До уродженця Волині в Мадагаскарі водять екскурсії. ФОТО
У містечку Фінарансу, однієї з найекзотичніших та найбідніших країн світу – Мадагаскарі, добре знають про Україну. Там досі успішно діє монастир, заснований більше ста років тому монахом Яном Бейзимом, який народився на Волині, інформує Gazeta.ua.
Тернопільський письменник та журналіст Віталій Дерех цього літа відвідував його могилу.
Фінарансу – доволі велике місто, розміром як Івано-Франківськ чи Тернопіль. Але більшість людей, як і у всьому Мадагаскарі, живуть в глиняних, або дощаних хатинах без вікон. Монастир – чи не найвеличніша будова міста. У центрі декілька вуличок мурованих за часів французької колонізації будинків, а далі – нетрі.
У монастирі постійно проживають близько сотні монахів. Є семінарія, і початкова школа. Переважно місцеві монахи, є кілька французів. На відміну від більшості населення країни, які, бачачи білого, зразу думають, як в нього видурити гроші, тут люди дуже доброзичливі. Всім, хто приходить, допомагають безкоштовно.
«Мене поселили в одній із гостьових келій. Це маленька кімнатка з хрестом на стіні і Біблією на столі. Біля стіни тверде, монаше ліжко», - розповідає журналіст Дерех.
«Підйом о шостій ранку. О 6.30 вже сніданок. Традиційні страви – рис з овочами, банани, кукурудза, риба, мʼясо. Якось принесли пюре з якихось варених хробачків – казали на це «маленька риба». Я зрозумів, що то планктон. Чай заварюють з рисового лушпиння. Не дуже смачно, але, кажуть, добре на шлунок», - ділиться враженнями Дерех.
З його слів, 20 хвилин їзди від монастиря, в ліску, заснований Бейзимом лепрозорій. Мадагаскар – одна з небагатьох країн, де ще не побороли проказу. В лепрозорії монастиря півсотні хворих з повикривлюваними руками, стопами, та запалими обличчями. Мають спеціального шевця, який виготовляє взуття і одяг під розмір понівечених кінцівок.
«Приїжджих водять до могили Яна Бейзима і в соломʼяну хатинку-музей, де він жив. Той монах, що добре знав всю історію монастиря не говорив англійською. А французької я не розумів. Тож один монах розповідав іншому, той записував мені це англійською, а я вже читав», - розповідає медійник.
Через 50 кілометрів від міста національний парк Раномафана. Тут можна подивитися справжнє життя місцевих селян, побачити прекрасні водоспади та найвідоміших представників місцевої фауни – лемурів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Тернопільський письменник та журналіст Віталій Дерех цього літа відвідував його могилу.
Фінарансу – доволі велике місто, розміром як Івано-Франківськ чи Тернопіль. Але більшість людей, як і у всьому Мадагаскарі, живуть в глиняних, або дощаних хатинах без вікон. Монастир – чи не найвеличніша будова міста. У центрі декілька вуличок мурованих за часів французької колонізації будинків, а далі – нетрі.
У монастирі постійно проживають близько сотні монахів. Є семінарія, і початкова школа. Переважно місцеві монахи, є кілька французів. На відміну від більшості населення країни, які, бачачи білого, зразу думають, як в нього видурити гроші, тут люди дуже доброзичливі. Всім, хто приходить, допомагають безкоштовно.
«Мене поселили в одній із гостьових келій. Це маленька кімнатка з хрестом на стіні і Біблією на столі. Біля стіни тверде, монаше ліжко», - розповідає журналіст Дерех.
«Підйом о шостій ранку. О 6.30 вже сніданок. Традиційні страви – рис з овочами, банани, кукурудза, риба, мʼясо. Якось принесли пюре з якихось варених хробачків – казали на це «маленька риба». Я зрозумів, що то планктон. Чай заварюють з рисового лушпиння. Не дуже смачно, але, кажуть, добре на шлунок», - ділиться враженнями Дерех.
З його слів, 20 хвилин їзди від монастиря, в ліску, заснований Бейзимом лепрозорій. Мадагаскар – одна з небагатьох країн, де ще не побороли проказу. В лепрозорії монастиря півсотні хворих з повикривлюваними руками, стопами, та запалими обличчями. Мають спеціального шевця, який виготовляє взуття і одяг під розмір понівечених кінцівок.
«Приїжджих водять до могили Яна Бейзима і в соломʼяну хатинку-музей, де він жив. Той монах, що добре знав всю історію монастиря не говорив англійською. А французької я не розумів. Тож один монах розповідав іншому, той записував мені це англійською, а я вже читав», - розповідає медійник.
Через 50 кілометрів від міста національний парк Раномафана. Тут можна подивитися справжнє життя місцевих селян, побачити прекрасні водоспади та найвідоміших представників місцевої фауни – лемурів.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
19 вересня: свята, події, факти. День народження смайла та перша міжнародна залізниця
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У ЄС пропонують обмежити доступ дітей до соцмереж: що передбачає проєкт закону
18 Вересня 2026 23:43
18 Вересня 2026 23:43
У Луцьку неповнолітнього водія оштрафували на 40 тисяч. Що він накоїв
18 Вересня 2026 23:25
18 Вересня 2026 23:25
Путін занепокоївся: заявив, що НАТО «розбухає», та пригрозив Заходу
18 Вересня 2026 23:06
18 Вересня 2026 23:06
Двом волинянкам присвоїли звання «Мати-героїня»
18 Вересня 2026 22:47
18 Вересня 2026 22:47
Нацбанк ввів в обіг пам’ятну монету на честь Володимира Івасюка та пісні «Червона рута»
18 Вересня 2026 22:28
18 Вересня 2026 22:28
Державна нагорода з гіркотою втрати: на Волині сім'ям загиблих Героїв вручили посмертні відзнаки
18 Вересня 2026 22:09
18 Вересня 2026 22:09
«World Cleanup Day 2026»: у Луцьку впорядкували прибережну смугу річок Стир і Сапалаївка
18 Вересня 2026 21:51
18 Вересня 2026 21:51
РФ та ультраправі Німеччини готують відновлення поставок газу, – ЗМІ
18 Вересня 2026 21:32
18 Вересня 2026 21:32














Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.