Відведіть бабусю до лікаря!*

Для кожної людини найцінніше в житті - це сім'я. В одвічному круговороті щоденних справ, ми намагаємося знайти хоча б хвилинку, щоб згадати про тих, хто дав нам життя - про своїх батьків, дідусів і бабусь. Вони піклуються про нас протягом усього свого життя, намагаються догодити «улюбленим онукам» не дивлячись ані на свій вік, ані на власні недуги.

Я хочу поділитися історією, яка, сподіваюся, зробить вас трішечки добрішим і уважнішим до ваших рідних. Історією про свою єдину бабусю, яка «терпіти ненавидить» хворіти та ще більше не любить лікуватися.

Місяць тому ми з моєю 68-річною бабусею успішно перенесли операцію з видалення катаракти. Якщо хто не знає, катаракта - це хвороба ока, яка найчастіше виникає від старості. Кришталик, який є частиною ока «зношується» та мутніє й зір стрімко погіршується, а якщо не зробити операцію, може зникнути й зовсім. Моя бабуся ніколи не скаржилась на проблеми із зором, напевно, через те, що вона взагалі ніколи не на що не скаржиться. Тому, буду вважати, що мені пощастило викрити хворобу самостійно.

Те, що бабусю потрібно терміново відвести до лікаря, я зрозуміла, коли одного разу: вона попросила мене відремонтувати телевізор , тому що час від часу в ньому «з'являються та мерехтять якісь смужки й потім весь день ввижається в очах»; здивувалася, що в сонячний теплий день увесь двір «як туманом заволокло»; якось сказала, що на старості років почала бачити «сяяння» навколо «хороших людей». Спочатку мене такі промови просто насторожували, але по-справжньому я злякалася, коли бабуся впала, «спіткнувшись об пляму». І сміх, і гріх, скажу я вам.

Як будь-яка сучасна людина, я в першу чергу почала шукати пояснення бабусиним дивам в інтернеті. Виявилось, що «зламаний» телевізор та зненацька виниклі «паранормальні» здібності

– ні що інше, як симптоми захворювання, яке з’являється чи не у кожної літньої людини після 50 років, катаракти.

Хворі на катаракту зазвичай страждають на затуманення зору, мерехтіння в очах, появу плям та смужок перед очима, а через підвищену чутливість ока до яскравого світла,людина може сприймати предмети або людей з «тим самим» нехарактерним сяянням. Окрім того, що катаракта спричиняє дискомфорт у щоденному житті, вона ще й загрожує сліпотою - коли помутніння прогресує, кришталик ока збільшується в розмірах, починає боліти і втрата зору, фактично, незворотна.

Ось тут я і перелякалась та почала шукати шляхи вирішення цієї проблеми. Та у кого б не питала, всі лікарі в один голос наголошували на тому, що завадити хворобі може лише операція, адже ані народні методи, ані краплі не виліковують хворе око, а лише можуть полегшити перебіг хвороби. За той час, допоки я шукала як уникнути операції, бабусі погіршало. Око почало «вицвітати». Тоді я зрозуміла, що тягнути більше нікуди та вирішила , нехай там що «затягнути» бабусю до лікарні.

Я обрала найкращу клініку в Луцьку - Центр хірургії ока професора Загурського, яка вже понад 5 років спеціалізується на вирішенні проблем із зором та записала бабусю на передопераційну діагностику. Це обов’язкова процедура, яку пацієнти з катарактою проходять для того, щоб лікарі могли визначити точні розміри штучного кришталика, яким під час операції будуть замінювати старий. Окрім того, лікарі проводять повне обстеження ока, визначають гостроту зору, очний тиск та знімають усі необхідні для операції дані. Все це займає лише одну годину часу.

Бабусю оглядала головний лікарь-офтальмолог Центру хірургії ока проф. Загурського – Єремеєва Тетяна Вікторівна. Під час огляду вона одразу побачила хворобу, похитала головою та промовила до бабусі: «Антоніна Петрівна, а Ви на плями, часом, не скаржитесь? ». Бабуся невпевнено кивнула у відповідь.

- А що, і туман в очах буває?

-Буває, - прошепотіла бабуся. – А що то?

- То, шановна катаракта. Але ви не лякайтесь. Виправимо все за 15 хвилин.

Тетяна Вікторівна почала розповідати бабусі про факоемульсифікацію з імплантацією інтраокулярної лінзи (операція, що необхідна хворим на катаракту) простими, зрозумілими їй словами і, на моє здивування, бабуся без вагань погодилась на процедуру.

Операцію із заміни кришталика провели в амбулаторних умовах, навіть не довелося залишатися у Центрі. Лікар пояснила, що в цьому немає жодної необхідності - око загоюється самостійно, без накладання швів, адже всі маніпуляції проводяться через мікророзріз,розмір якого не перевищує 2 мм. І дійсно, око загоїлось дуже швидко, а нормальний зір повернувся до бабусі вже за добу. До речі, і під час операції, і після неї бабуся жодного разу не жалілася на болісні відчуття. І страшно не було - все зробили на найвищому рівні. Я не буду розповідати про професіоналізм персоналу у Центрі хірургії ока професора Загурського, якщо вам доведеться звернутися сюди зі своєю проблемою, ви й самі про це дізнаєтесь. Хочу подякувати за здорові очі своєї бабусі та за щиру увагу, яку нам приділяли за весь час спілкування й лікування.

На завершення своєї розповіді я хочу звернутися до вас, онуки та діти: бережіть своїх близьких, цікавтесь їхнім самопочуттям та, будь ласка, прислухайтесь до їхніх, здавалося б, неважливих слів, сказаних мимохідь... Іноді лише наша з вами увага здатна врятувати найцінніше, що у них є – здоров’я. Часом саме ми з вами мусимо проявити ініціативу та «за руку» відвести їх до лікаря, як вони колись водили нас у дитинстві. Тепер наша з вами черга пояснювати, вмовляти та вигадувати хитромудрі історії, щоб подарувати їм якісне, довге та щасливе життя.

Нажаль, катаракта, фактично неминуче для літніх людей захворювання, але, завдяки своїй рідній людині та чудовим лікарям з якими нам довелося познайомитись, я переконана , що позбавитись цієї хвороби набагато легше, аніж продовжувати з нею жити.

Цим своїм щирим листом, я закликаю всіх, хто його прочитав: не будьте байдужими до своїх рідних,потурбуйтесь про їх майбутнє вже сьогодні. Відведіть «бабусю» до лікаря!

З побажаннями здоров’я та довгих років життя, ваша вдячна читачка Олена М.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---