USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.70
  • PLN 9.76 9.95

Три унікальні розробки українських медиків для бійців АТО

20 Червня 2015 08:00
Не лише волонтери долучаються до допомоги бійцям АТО. Своїми, часто не афішованими методами, намагаються зарадити ситуації і українські медики. Так, за станом на зараз, вони вже розробили три унікальні препарати, які без перебільшення рятують життя нашим воїнам. Йдеться про кровоспинний препарат «Кровоспас», гідрогелеві пов’язки та біоактивну кераміку. Детальніше – у матеріалі наших колег із «Українська правда. Життя».

Українські вчені теж волонтери. Але роблять вони це по-своєму – створюють в лабораторіях рішення, здатні допомогти на фронті і в тилу.

Так з'явилися два кровоспинних препарати–«Кровоспас» і гелеві пов'язки, а також біоактивна кераміка, яка може замінити кісткову тканину.

Кровоспас

У березні в Донецькій області волонтер Чубака підірвався на розтяжці і загинув від кровотечі. Доктор хімічних наук, заввідділом фізіко-неорганічної хімії Інституту фізичної хімії імені Лева Писаржевського НАНУ Петро Манорик особисто знав Чубаку.

Йому все здається, що Чубаку можна було врятувати,якби медичну допомогу надали вчасно, а ще якби була достатня кількість кровоспинних препаратів і ними вміли правильно користуватися.

Історія Чубаки підштовхнула співробітників Інституту фізичної хімії, Інституту травматології та ортопедії АМНУ та Інституту кардіології імені Миколи Стражеско АМНУ об'єднатися в волонтерський науково-дослідний центр «Борей».

Вчені-волонтери поставили перед собою завдання – розробити препарат для зупинки масивних кровотеч. Так з'явився «Кровоспас».



Препарат пройшов доклінічні дослідження на тваринах. Піддослідними стали більше 20 свиней вагою близько 35 кілограмів – їх прооперували з використанням кровоспинного препарату.

«Кожен експеримент тривав по чотири години: підготовка до операції, наркоз, дістати стегнову артерію, зробити калібрований отвір по 4 міміметри, контролювати тиск і пульс, притиснути з контрольованим зусиллям гемостатик до рани, через 3 хвилини прибрати притиснення і залишити бинт в рані, спостерігати через 10 хвилин і через годину за кровотечею (якщо вона є або відновилася), зімітувати транспортування пораненого (обертові рухи ногою тварини) і спостерігати (відновилася кровотеча чи ні)», – пояснив процес доклінічних досліджень Петро Манорик.



Вчені вже підготували науково-технічну документацію і сподіваються, що їхня розробка буде схвалена міністерством оборони. А поки йде процес пошуку інвестора, який готовий буде запустити виробництво.

«У нас була попередня домовленість з Борщагівським хіміко-фармацевтичним заводом, але навесні Київ продав свої 30% акцій цього підприємства і тепер всі попередні домовленості поки заморожені», – розповів Манорик.

Зарубіжні аналоги коштують у межах $35-50. Собівартість «Кровоспаса» – менше $5.

Вчені порахували, що для запуску проекту їм знадобитися один мільйон євро. Але, якщо врахувати, що потреба в препараті колосальна і в Україні, проект може стати дуже вдалим капіталовкладенням.

Гелеві пластини

Згідно з офіційними даними, причина 60-80% смертей в зоні АТО – втрата крові. Співробітники лабораторії радіаційних технологій Інституту фізики також вирішили долучитися до вирішення цієї проблеми.

Доктор фізико-математичних наук, завідувач лабораторії запрошуєжурналістів спуститися у підвал. Там знаходиться лінійний прискорювач електронів – потужне джерело іонізуючої радіації.



«Таких установок по всій Україні не більше десяти», – пишається вчений.

з його ж слів, зараз її використовують в основному для проведення наукових експериментів. Хоча ресурс агрегата цілком дозволяє задіяти машину в масовому виробництві. Так, наприклад, раніше прилад використовували для радіаційної обробки транзисторів і мікросхем для НВО «Кристал».

Зараз же цей «монстр»служить у виробництві гідрогелевих пов'язок.

На 90% пов'язка складається з води. У воду додаютьзагусники, які використовуються в харчовій промисловості. Вони перетворюють її в желе. Потім цю суміш розфасовують по різних ємностях і під впливом опромінення вона твердне.

П'ятиміліметрова пластина стає мокрою на дотик, прохолодною, желеподібною. Такою вона залишається добу, навіть без додаткового поливу водою.

Вчені стверджують, що така пов'язку не можна порівняти зі звичайним марлевим бинтом, яким обмотують поранених у разі опіків і поранень. Пов'язка не прилипає до рани. Вона може накладатися на будь-яку частину тіла, приймаючи її рельєф. У води висока теплоємність, пов'язка охолоджує рану, обезболюючи її, зупиняє процес руйнування тканин.

«Її матеріал біологічно інертний, а значить, не може викликати роздратування. До того ж він стерильний», - пояснив Володимир Нейшман.



Крім того, такі пов'язки можуть вбирати розчин знеболюючих або антисептичних речовин. Після обробки радіацією вона перетворюється, наче в губку. Матеріал здатний пропускати крізь себе лікарські препарати.

Як розповідають розробники, у Польщі виготовляються подібні гідро гелеві пов’язки під брендом «Аквагель». Крім того, що вони використовуються в медицині, вони ще й чудово зарекомендували себе в косметології.

Вартість імпортних пов'язок – від 1 гривні за квадратний сантиметр. В Україні, як підрахували вчені, можна виробляти вдвічі дешевше.

«Для пілотного проекту потрібно півтора мільйона на перші півроку. Тоді у нас з'явиться свій унікальний продукт, який допоможе рятувати життя і вгамовувати біль. Назва йому відповідна –«Українські пов'язки», –поділився керівник проекту.

Біоактивна кераміка для кісток

Відділ фізики міцності і пластичності матеріалів в Інституті проблем матеріалознавства імені Івана Францевича теж не стоїть на місці. Науковий співробітник Інституту Наталія Ульянчич працює над створенням кальцій-фосфатної кераміки.

Ще її називають біоактивної керамікою, через те, що, поступово розчиняючись в кістках, вона заміщується повноцінною кістковою тканиною.

«Такі матеріали не викликають відторгнення у людському організмі, оскільки створені штучно і не мають домішок важких металів. Цим вони відрізняються від біологічних, взятих з кістки тварини або з трупного матеріалу», – пояснила медик.



Імплантати з біоактивної кераміки використовуються при операціях із заміщення кісткових дефектів у травматології, ортопедії, щелепно-лицевій хірургії, онкології (після видалення патологічних утворень з кістки), стоматології, мікрохірургії ока.

Якщо нанести біоактивну кераміку на титановий імплантат, то це сприятиме його швидкому приживленнюа завдяки зміцненню кісткової тканини навколо такого покриття, причому термін життя самих імплантатів значно збільшиться.

Крім того, в Інституті вже розробили нові сплави титану, без токсичних домішок, які є в імпортних протезах, і з поліпшеними механічними властивостями.

«Покриття їх біоактивною керамікою і використання нових технологій Інституту Патона та Інституту надтвердих матеріалів можуть забезпечити створення вітчизняних якісних конкурентоспроможних навіть на світовому ринку ендопротезів суглобів», –додала Наталія Ульянчич.

Українські вчені працюють над створенням біоматеріалів вже близько двадцяти років, отримано всі необхідні дозволи на використання імплантатів з біоактивної кераміки.



Виробляє їх науково-виробниче об'єднання «Рапід», з яким співпрацює вже два десятки стоматологічних клінік. Біоактивна кераміка успішно використовується в операціях з відновлення щелепи.

Наталія Ульянчич підсумувала, що поки що цей матеріал недостатньо широко використовується у відновленні кісткових тканин. Водночас, вона переконана, що в українських ендопротезів – великі перспективи.

«Поки ми не отримали жодної пропозиції від науковців. Якщо отримаємо, будемо розглядати», – прокоментував В'ячеслав Верба, директор військово-медичного департаменту Міністерства оборони.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus