно стирає будинки, парки, замки, маєтки і навіть цілі вулиці. І, ось цього року, місто вже відзначає свою 1027-му річницю, - інформує Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир».

Історія міста славетна і легендарна. Починаючи від невеличкого племінного осередку, до західного форпосту Київської Русі, від славетної столиці Галицько-Волинської держави до зруйнованого вщент литовським князем Любартом замку Казимира, від звичайного польського повітового містечка до єврейського осередку, від воєнного окупованого міста до сучасного тихого Володимира-Волинського. Але це ж така купа літ… І хто її вже пам’ятає?

До слова, Інформаційне агентство Волинські Новини публікувало також 27 цікавих фактів про Володимир-Волинський.

Мовчазним свідком величної звитяги, розквіту та падіння Володимира є безумовно древні вали, які зачаїли в собі дух того сивого минулого, того славетного княжого граду. Історія міста, яка налічує тисячу років, багата та різноманітна. Та є і маловідомі невивчені факти, яких, практично, не зустрінеш у книжках та туристичних буклетах. Тож до Вашої уваги 27 маловідомих фактів про Володимир:

1. Є припущення, що в ХІ столітті у Володимирі створили мініатюри Трирського псалтиря, що зберігаються в італійському місті Чівідале–дель-Фріулі. Псалтир належав доньці польського короля Болеслава – Гертруді, жінці київського князя Ізяслава Ярославича. В мініатюрі «Св. Петро» зображено сина Гертруди і Ізяслава – Ярополка з дружиною Іриною і саму Гертруду. Цей псалтир зберігається там і понині в Археологічному музеї міста Чівідале як молитовник Гертруди, невістки Ярослава Мудрого.

2. У східній частині міста, за окольними валами, посеред боліт, знаходився населений пункт Островок. Там були три кургани, один з яких називався «Козача Могила». Про два з них - згадує О. Цинкаловський. Під час розкопок виявили захоронення давньоруських часів з кінським кістяком, хрест-енколпіон та мідну острогу.

3. Полюбляли наші володимирські князі мед. З цього видно, що у ХІІІ столітті розвивалася така галузь господарювання як бджільництво. У літописі сказано про князя Мстислава Даниловича: «Се я, князь Мстислав, син королів, онук Романів, установляю на берестян (нині Брест) вовіки: з сотні – по два лукна (лукно – приблизно 24 кг) меду».

4. Кормча книга чи Номоканон – збірник церковних і цивільних законів та правил, написана в 1268 році боголюбивим князем Володимиром Василькович і його дружиною Ольгою Романівною.

5. Серед давніх об’єктів, що знаходились у передмісті середньовічного Володимира, були мости. Існувала навіть спеціальна професія. 30 червня 1532 року Грамотою короля Сигізмуда І міщанам Володимира надали право збору мостового податку з приїжджих.

6. Згідно з даними люстрації 1552 року, у місті було 25 кравців, 25 шевців, 7 ковалів, 3 сідельники, 15 майстрів кінської збруї, 1 кушнір, 2 підстригачі, 47 корчмарів.

7. У Володимирі існувало об’єднання професійних фурманів. Наприклад, у 1569 році для вивозу попелу до Устилуга із садиби С. Гаєвського задіяли 13 володимирських фурманів.

8. Цікавим є факт про церкви, що колись були у Володимирі і не збереглись до нинішнього часу (церкви св. Федора Стратилата, Введенська, Великомученика Прокопія, Миколая Чудотворця, Іоана Золотоустого та Іоана Хрестителя). Вперше в офіційних документах вони згадуються у 1584 році. Пов’язано це з розлученням шляхтича Василя Загоровського. Саме в цьому документі настоятелі цих церков повідомляли, чи з’являться вони на королівський суд у справі розлучення чи ні.

9. Найбільш широкі юридичні права місто отримало у 1532 році. У той час старостою міста був Костянтин Острозький і польський король позбавив містян від старостинського суду, призначив згідно з магдебурським правом, раду міста. На гербі міста починають зображувати Юрія Змієборця, якого викарбували на міських печатках Володимира. Дозволяється будувати ратушу.

10. У люстраціях замку 1545 і 1552 років у місті згадується кілька гребель. Одна була на річці Рилавиця. Пізніші люстрації згадують греблю на річці Смоча. Ще одна була у районі вулиці Коперника на лінії колишніх валів окольного граду. Греблі на річці Луга за єпископським замочком і на Білих Берегах згадуються у багатьох документах.



11. У 1625 році володимирський староста Адам Сангушко видав лист про забезпечення прав домініканського кляштору у Володимирі згідно з давніми правами на його користь. Останні стосувалися права домініканів тримати на монастирській землі шинок і продавати різні спиртні напої.

12. У 1670 році відкрили Володимирський колегіум. У львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника зберігається записаний у Володимирському колегіумі латинською мовою курс філософії і природничих наук, що містить, зокрема, докладний виклад вчення Коперника.



13. У 1683 році місто постраждало від великої пожежі. Згоріли майже всі будинки, старий дерев’яний костел Іоакима та Анни, Успенський собор і обидва замки – королівський і єпископський.

14. Володимирський єпископ Йосип Баковецький під південним вівтарем Успенського собору спорудив склеп та каплицю Св. Трійці як місце поховання володимирських єпископів.

15. Цікаві торгові ряди були у ХVIII столітті побудовані на сучасній вулиці Шевченка. Вони зафіксовані на фотографіях кінця ХІХ- початку ХХ століття. Це були однокамерні крамнички без вікон, лише з дверима, що завершувалися циліндричними склепіннями побудовані «стіна в стіну». Це типовий і водночас оригінальний по формі архітектури елемент містобудування.



16. У ХVIII столітті місто спеціалізувалося на продажі худоби, соленої риби. Зерно, що поступало до міста та інші товари переправляли до Устилуга – однієї з найбільших пристаней Волині. Звідти товари йшли водним щляхом в Данцінг, Берлін, Ригу.

17. Після ліквідації у 1839 році у місті греко-католицької єпархії та закриття школи отців Василіан протягом 38 років у місті не було жодної школи. Лише у 1867 році було відкрито двокласну міську школу.

18. Було кілька проектів реставрації Успенського собору. Перший - зробив архітектор Вайцлер у 1839 році. А саме: проект єпископського замочку і фасадів собору з показом варіанту реставрації куполів споруди. У його проекті реставрації максимально зберігалися всі періоди побудови храму і домінував художній стиль барокко. У тому ж 1839 році волинський архітектор Михайловський запропонував свій варіант реставрації, де в декорі переважав класицизм. В 1870 році був зроблений ще один проект інженером-полковником Ертелем. Цей проект втратили. У 1887 році Адріан Прахов запропонував свій проект, де так само як і його попередники залишив усі поетапні нашарування споруди з яскраво вираженим греко-російським стилем.

У 1893 році в Г.І. Котов розробив проект реконструкції храму в його первинному вигляді. Усі побудовані пізніше нашарування реконструкції не підлягали. І цей проект затвердили до виконання.



19. У ХІХ столітті, а саме у 1831 та 1837 роках у Володимирі були дві епідемії холери.

20. У 1860 році до магістрату входив бургомістр і 4 ратмани (радники). Діяли сиротський (установа, що завідувала опікунськими і сиротськими справами), словесний (для розбору питань торгових, ярмаркових і вексельних спорів, процес ішов в усній формі і рішення виконувалось негайно), земський (повітовий адміністративний орган) суди і квартирна комісія.

21. Наприкінці ХІХ століття почали осушувати і засипати болото в заплавах річки Смочі.

22. Нове українське шкільництво у Володимирі починається в 1916 році із заснування української народної школи ім. Т. Шевченка. В ній навчалося понад 300 дітей. В 1919 року в місті заснували «Просвіту», де читались курси історії, культури, мистецтва. Бібліотека «Просвіти» нараховувала понад 15 000 книг.



23. Згідно з переписом населення 1911 року, у Володимирі проживало 15 720 осіб, в тому числі 6800 православних, 1901 католиків, 7060 юдеїв і невелика кількість протестантів і магометян.

24. На 1931 рік з 90 933 тис. осіб населення Володимирського повіту 44 099 тис. або 48,5% не вміли ні писати, ні читати. У школах навчання велося виключно польською мовою.

25. У 1934-35 роках побудували електростанцію в районі сучасної вулиці О. Цинкаловського. Це була велика цегляна споруда, де були машинний зал, приміщення для виробничих майстерень, господарські приміщення.

26. Ринковий майдан знаходився неподалік від сучасного міського ринку і за площею був більшим. Навпроти міської ради, на розі вулиць Данила Галицького і Ковельської знаходилась швейна фабрика, яку в народі називали «Лехпром». А на місці сучасної міської ради був «козячий парк». Там випасали кіз.



27. Впродовж ХІХ – початку ХХ століття зберігалася старовинна центральна частина міста. Тут були як дерев’яні, так і кам’яні будинки, крамниці, заїзди, шинки. В цей час Володимир-Волинський був типовим провінційним містечком. Наприкінці ХІХ століття його межі поширилися у західному і північному напрямках. Збільшилась кількість будинків. Так, у 1907 році нараховувалось 1551 дерев’яний і 247 мурованих будинків, діяли два млина, цегельня, вапнярня, оцтовий завод.




Христос коронує князя Ярополка Ізяславича і його дружину Ірину. Ілюстрація до Трирського псалтиря



Володимир. Замкові укріплення. Графічна реконструкція П. Ричкова: а-мурований замок 1360-х рр.; б -дерев'яний замок середини XVI ст.



Вид на вулицю Соборну
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.