Що ми знаємо про Віктора Пінчука. Найгучніші розслідування

Віктор Пінчук відомий як український мільярдер і меценат. Після відходу з поста президента країни Леоніда Кучми Пінчук віддалився від політичних справ і зайнявся бізнесом, зробивши особливий акцент на благодійність та іміджеві проекти.

Він - засновник галереї сучасного мистецтва «Pinchuk Art Centre» і великого благодійного фонду. Він організовує щорічні форуми YES, на які збирає політиків з України та усього світу. Завдяки цим ініціативам сімейство Пінчуків відоме у всьому світі.

І ще одна пікантна подробиця. Пінчук має широкі зв'язки серед демократів США. Можна сказати, що саме вони були його політичним прикриттям на найвищому рівні. Однак Хілларі Клінтон програла вибори республіканцеві Дональду Трампу. Що це означає для майбутнього Пінчука, покаже час. Але зміни точно грядуть.

Біографія

Заснував свою першу велику компанію «Інтерпайп» в 1990 році, будучи молодим вченим в металургійній галузі. Бізнес базувався на перепродажі труб, російського і туркменського газу. Пізніше, після погіршення відносин з російською стороною, компанія Пінчука налагодила повний цикл трубного виробництва в Україні. Перший мільйон заробив у 1992 році.

У 1998 році Пінчук вперше обрався до Верховної Ради від дніпропетровського мажоритарного округу. Рік перебував у фракції Народно-демократичної партії, видними представниками якої були Анатолій Матвієнко, Валерій Пустовойтенко, Анатолій Кінах і Роман Безсмертний.

На тлі розколу в цій політсилі перейшов в депутатську групу «Трудова Україна», в 2000-му став одним із засновників однойменної партії, яку очолили Сергій Тігіпко і Андрій Деркач. Пінчука називали одним із її найбільших спонсорів.В цей же час він був радником президента Леоніда Кучми. У 2002 році Пінчук офіційно зареєстрував шлюб з його дочкою Оленою. Тоді ж він знову був обраний народним депутатом.

Під час президентських виборів 2004-го Пінчук публічно заявляв про підтримку Віктора Януковича. Після Помаранчевої революції мільярдер закінчив політичну кар'єру і присвятив всю свою увагу бізнесу та благодійності. У 2006 році він заснував власний благодійний фонд і галерею сучасного мистецтва «Pinchuk Art Centre».

Його благодійний фонд передав на різні цілі $ 125 млн, за інформацією прес-служби.

Зі слів самого мільярдера, під час Революції гідності його люди постачали на Майдан медикаменти для надання допомоги пораненим.Бізнес і стан

У 2004 році «Криворіжсталь» став відкритим акціонерним товариством, тоді ж була оголошена його перша приватизація. На конкурсі переміг консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» (ІМС), заплативши за комбінат $ 803 млн, хоча були пропозиції і з більш високою ціною. Власниками «ІМС» були компанії «СКМ» Ріната Ахметова і «Інтерпайп» Віктора Пінчука. При чому спеціально для цього консорціуму були прописані умови аукціону, а інші (іноземні) претенденти просто відсіяні.

Після приходу до влади «помаранчевих» за фактом продажу «Криворіжсталі» за заниженою ціною і на неконкурентних засадах почалося розслідування. На той момент глава Фонду державного майна Михайло Чечетов у своїх свідченнях заявив, що президент Леонід Кучма (тесть Пінчука) особисто дав йому вказівки провести конкурс на «пільгових умовах», забезпечивши перемогу консорціуму Пінчука-Ахметова.
Весною 2005 року Господарський суд міста Києва визнав угоду незаконною і постановив повернути 93% акцій підприємства у власність Фонду держмайна. «ІМС» програв судові тяжби у всіх інстанціях, і уряд Юлії Тимошенко почав готувати комбінат до реприватизації. Актив був оцінений в $ 3-5 млрд. У підсумку перемогу на приватизаційному конкурсі здобула компанія Лакшмі Міттала, запропонувавши за «Криворіжсталь» $ 4,8 млрд. У той же час Фонд держмайна повернув Пінчуку і Ахметову кошти, витрачені на приватизацію в 2004- му.

У наступному році рішенням суду визнали незаконною приватизацію Пінчуком Нікопольського феросплавного заводу. Його зобов'язали повернути контрольний пакет в державну власність. Прагнення повернути право власності уряду Юлії Тимошенко активно підтримала група «Приват» Ігоря Коломойського, якій вже належала решта українського виробництва феросплавів.

«Позиційні бої» за Нікопольський феросплавний завод тривали два роки і завершилися угодою між групами Пінчука і Коломойського по розділу часткою власності в підприємстві. Держава залишилася поза рамками угоди і не повернула нічого, хоча формально підприємство знаходилося в держвласності.

«Якщо пан Чечетов (глава Фонду держмайна в 2004 році - ред.) вирішив продати або подарувати йому НЗФ, а пан Пінчук цим скористався - то чому він не сумлінний покупець?», - запитував Коломойський з цього приводу.

У 2007 році відбулася реструктуризація групи «Інтерпайп» в низку самостійних компаній і холдингів, керівництво якої здійснюється через інвестиційно-консалтингову групу «EastOne».

На хвилі кризи в 2016 році Пінчук вперше поступився у другий рядок в рейтингу найбагатших українців Ігорю Коломойському - його бізнес внаслідок кризи втратив $ 300 млн (перший рядок традиційно займає Ріна Ахметов).

Однак навіть зараз стан Пінчука оцінюється в $ 1,2 млрд. Найбільші активи олігарха: трубно-колісна компанія «Інтерпайп», Нікопольський завод феросплавів, частина в Марганецькому і Орджонікідзевському ГЗК, банк «Кредит Дніпро», страхова компанія «Оранта», нафтогазовидобувна група «Гео Альянс», StarLightMedia (СТБ, Новий канал, ICTV, M1, M2, QTV).

Зв'язки:Сергій Тігіпко - політик, один із засновників партії «Трудова Україна», балотувався на пост президента в 2014 році;

Леонід Кучма - другий і третій президент України, тесть;

Володимир Бородянський - генеральний директор телеканалу СТБ, керівник групи StarLightMedia;

Олена Пінчук - засновник фонду «АнтиСНІД», дружина;

Хілларі Клінтон - кандидат в президенти США;

Розслідування, в яких фігурує Віктор Пінчук;

УП. Битва за Вашингтон. Лобі Віктора Пінчука.

Суть: Пінчук просуває українських політиків у Вашингтоні, зокрема нардепів від БПП Ольгу Белькову і Павла Різаненко. Лобістські послуги оплачує мільярдер.

УП. Полонених не брати: Віктор Пінчук проти Ігоря Коломойського.

Суть: Пінчук подав до суду на Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, оскаржуючи їх права на Криворізький залізорудний комбінат (частина якого належала і належить Ринату Ахметову). Пінчук стверджував, що купив комбінат у Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова ще в 2004-му, але так і не отримав його у власність.Як стало відомо набагато пізніше, в 2015 році мільярдери уклали мирову. Подробиці домовленості - невідомі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---