Гройсман відмовився входити в об'єднану партію влади

Переговори про об'єднання партій влади в черговий раз зайшли у глухий кут. Відразу кілька джерел як в команді президента, так і в керівництві «Народного фронту» підтвердили інформацію про те, що від входження в спільний проект відмовився прем'єр Володимир Гройсман. Хоча, згідно з попередніми домовленостями, саме він повинен був очолити об'єднану партію і отримати свою квоту в ній у 20%. Тепер же переговори між БПП, НФ і іншими акціонерами правлячої коаліції знову на паузі.

Подробиці – в матеріалі РБК-Україна.

Майже рік між партіями влади – «Блоком Петра Порошенко» і «Народним фронтом» - з перемінним успіхом йшли переговори про створення спільного політичного проекту. Від такого об'єднання повинні були виграти всі учасники. Для команди Петра Порошенка це, як мінімум, означало б наявність єдиної команди, яка працює на загальний результат в президентській гонці. І невисування альтернативних кандидатів від правлячих партій, здатних розмити «провладне» електоральне поле. Для НФ - можливість знову завести своїх представників в Раду на наступних парламентських виборах восени 2019 року і «зберегтися» у владі.

Наприкінці 2017 року переговори були припинені, потім - знову відновлені після Нового року. Між тим, в переговорному процесі з'явилися ще дві сторони – прем'єр Володимир Гройсман і мер Києва Віталій Кличко.

Як писало видання, наприкінці лютого сторони прийшли до рамкової домовленості про створення спільної партії. Квоти повинні були бути розподілені наступним чином – 50% Порошенка, 30% «Народний фронт» і 20% Гройсман. У квоту Порошенко була також «вшита» квота Кличка, що відразу викликало невдоволення київського мера, який до цих пір числиться головою президентської партії «Солідарність».

Правда, у життєздатність досягнутої домовленості не вірив ніхто з її учасників. Паралельно у владних кабінетах своїм життям почала жити ідея про можливих дострокових парламентських виборах у серпні-вересні. За інформацією видання, ідеологами такого сценарію виступило найближче оточення глави держави. Більшість опитаних політиків вважають, що ідею з розпуском Ради президент і його команда використовують для шантажу НФ і Володимира Гройсмана у переговорному процесі. Адже в цьому разі і політична сила Арсенія Яценюка і Арсена Авакова, і прем'єр позбавляються влади.

«Є чітке враження, що «фронт» і зовсім не хоче об'єднуватися. Вони хочуть затягнути переговорний процес до осені, коли залишиться півроку до президентських виборів - коли вже за законом розпустити парламент буде неможливо. А тоді, напередодні президентських виборів, не виключаю, почнуть грати проти президента», - описало результати переговорів на початку березня джерело видання в АП. В НФ, у свою чергу, також не приховують, що Порошенко - не єдиний кандидат, кого партія може підтримати на президентських виборах. «Аваков нормально спілкується з Юлією Тимошенко. Та і Яценюк намагається налагодити раніше спалені мости», - зазначив у бесіді з виданням один з «фронтовиків».

При цьому формальна причина відсутності консенсусу в переговорах, уточнив співрозмовник РБК-Україна в президентській команді, полягала в неможливості розподілити квоти у спільному політичному проекті. «Фронт» та Гройсман хочуть отримати більшість у керівництві партії - в політраді, президії і так далі. І на додачу - право ветувати рішення інших керівників", - розповів співрозмовник на початку березня.

Минулого тижня, за інформацією РБК-Украина, переговори про створення спільного проекту в черговий раз зайшли у глухий кут. Як повідомили джерела видання і в оточенні Порошенка, і в керівництві «Народного фронту», від об'єднання відмовився прем'єр Володимир Гройсман.

«Об'єднання вже не буде точно. Сам «фронт», без Гройсмана, нам не цікавий. Навіщо нам додавати собі їх негатив?», - говорить співрозмовник в оточенні президента. Ще одне джерело в АП також підтверджує вихід прем'єра з переговорів, але зазначає, що сторони можуть повернутися до обговорення спільного проекту пізніше.

В керівництві НФ також сказали, що Гройсман відмовився від проекту. «Не буде ніякого об'єднання. Будуть лише розмови про об'єднання», - зазначив один зі співрозмовників в НФ.

Як писало видання, взаємини між Петром Порошенком і Володимиром Гройсманом неабияк погіршились останнім часом. Небажання Гройсмана брати участь в об'єднаному політичному проекті продиктоване власними політичними амбіціями, вважають в оточенні Порошенка. «Ці амбіції підігріваються зі сторони «деякими партнерами» запевненнями, що у Гройсмана є всі шанси стати наступним президентом», - сказав один зі співрозмовників видання в АП.

«Він достатньо зблизився з Парубієм... Ось, спільні прес-конференції проводять... Ведуть розмови про спільний похід на парламентські вибори в 2019 році. Обидва вони не зацікавлені у дострокових виборах. Гройсман буде намагатися зберегти нинішній стан речей і мирні відносини з усіма як мінімум до президентських виборів у 2019-м. А далі - ситуативно дивитися, в якій якості йти на вибори в Раду», - прогнозує інше джерело на Банковій.

Сам Гройсман на зустрічі з журналістами регіональних ЗМІ наприкінці лютого заявив, що буде брати участь у наступних парламентських виборах. А 16 березня в інтерв'ю «Радіо НВ» прем'єр сказав, що на президентські вибори 2019-го року не піде.

«Прем'єр чомусь вирішив, що у нього рейтинг довіри 90%, а всі навколо його ганьблять, і Порошенко в тому числі. Він думає, що до кінця року ми підемо на зміни в Конституцію і Гройсман буде прем'єром, президентом і спікером парламенту одночасно. Втім, тут він глибоко помиляється», - сказав співрозмовник РБК-Україна в правлячій коаліції з приводу мотивів відмови прем'єра від входження в спільний проект. До речі, за словами співрозмовників видання в керівництві фракцій більшості, орієнтовно 14 квітня має відбутися звіт прем'єра і Кабміну перед Верховною Радою.

Паралельно, за інформацією видання, можливість розпуску парламенту в оточенні президента, як і раніше, не списують з рахунків і поки оцінюють, як 50/50. «Фронт» так боїться дострокових, що там розглядають один з можливих кроків їх «запороти» - проголосувати за звільнення нинішніх членів ЦВК і не проголосувати за призначення нових», - говорить один із впливових депутатів від БПП. Куди більш скептично ідею з достроковими виборами в Раду розцінюють в інших владних групах. «З великою часткою ймовірності парламентські будуть тільки після президентських», - вважає співрозмовник в «Народному фронті». Не вірять в дострокові вибори і в групі Віталія Кличка. «Ця історія потрібна лише для одного – лякати Гройсмана і НФ», - говорить інше джерело в коаліції.

У той же час, співрозмовники видання в оточенні Порошенка визнають: сценарій з достроковими парламентськими виборами не схвалюють на Заході і саме це може стати одним із стримуючих факторів для перевиборів. Тим не менш в БПП не виключають, що можуть піти на ризик і ініціювати розвал коаліції з подальшим розпуском Ради. «А за що триматися? За Кабмін? У нас і так не контрольований Кабмін. За більшість? У нас не контрольована так звана коаліція. Так, нас буде менше. Але і Юля не буде мати більшості, їй доведеться домовлятися, з ким об'єднуватися, формувати уряд. А з ким - теж хороше питання», - пояснює логіку один з членів президентської команди. І уточнює, що остаточне рішення щодо перевиборів буде в середині квітня.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---