USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.71 9.93

Десять найбільш незвичних прапорів світу. ФОТО

27 Серпня 2012 17:13
Найбільш оригінальні національні ‒ і не тільки ‒ стяги світу вибрали «Коментарі».
Сьогодні у світі існує 194 визнаних міжнародним співтовариством держав. І кожна має герб, гімн і, звичайно ж, прапор. Деякі з них вміщують буквально всю історію своєї держави і можуть сміливо вважатися витворами мистецтва.
Той, що найбільше біжить

Таким можна сміливо назвати прапор острова Мен (розташований в Ірландському морі між Англією, Шотландією та Ірландією, є коронним володінням Британської корони). Він представлений червоним прямокутним полотнищем, у центрі якого розташований національний символ трискеліон - три ноги, що біжать, з´єднані разом у формі «зірки». Символ «той, що ходить на трьох ногах» (так «трискеліон» перекладається з грецької) вважається одним із найдревніших символів, відомих людству. Його піктограми були знайдені в доісторичних печерах північної Італії і на грецьких вазах і монетах VI ‒ VIII ст. до н.е. Також його шанують норвежці та сицілійці.

Жителі острова Мен стверджують, що трискеліон прийшов до них із Скандинавії. Так чи інакше, але він став національним символом острова ще в XIII ст. При цьому значення (і значимість) менського трискеліона найкраще пояснює національний девіз: «Куди його не кинь, він буде стояти». Іншими словами, ноги, що біжать по колу, позначають рух, розвиток і одночасно стабільність. Цікаво, що прапор острова Мен вважається одним із найстаріших у світі. Остання його зміна датована другою половиною XIII ст. Офіційно ж прапор затверджено 27 серпня 1971 року.
Той, що найбільше дивиться в небо

Державний прапор Киргизстану (затверджений 3 березня 1992 року), згідно з його офіційним описом, являє собою полотнище червоного кольору, в центрі якого розміщено круглий сонячний диск, від якого рівномірно розходяться сорок променів золотистого кольору. Червона однокольорність прапора символізує доблесть і сміливість, а золоте сонце, що купається в своїх променях, уособлює спокій і багатство. Що ж до сорока променів, об´єднаних у коло, то вони позначають об´єднання сорока древніх племен в єдиний тепер Киргизстан.

Найцікавішою деталлю прапора є тундюк (з киргизької ‒ «північ» або «дах юрти»), зображений всередині сонячного диска червоним кольором. В оселях киргизів тундюк - це ґратчастий отвір нагорі юрти, призначений для проникнення світла і повітря. На прапорі він є символом отчого дому (в широкому розумінні цього вислову) і світу як цілого Всесвіту.
Найгуманніший у квадраті

Прапор Швейцарії ‒ другий прапор у світі (якщо говорити про держави), який не є прямокутним. Він має форму квадрата червоного кольору з білим прямим хрестом у центрі, кінці хрестовин якого не досягають країв полотнища. Офіційно затверджений як державний прапор Швейцарії у XIX столітті.

Прапор походить від герба кантону Швіц (одного з трьох кантонів, що утворили Швейцарську конфедерацію в 1291 році). Вперше прапор такого виду використовувався в битві при Лаупені в 1339 році, проте тоді хрестовини хреста були вужчими і доходили до країв прапора. Цікаво, що колір швейцарського прапора не змінювався з часів Священної Римської імперії, чого, однак, не скажеш про форму. За часів Конфедерації прапор був трикутним, пізніше він перетворився на білий хрест, що складався з 5 однакових квадратів на червоному тлі. Сучасного ж вигляду прапор набув у 1889 році.

До речі, саме швейцарський прапор (тільки не сучасний, а попередній варіант ‒ з хрестом, що складався з квадратів) став прообразом символу Червоного Хреста ‒ тільки кольори дзеркально відбили. Це було знаком поваги до заслуг засновника цієї гуманітарної організації, швейцарського громадянина Жана Анрі Дюнана.
Найбільше загублений в океані

Прапор Гуама (один з Маріанських островів) являє собою синє полотнище, облямоване червоним. І згадана синява символізує не що інше, як Тихий океан, в якому загубився острів. Червона ж облямівка прапора символізує кров, пролиту місцевими жителями під час японської та іспанської окупацій. Основна композиція прапора ‒ без червоної «рамки» ‒ була затверджена 4 липня 1917 року. Сучасний же варіант з´явився в 1948 році.

У центрі прапора знаходиться зображення герба Гуама. За формою він нагадує форму первісного базальтового знаряддя, яке місцеві жителі використовували на полюванні та на війні. У середині витягнутого овалу зображена бухта столиці Гуама ‒ міста Хагатни, в якій стоїть човен проа ‒ судно деяких народів Полінезії і Самоа. Також видно берег з кокосовою пальмою, місцеву скелю і річку, над якими червоними літерами написано «GUAM».

У цей маленький герб вкладено дуже багато символізму. Так, човен проа уособлює мужність корінного народу острова, з яким його представники борознили простори Тихого океану. Річка, що впадає в океан, символізує готовність місцевих жителів розділити ресурси землі з іншими, пляж ‒ відданість корінного населення батьківщині й навколишньому середовищу, а скеля ‒ зобов´язання жителів острова передавати майбутнім поколінням свою спадщину, культуру і мову. Кокосова пальма, що росте на неродючому піску, символізує стійкість і рішучість жителів Гуама, а її вигнутий стовбур ‒ випробування, які вони пережили. І, нарешті, блакитний колір символізує єдність Гуама з морем і небом.
Найбільш нестандартний

Традиційно національні прапори ‒ це прямокутні полотна. Однак є в світі прапор, який не підкоряється цьому негласному закону вексилології (науки про прапори, вимпели і т.д.). Це ‒ прапор Непалу, який складається з двох трикутників червоного кольору, розташованих один під іншим. Все полотнище окантоване облямівкою синього кольору. Темно-червоний вважається національним кольором країни, а синій ‒ символом миру. На верхньому трикутнику розміщено біле зображення місяця, на нижньому ‒ сонця (раніше місяць і сонце зображувалися з обличчями). Символи небесних тіл уособлюють надію на те, що Непал буде існувати так само довго, як Сонце і Місяць.

Вважається, що прапор є комбінацією двох вимпелів гілок династії Рана, що правила країною в далекому минулому. Однак нерідко трикутна форма трактується і як символ Гімалайських гір, і як уособлення єдності в країні двох релігій ‒ буддизму та індуїзму. Офіційно прапор затверджено 16 грудня 1962 року.

Варто відзначити, що позмагатися з непальським стягом за незвичністю форми може прапор американського штату Огайо, затверджений 10 липня 1902 року. Теж єдиний у своєму роді ‒ полотнища всіх інших учасників США класично прямокутні. Його складну форму взагалі проблематично зрозуміло описати: верхня і нижні кромки звужуються від древка до краю полотнища, представленого, в свою чергу, гострокутним вирізом. Що ж до символіки, то з нею простіше: великий синій трикутник символізує гори і долини Огайо, смуги - дороги і річки, а заразом і п´ять штатів північно-західної території (до якої і належить Огайо). 17 зірок символізують те, що штат став 17-м учасником, який приєднався до союзу. А біле коло з червоним центром символізує не тільки першу букву назви штату, але і його прізвисько ‒ «Кінський каштан».
Найбільш хвойний

При першому погляді на прапор острова Норфолк (розташований у Тихому океані на схід від Австралії і є її зовнішньою самокерованою територією) виникає стійка асоціація з прапором Канади: такі самі кольорові смуги по краях, таке саме біле поле посередині, а на ньому, власне, головний символ території. Ось тільки на відміну від канадського кленового листка, на Норфолкському стягу зображено ціле дерево ‒ силует місцевої сосни, що росте тільки на цьому острові. Варто відзначити, що і зелені поля по краях прапора також символізують багату рослинність острова.

В існуючому вигляді прапор був затверджений відносно недавно ‒ в 1980-му, хоча сформувався ще в XIX ст. При цьому загальне умиротворення композиції вельми контрастує з історією острова: відкритий у 1774 році знаменитим Джеймсом Куком, він використовувався для заслання всіляких злочинців з Англії та Австралії. Через що дуже швидко перетворився на колонію із суворим режимом і пробув нею до 1854 року, коли існуючу на ньому в´язницю закрили, а з інших островів завезли нових, «мирних» поселенців.
Найбільш зміїний

Офіційним прапором Мартініки, одного з Малих Антильських островів, є французький триколор. Що й не дивно: острів є заморським департаментом республіки. Але набагато більш цікавий неофіційний, історичний прапор Мартініки. Прийнятий 4 серпня 1766 року, він являє собою морський вимпел Франції того часу ‒ білий хрест на синьому (блакитному) тлі, на полях якого розташовані чотири букви L, стилізовані під місцевих гримучих змій. Останні з´явилися на полотні не випадково: на острові їх безліч. Причому завезені вони були, згідно з місцевими легендами, плантаторами-колоніалістами, щоб виживати з лісів рабів-утікачів
Найбільш насичений

Ще один історичний прапор ще однієї залежної території Франції ‒ стяг Сен-Пʼєр і Мікелона, двох островів у Атлантичному океані.

По суті, це ‒ геральдичний гербовий прапор. Синій колір на ньому позначає Атлантичний океан. Корабель нагадує про французького першовідкривача островів Жаке Картьє. А емблеми, розміщені на вертикальній смузі в древковій частині знамена, є нагадуванням про перших колоністів ‒ басків (ікуррінья, прапор Країни Басків), бретанців (хутро горностая, фрагмент прапора Бретані) й норманів (два леопарди, символ Нормандії).
Найбільш міжнародний

Недосвідченому спостерігачеві може здатися, що це ‒ своєрідна компіляція з прапорів ЄС і Великої Британії, композиційно сформована за образом американського прапора, але насправді мова йде про прапор державного утворення під назвою Острови Кука, який розташувався в південній частині Тихого океану. Примітно, що сам Джеймс Кук називав їх Островами Херві й, по суті, не був їх першовідкривачем (першими були іспанці), а назву острови отримали завдяки російському мореплавцеві Івану Крузенштерну.

Прапор же островів красномовно говорить про їхнє колоніальне минуле. Зокрема, Британський синій морський прапор символізує зв´язку з Новою Зеландією (острови перебувають із нею у вільній асоціації). Зірки уособлюють віру в Бога і силу, яка вела жителів островів крізь їхню історію, їх кількість ‒ 15 островів архіпелагу, а коло, в яке вони зібрані, ‒ єдність і силу місцевих народностей.
Найбільш неземний, він же найбільш неофіційний

Невідомо, коли нога людини ступить на марсіанську землю, проте не виключено, що в цей історичний момент рука людини вже стискатиме приготований землянами для Червоної планети прапор. Цей лаконічний триколор не має ніякого офіційного статусу ‒ міжнародним законодавством заборонено привласнення небесних тіл в принципі. Але прапор затверджений некомерційною організацією з освоєння Марса ‒ Марсіанський співтовариством.

Прапор символізує майбутню історію планети: червоний колір ‒ це Марс, яким він є сьогодні, зелений і синій ‒ етапи можливого освоєння планети людством (якщо, звичайно, у нього будуть сили і натхнення). Крім того, кольори марсіанського прапора і їхнє значення базуються на відомій трилогії американського письменника-фантаста Кіма Стенлі Робінсона «Червоний Марс», «Зелений Марс», «Синій Марс».

Незважаючи на свій неофіційний статус, прапор Червоної планети вже майорить над цілком офіційними установами ‒ Флешинською марсіанською арктичною дослідною станцією на канадському острові Девон і на деяких об´єктах містечка Марсіанської Пустельної науково-дослідної станції в штаті Юта (США). Крім того, в 1999 році він був відправлений у космос ‒ а точніше, доставлений на навколоземну орбіту одним з американських шатлів.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
Max Freeman Показати IP 28 Серпня 2012 01:07
Очень познавательный материал, спасибо! Некоторые флаги увидел впервые, а о существовании марсианского вообще не подозревал! :)

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus