Волинський художник Анатолій Клімов святкує 80-річний ювілей

Творче довголіття – великий Божий дарунок за талант і працю натхненому майстру пензля Анатолію Клімову. Щиро вітаємо сьогодні цього видатного мистця з прекрасним ювілеєм – 80-тою осінню життя! Додається ще один рік ліку до життя непересічної людини, яке наповнене вдумливими мистецькими пошуками, величною працею творення прекрасного, оспівуванням краси Волинського краю та його людей, тривогою за Батьківщину у часи лихоліть та утвердженням величі добра.Талант, який наділений багатьма яскравими гранями, втілений мистцем у величезному творчому набутку. Портрети сучасників, волинські пейзажі, натюрморти, тематичні і жанрові полотна, акварелі, монументальні роботи, шаржі свідчать про надзвичайно широкий діапазон професіоналізму Анатолія Клімова і коло його інтересів. А ще – це свідчення постійної невтомної праці художника над собою, коли талант прагне проявити себе у досконалості без компромісів, а життєві літа наповнюються пошуком власного неповторного почерку у різних стилях, жанрах і техніках, дослідженням характеру і образу та найкращого способу його візуального втілення.

Вересневого дня 1936 року у селі Новосілки Мценського району Курської області (Росія) народився майбутній мистець. А дитинство і шкільні роки минули на Донеччині – у Волновасі, куди переїхала родина. Анатолій втілив мрію батька про малювання, успадкувавши його талант до малярства і навчаючись згодом у чудових живописців-педагогів Г.Чернявського, А.Боровського, Я.Калашника у Дніпропетровському художньому училищі імені Є. Вучетича.По закінченню навчання Анатолій Петрович як молодий фахівець отримує направлення на роботу до Волині і протягом двох років працює

у педагогічному училищі імені А. Кримського у Володимирі-Волинському. А з 1964 року подальше життя і творчість цього художника тісно переплелися з Луцьком. Саме у нашому місті розпочалася професійна кар’єра амбітного мистця: вперше він бере участь у зональній виставці у Львові у тому ж 1964 році, а відтоді він – активний учасник численних республіканських, всесоюзних експозицій. Спочатку Київ, Москва, Брест, згодом – мандрівки закордон та виставки у містах Польщі.

У 1975 році Анатолій Клімов стає членом Спілки художників СРСР, а у 1996 році отримує почесне звання заслуженого художника України. У 1989 році Анатолій Петрович очолив створену Волинську організацію Національної спілки художників України і працював на цій відповідальній посаді до 1991 року.У пошуку і вдосконаленні індивідуальної манери, власного художнього почерку Анатолій Клімов звертається до багатьох жанрів, досліджує потенціал кольорів, експериментує з композицією – усе заради створення цілісного живописного образу, котрий будить думку, емоцію. Один з улюблених жанрів художника – пейзаж, де він досяг великої майстерності.

Виконані переважно у реалістичній манері, пейзажі Анатолія Петровича вражають стихією кольору у продуманому композиційному рішенні. Зачарований красою природи Волинського краю до глибини свого серця, мистець настільки емоційно відображає її на своїх полотнах, що жоден глядач не залишається байдужим: «Волинське село», «Ковбань», «Волинські мотиви», «Повінь» та ін.

Техніка акварелі інших пейзажних творів робить пензель майстра особливо тендітним і вишуканим у передачі свіжості, чистоти повітря, об’ємності простору і ніжності емоції – настільки тонкої і вразливої, наскільки точна рука художника у русі пензля по паперу.На полотнах Анатолія Клімова зафіксовані важливі архітектурні і літературні пам’ятки нашого славного

краю: «Козацька церква в Седневі», «Василівська церква», «Волинська фортеця», «Хата, в якій жив Григорій Сковорода», «Озеро Нечимне», «Будинок Лесі Українки в Колодяжному» та багато інших. Ставлення мистця до історії, культурної і літературної спадщини Волині – особливо трепетне і уважне.У натюрмортах художник експериментує з різними точками огляду, композицією, об’ємами і фактурами предметів, досліджує особливості світлотіні і поєднання кольорів. Він багато фантазує, доповнюючи предмети натюрморту метафоричними значеннями: «Натюрморт з хлібом», «Маки і хліб», «Ваза з яблуками», «Натюрморт з лимоном», «Щупаки» та інші. Привертає увагу його робота у портретному жанрі: створені ним образи сучасників свідчать про те, що людина, її характер і психологія вивчені і візуалізовані автором дуже вдумливо, глибоко («Портрет Г.Л.Бродського», «Мрія» та інші).

Особливе місце займають у творчості художника тематичні полотна, в яких історія і сучасність, селянська і воєнна теми співвіднесли власний життєвий досвід, переживання автора з життям і болем його народу, а праця і перемога над ворогом радісною палітрою віддзеркалилися у живописних образах («Волинський льон», «Хліб – усьому голова», «Доярки», «Реліквії війни», «Травень, 1945» та ін.)Є у Анатолія Петровича ще один улюблений жанр, який було «викрито» несподівано його другом – літератором і журналістом Анатолієм Струмівським: «Якось, навідавшись до нього в майстерню, я застав його за… шаржем. Живописець Клімов – і шарж! Хто про це чув? Бачив? Знав? Анатолій Петрович спочатку зніяковів, а потім пояснив, що, мовляв, незабаром день народження в його колеги – заслуженого художника України М.П.Гевелюка, і він хоче в такий спосіб привітати іменинника…».

Як виявилося, шаржів було вже чимало, і малював їх автор ще з юнацьких літ у записниках, на клаптиках паперу. Дуже лаконічні лінії, та персона і характер впізнавались одразу: на них відомі волинські мистці, художники, поети, композитори, навіть депутат, і … сам автор! Чудове почуття гумору! І вміння справжнього художника «читати» людські обличчя і миттєво вловлювати суть кожного характеру!Творчість художника – це на віки, віддано…

Щиро бажаємо Вам, Анатолію Петровичу, міцного здоров’я і творчого довголіття, радості і гармонії, миру і добра! Многая літа!

http://www.volart.com.ua/art/klimov/

Марія ПИЛИПЧУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---