Волинському ансамблю «Родовід» – 30 років

Добрі звичаї рідного краю і донині, неначе у старій бабусиній скрині, зберігає камінь-каширська земля. Учасники фольклорних колективів «Криниця», «Дубровойка», «Приданки», дитячого ансамблю «Берегиня», носії автентичного співу Ганна Павляшик, Любов Зубач, Світлана Сотнік не дають канути в забуття перлинам народної творчості. А справжнім мистецьким діамантом поліської землі, зразком високої культури та справжнього хорового професіоналізму вже давно є ансамбль народної пісні «Родовід», про історію та творчу діяльність якого, власне, і йтиметься, адже колектив цьогоріч відзначає 30-літній ювілей.

Співають цілими родинами

Перші репетиції колектив розпочав ще у далекому 1986 році, а ініціаторами його заснування стали тодішній керівник району Ростислав Кухтей та керівник галузі культури Євгенія Смолярчук. Вони й нині вболівають та усіляко сприяють творчому життю «Родоводу».

Першим керівником хорової групи, на той час ансамблю пісні й танцю, була Тетяна Кереб, пізніше естафету перейняла Ольга Мостова, а з 1997 року колектив очолює нині Заслужений працівник культури України Людмила Довгун. Саме за її керівництва у 1999 році ансамблю надали звання Народного. Людмила Василівна переконана, що зараз надзвичайно непросто втриматися на тому щаблі, якого вдалося досягти впродовж років роботи на посаді художнього керівника та диригента ансамблю. Слід врахувати, що колектив є аматорським, тобто неоплачуваним, тож передусім варто віддати належне тим ентузіастам, які за покликом серця щотижня з року в рік відвідують заняття, беруть участь у концертних виступах різного масштабу. А це клопітка, рутинна і жертовна праця. Окрім високого професіоналізму, талановитий керівник володіє тим особливим даром творчої особистості – горіти самій і запалювати інших.

Ансамль уже давно започаткував свої традиції – тут співають цілими сім’ями, звідси й назва – «Родовід». Ще й донині з великим задоволенням співають у колективі його фундатори: Катерина Тимошик, Тетяна Нирко, Катерина Федчик. До них – особлива увага керівника та повага молодих уже професійних співаків, адже ці люди володіють тим справжнім вмінням співу, що передалося їм від мам та бабусь. Є також справжні таланти, якими надзвичайно пишаються всі камінькаширці. Це – Федір Пащук, Валентин Козік, Олена Комар. Тут, напевне, слід сказати про магічну силу землі поліської, бо вона не відпускає своїх талановитих дітей, ба навіть інших до себе притягує. Одна з таких – заслужений працівник культури України Тетяна Смолярчук. Саме завдяки їй колектив має чудові аранжування акомпанементу. Дмитро Смолярчук, її син, – керівник музичного супроводу, бая­ніст.

У репертуарі – автентика

Якщо говорити про репертуар «Родоводу», то належне слід віддати тим хоровим творам, які народилися саме на Камінь-Каширщині. То справжнє диво – коли пісня, записана з голосу тієї ж Ганни Павляшик, завдяки професіоналізму Тетяни Смолярчук гармонізується і лягає на нотний стан, потрапляє до Людмили Довгун і велично звучить у виконанні «Родоводу». Такими творами колектив надзвичайно пишається, а їх у доробку ансамблю вже чимало: «Ой, що то за той місячейко», «Весільні приспівки», «Ой, дубе ж мій, дубе» в аранжуванні Тетяни Смолярчук. На особливу увагу заслуговують пісні в обробці Анатолія Пашкевича, записані у нашому районі: «Чорним очкам пора спати», «Ой, що то за той місячейко» та славнозвісна «Ой, як була я да й у матінки свеї». Ці пісні записала наша шанована землячка, збирачка поліського фольклору Олександра Кондратович.

Роки творчої діяльності «Родоводу» ознаменувалися безліччю творчих поїздок, участю у різноманітних конкурсах, фестивалях, концертах. А це те, що тримає колектив на плаву, дає йому наснагу і стимул до творчого пошуку й професійного зростання. Колектив виступав і на головній сцені країни – у Палаці культури «Україна», і в національній радіокомпанії України, і на гостинах у сусідів-білорусів, і в гостях у Оксани Пекун на зніманнях телепередачі «Фолькм’юзік», з концертними програмами завітали мало не в кожен районний центр Волині, а про участь в обласних творчих заходах годі говорити – там колектив завжди на чільному місці. У мирні часи доводилося гастролювати й у Криму.

Нині «Родовід», окрім звичного творчого життя, влаштовує виїзні концерти в районі, організовує благодійні виступи для підтримки бійців у зоні АТО, бере участь у мистецькому житті області, працює над поповненням репертуару. Особливо цікавим доробком останніх років стала різдвяна програма, основу якої складає традиційне обрядове дійство Камінь-Каширщини – водіння коня. Тут старовинні різдвяні дійства та піснеспіви поліського краю філігранно поєднуються з обробками українських хорових колективів.

Олена Козік

Камінь-Каширський район

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---