USD 39.00 39.35
  • USD 39.00 39.35
  • EUR 39.15 39.45
  • PLN 9.71 9.93

Валерій Боярський: «Наша мета – повернути селу престиж, показати, що є перспективи для розвитку»*

26 Квітня 2017 16:34
Валерій Боярський – у політиці людина нова. Працює на посаді Заборольського сільського голови лише півтора року. За цей час йому вдалося зробити чимало: і асфальтоване покриття на дорогах покласти, і вуличне освітлення встановити, і шкільний автобус запустити. Тож про принципи роботи цього чоловіка у селах Заборольської сільської ради вже знають.

Раніше Валерій Федорович був підприємцем. Однак вирішив працювати в органах місцевого самоврядування, аби разом з громадою розбудовувати майбутнє села та повернути довіру людей до влади. Він переконаний: час, коли люди обирали владу наосліп, – позаду.

Від радіооператора – до сільського голови

Пан Валерій народився і виріс у селі Гірки, що в Любешівському районі. Чоловік каже, що юнаком мріяв побачити світ. І хоч ця місцевість небагата на водойми, мрія стати моряком його ніколи не покидала. Тому батьки Валерія навіть не здивувалися, коли після закінчення школи хлопець поїхав в Естонію і вступив до Таллінського морехідного училища рибного господарства.

«Першим моїм місцем роботи стало промислове об’єднання «Естрибпром» на посаді радіооператора, – розповідає Валерій Федорович. – Шість років відпрацював у Атлантиці та Тихому океані. Перший рейс був на північний захід Африки в Мавританію. Був у рейсі і по три місяці, і по шість. Звичайно, батьки переживали, хвилювалися, як я там. А я тоді дивувався, чому вони так турбуються, думав: що зі мною може трапитися? То вже потім, коли сам став батьком, їх зрозумів».

Коли Валерій одружився з односельчанкою, дівчиною з паралельного класу Світланою, то вирішив, що час осісти на землі. «У нас народився син Євген, – розповідає чоловік. – Треба було про сім’ю думати. Тому взяли з дружиною земельну ділянку в Заборолі. Тут побудувалися, тут і живемо. Народилася донька Катя. Життя так склалося, що нині я почуваюся заборольчанином. Дуже полюбив це село».
Валерій Боярський каже, що дружина дуже підтримала його рішення йти на вибори і стати сільським головою.
«Сім’я – це мій надійний тил, – каже чоловік. – Маю підтримку від рідних. Вони завжди підкажуть, зігріють теплом і затишком. Завдяки сім’ї мені хочеться працювати, змінювати життя людей на краще».

Уже півтора року Валерій Боярський працює на посаді Заборольського сільського голови. Запевняє, що за цей час йому разом з колективом вдалося створити дружну громаду й показати, як ефективно можна працювати.

«Відколи виконую обов’язки сільського голови, відчув справжню підтримку колективу сільської ради, виконавчого комітету, депутатського складу, – запевняє Валерій Боярський. – Спільними зусиллями зробили чимало: понад два кілометри асфальтованих доріг, близько семи кілометрів вуличного освітлення. Добре, що люди відгукувалися, спільно працювали, частенько організовували суботники у селах. Тішуся, що є в громаді небайдужі люди, з якими працюємо для спільного блага».
Пан Валерій каже, що вирішив стати головою, бо йому небайдужа доля не тільки Забороля, а й усіх навколишніх сіл. На його думку, ця громада заслуговує на краще життя.

«Чиновником ніколи не працював, а це для мене був цікавий досвід. Зрозумів, що у Заборолі треба все докорінно змінювати: починаючи від ремонту доріг і закінчуючи школою та дитячим садочком. Коли йшов на цю посаду, то повністю усвідомлював усю відповідальність. Адже заборольська громада мені довірилася. Людям чи то в місті, чи то в селі потрібно одне – комфортні умови для життя. Тому намагався і намагаюся зробити усе, аби не підвести їх», – каже він.
За півтора року – майже виконана передвиборча програма

На його думку, аби громада ефективно розвивалася, насамперед їй потрібні люди, здатні ініціювати прогресивні перетворення в житті. Валерій Федорович переконаний: аби громада була активною, їй потрібні не лише життєвий досвід та мудрість старших поколінь, а й креативна молодь. Тому сільський голова старається дбати про молоде покоління. Нещодавно йому вдалося відновити адміністративне приміщення на стадіоні у Заборолі. Тепер школярі матимуть можливість приймати душ та переодягатися у комфортних умовах.

У Заборолі створено футбольний клуб, розвиток якого підтримують самі місцеві, зокрема, Валерій Міщук. Цей вид спорту об’єднав і дорослих любителів футболу, і близько 40 юних спортсменів.
«Дитячі команди успішно виступають в обласних чемпіонатах, а дорослі виборюють призові місця у районних змаганнях, – каже Валерій Боярський. – У наших амбітних планах разом з Валерієм Міщуком – будівництво зали для ігрових видів спорту з глядацькими трибунами. А ще міркуємо над тим, як облаш­тувати в селі футбольне поле із синтетичним покриттям, найновішим освітленням. Звичайно ж, зараз у наших пріоритетах – добудова заборольської школи. Але вірю, що й ідею щодо поля нам у майбутньому таки вдасться втілити».
«Молодь – це наше майбутнє, – переконаний він. – Вважаю, що для роботи в ОТГ треба залучати і молодих спеціалістів. Бо нині молодь часто покидає села, оскільки не бачить у них перспективи, тут немає роботи. Наша ж мета – повернути селу престиж, показати, що тут є перспективи для розвитку».

За словами Валерія Боярського, в об’єднаній громаді мають бути пов­ноцінні комфортні дитячі садочки.

«У нашій громаді вони перепов­нені, бракує місць, також є потреба в добудові приміщень для них, а в Шепелі взагалі відсутній ДНЗ, – каже він. – Для місцевих це велика проб­лема. Громада має турбуватися про діток, тоді й поваги до держави, рідних стін буде більше. Людина має відчувати, що її доля небайдужа передусім місцевій владі».

За словами Валерія Федоровича, на першому місці у нього – добудова шкільних приміщень. Нині він працює над тим, аби добудувати заборольську школу. Загальна вартість цього об’єкта складає понад 45 мільйонів гривень. Школа вкрай потребує розширення, бо розрахована тільки на 200 місць. Зараз вона перепов­нена й не вміщає заборольську діт­вору – учнів тут майже 400. Навчання змушені проводити у кілька змін.

«Наше село межує з Луцьком. Тому його населення стрімко зростає, – каже сільський голова. – Добре, що у справі зі школою лід скресає. Виготовлено проектно-кошторисну документацію, яка вже пройшла експертизу. Далі – справа за виділенням коштів і оголошенням тендеру на підрядника. Розуміємо, що без підтримки обласної ради, без державного бюджету цю проблему розв’язати годі. Тому сподіваємося на керівництво області. Наразі спів­працю вже налагоджено. Чекаємо на допомогу».
Ще нещодавно діти з навколишніх сіл не мали можливості доїжджати до заборольської школи, адже не було шкільного автобуса. Уже два місяці великий і комфортний автобус курсує. Він довозить дітей з Великого Омеляника, Антонівки, Всеволодівки та Олександрівки до школи в Заборолі.

За словами сільського голови, це було одне з найбільш проблемних питань. Але тепер проблему розв’язано. Автобус їздить з 7:30 до 20:00. Робить три-чотири рейси щодня.
За головування Валерія Боярського також вдалося налагодити чіткий графік роботи автобусного сполучення між селом Забороль та Луцьком.

«Із січня цього року курсує маршрут №251. Спочатку цей автобус рухався вулицею Глушець, – розповідає сільський голова. – Це було незручно для пасажирів. Вони попросили, щоб він їздив проспектом Волі. Тому змінили маршрут. У робочі дні автобуси курсують з інтервалом у 15 хвилин».

Місцеві жителі кажуть, що раніше ходила маршрутка №25, та з нею були великі проблеми. Люди дуже нарікали, було багато звернень, бо автобус курсував не за графіком. Наприк­лад, замість дев’яти автобусів, які мали бути на маршруті, виїжджало тільки чотири-п’ять. Крім цього, автобус не їздив у кінець Забороля, а тільки в центр. Жителям села це було незручно. Нині такої проблеми нема, заборольчани задоволені, бо мають змогу дістатися до Луцька.
Об’єднана громада – прозорий розподіл коштів

Валерій Боярський каже, що першочергові проблеми громада має визначати колегіально, а розподіл бюджетних та позабюджетних кош­тів має відбуватися прозоро. На його думку, місцева влада має бути відкритою до людей, громада має знати про ухвалення всіх рішень.

«Намагаюся працювати максимально прозоро й відкрито. Звіт про усі витрачені кошти Заборольської сільської ради доступний для кожного. Усю інформацію розміщуємо на стендах у приміщенні ради».

Сільський голова каже, що коли створять Заборольську ОТГ, то запровадять і онлайн-звітність – на сайті громади. До об’єднаної територіальної громади увійдуть населені пункти Заборольської, Боголюбської, Одерадівської і Шепельської сільських рад. Загалом 14 сіл із населенням вісім тисяч осіб. Центром має стати Забороль, оскільки це найбільше село, до того ж, розташоване зручно. Та й бюджет має найпотужніший. Надходження до місцевої казни становлять майже чотири мільйони гривень. На території Заборольської сільської ради розташовані такі потужні підприємства, як СВК «Урожай», знані на всю область виробники копченостей і ковбас фірма «Забіяка» і підприємець Дмитрук, Луцька ДПМК, виробник вікон «Вінтера», інші підприємства та організації.

«Основним джерелом напов­нення сільського бюджету будуть податки на доходи фізичних осіб, – каже сільський голова. – Відтак 60% від цих податків потраплятиме в місцеві бюджети. У Заборольській сільській раді – три великі товаровиробники, які нині є основними наповнювачами бюджетів. Прогнозовано доходи нашої територіальної громади складатимуть близько 30 мільйонів гривень на рік».
Аби віднайти можливості напов­нення місцевої казни, передусім слід не лише детально проаналізувати бюджети усіх сільських рад, які увійдуть до складу Заборольської ОТГ, а й здійснити моніторинг майнового та земельного фондів.

Валерій Боярський каже, що вже нині працюють над залученням інвесторів, які зможуть створити нові робочі місця, а відтак і наповнювати бюджет. У планах – створення Центру надання адміністративних послуг та можливості платникам податків усі питання залагоджувати у сільраді.

Валерій Федорович переконаний: коли буде створено об’єднану громаду, це дозволить розвивати інфраструктуру сіл і покращить їхній благоустрій.

«Об’єднана громада – це раціональне використання коштів. Люди їх заробили і мають відчути, що їхні гроші на них працюють, – каже сільський голова. – Об’єднана громада дасть нам можливість самостійно розпоряджатися коштами та господарювати на своїй землі».

«Богу дякувати, є підтримка серед громад Одерадівської, Боголюбської та Шепельської сільрад. Їхні очільники Марія Якобовська, Анатолій Ковальчук, Леся Новосад разом зі мною ініціювали створення нашої об’єднаної громади, ми вже вийшли на фінішну пряму цього процесу, – вважає Валерій Боярський. – Дуже ціную те, що голови цих сільрад, маючи підтримку населення своїх сіл, відмовилися від перспективи очолити громаду та делегували мене як єдиного кандидата на посаду голови ОТГ. Переконаний, що разом ми створимо сильну громаду. А потенціал для розвит­ку в нас величезний: гарна земля, працелюбні люди».

Галина ТЕРНОВА

Біографічна довідка:

Боярський Валерій Федорович народився 7 грудня 1966 року в багатодітній сім’ї у селі Гірки Любешівського району Волинської області. Батьки Валерія Федоровича все життя пропрацювали в колгоспі.

У 1983 році вступив до Талліннського морехідного училища рибної промисловості, навчання у якому завершив 1986 року.

З 1986 до 1992 року працював радіооператором виробничого об’єднання «Естрибпром», судна якого ходили в Тихому та Атлантичному океанах. З 1992 до 1997 року – технік-технолог Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс». Далі працював робітником на підприємстві «Дубліта», різноробочим на приватному підприємстві «ІМПАЛС».

2000 – 2015 роки – приватний підприємець.

З 2015 року й донині – голова Заборольської сільської ради Луцького району.

Депутат Заборольської сільської ради 2010 – 2015 років.

Безпартійний.

Одружений, має двох дорослих дітей.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 9
123 Показати IP 26 Квітня 2017 17:15
Нормальна людина, господар. Зробив для села за 1,5 року року більше, ніж попередній голова Горчинський за 32 роки. Буду голосувати.
234 Показати IP 26 Квітня 2017 19:01
так може і норомальний, але горчинський всю землю зберіг
до 234 до 234 Показати IP 26 Квітня 2017 22:36
як саме зберіг? і що де зараз ця земля?
Так Показати IP 27 Квітня 2017 01:11
Перевів в готівку і зберіг
Льоня Показати IP 27 Квітня 2017 06:42
Горчинський продав всі землі запасу і резерву( а це в межах 500 га землі- переведіть в земельні ділянки і помножити на $=це його вкрадені в громади гроші), нічого не зробив для людей, бо був зайнятий тільки дерибаном землі. Боярський-людина діла і небайдужа та совісна, показав себе за короткий час як ефективний керівник та очільник громади, хоче далі працювати- давайте підтримаємо, я голосуватиму за Боярського Валерія!
Ніна Показати IP 27 Квітня 2017 11:12
А чому пан Боярський не сказав, що кошти на дорогу здавали односельчани......
Яна до Ніна Показати IP 8 Травня 2017 11:22
Тож в статті вказано,що спільно працювали.
Анна Показати IP 27 Квітня 2017 15:46
Гарна стаття! побільше нам таких світлих людей в Ураїні!
Ніна Показати IP 19 Травня 2017 09:00
Спільно працювати і матеріально допомагати - це різні поняття....

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus