USD 25.15 25.35
  • USD 25.15 25.35
  • EUR 27.9 28
  • PLN 6.3 6.45

Анастасія Павлович: «Не дозволю поставити село на коліна»

Два роки очолює Велимченську громаду молода, енергійна та амбітна юристка Анастасія Павлович. Дівчині тільки 26. До цього вона працювала у Ратнівському відділенні Пенсійного фонду України. Нині у її підпорядкуванні два села у цьому ж районі – Велимче та Дошне. Коли Анастасія балотувалася на посаду голови у 2015 році, її кандидатуру підтримали майже 60% виборців, йдеться на сторінках газети Волинські Новини №35.

«Не проміняю Велимче на жодне місто»

Анастасія Павлович народилася в селі Тур Ратнівського району. Але рідним вважає Велимче.

«Це село мого тата, – каже вона. – Ми переїхали сюди у 2001 році. Тут я навчалася та зростала. І хоч народилася в селі Тур, Велимче люблю більше. Не проміняю його на жодне місто. Я закохана в це село».

Дівчина розповідає: коли навчалася в Луцьку, то мала можливість залишитися там працювати, але не захотіла.

«Тягнула мене у Велимче якась незвідана сила, – зізнається вона. – І я не могла сюди не повернутися. Люблю це село, люблю свою роботу, а понад усе люблю цих людей. Приємно бачити, що вони позитивно оцінюють мою працю. Це для мене найкраща подяка. Їхні щасливі очі змушують мене не опускати рук, працювати на благо громади. Завжди стараюся знайти час для всіх, хто приходить, вислухати, допомогти у розв’язані проблем».

Зі слів Анастасії Павлович, вона навіть не думала ставати сільською головою. Усе сталося випадково. І цей випадок кардинально змінив її життя. Нині дівчина готова жертвувати собою, вільним часом, аби тільки зробити села своєї громади комфортними.

«Це не була мета мого життя – стати сільською головою. Якось перед пасхальними святами приїхала до батьків. Зібралися усі в сімейному колі, спілкувалися, почали обговорювати, що незабаром вибори голови. Мій тато пожартував: «Іди, дитино, на вибори, бо то твоє». Посміялися і на цьому розмова завершилася. Через деякий час у селі почали жваво обговорювати, що готові підтримувати мою кандидатуру. Подумала: а чому б і ні? Тому 18 жовтня зібрала людей, аби познайомитися, розповісти про себе. Я нічого їм не обіцяла. Тільки сказала, що хочу Велимче бачити центральною садибою – селом, комфортним для життя людей».

Анастасія не любить, коли Велимче глушиною називають, каже, що її це ображає. «Кажуть, що важко сюди діставатися, хтось каже, що глушина, – розповідає сільська голова. – Але я з цим не погоджуюся, от якби усі села були такі, як Велимче. Щоб це зрозуміти, треба тут жити, знати проблеми села і намагатися їх розв’язати».

Перший рік роботи – і вулиця освітлена

Коли Анастасія Павлович прийшла на роботу, то передусім узялася за освітлення вулиці Центральної в селі Велимче.

«Тільки місяць минув, як я стала головою, – пригадує дівчина. – Одразу звернулася до очільника району з клопотанням про виділення коштів на вуличне освітлення, і Ратнівська районна рада пішла нам назустріч та виділила 155 тисяч гривень на вуличне освітлення. За перший рік роботи вдалося засвітити ліхтарі на значній частині вулиці.

До кінця року плануємо завершити освітлення вулиці Центральної, протяжність якої – 4,5 км».

Сільська голова переконана: у цивілізованому світі очільник громади не має ходити з простягнутою рукою і просити кошти на потреби села. Обласне та районне керівництво має знати, на що слід виділити гроші першочергово. Має бути нормальний діалог між органами влади та громадою.

Анастасія Павлович разом з громадою провели у селах Дошне на Велимче суботники.

«Коли організовувала суботник, то відразу зрозуміла, що дорослих багато не прийде, – зізнається вона, – проте прийшло багато дітей. Вони з таким запалом прибирали. Ми вивезли чотири підводи сміття. Прибравши територію навколо центральної зупинки, діти зрозуміли, що можна зробити щось хороше для свого села».

На території Велимченської сільської ради є озеро Вінок. Анастасія разом з громадою планує облаштувати там дитячий майданчик та поставити кілька альтанок.

Також за головування Анастасії Павлович упорядкували центральну зупинку. «Тепер люди підходять, зупиняються, роздивляються, – каже очільниця громади. – А хтось питає, чи надовго така краса. Те, що від мене залежить, я зробила. А скільки часу це буде милувати око, то вже людям вирішувати. Мені приємно, що велимченці цю красу зберігають, не нищать. Люди цінують роботу».

Працювати так, щоб жителям громади не було соромно

Анастасія Павлович ставиться до своїх повноважень голови сільради відповідально, працює так, аби жителям громади не було соромно, що обрали таку очільницю.

«За допомогою району та за кошти людей також підлатали асфальт, – каже сільська голова. – Хоча це дорога обласного значення, але ми вирішили не чекати. Люди побачили результат і підтримали. Ми не чекаємо подачок, а самі шукаємо кошти та спонсорів. Уже давно потрібно було проводити капітальний ремонт, а не ямковий, але наша дорога не внесена в перспективний план області. Це обласна дорога, невже чиновники не розуміють, що це обличчя краю? Дорога у жахливому стані, а щодня нею у школу ходять діти».

Щодо ґрунтових доріг, то вона переконана: краще зробити за рік три вулички, але якісно, ніж десять абияк.

Та як і в кожному селі, чи не основна проб­лема громади, як розповідає Анастасія Павлович, – безробіття.

«На жаль, чоловікам у нас ніде працювати, тому вони виїжджають на заробітки, але повертаються з грошима і тут будуються та облаш­товують свої подвір’я. Молодь залишається, навчається у вишах, а тоді повертається додому. Тому з кваліфікованими працівниками проблем не буде, головне – добре їм платити».

Проблеми є і зі шкільним транспортом. Старий автобус довозить дітей із Дошного та Запілля у Датинь.

«Треба купити два автобуси. Один для Запілля та Дошного, інший – у Велимченський НВК. У нас дуже багато дітей. Вони їздять на різні конкурси та фестивалі маршруткою. Поки дитина доїде у цій переповненій маршрутці, то почувається втомленою».

«Моя партія – це мої люди»

У Велимчі живе майже три тисячі людей, у Дошному – значно менше, тільки 50. У Велимченському НВК навчається 448 учнів, понад сто дітей відвідують дитячий садок. Працює амбулаторія в приміщенні колишньої Велимченської дільничної лікарні. А місцевий центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф обслуговує села не тільки Ратнівського району, але й сусідніх: Камінь-Каширського і Старовижівського.

29 жовтня у Велимченській ОТГ вибори. До об’єднаної територіальної громади увійдуть населені пункти Велимченської та Датинської сільських рад: Велимче, Дошне, Датинь і Запілля. Загалом чотири села із населенням майже чотири тисячі осіб.

«Загорілася об’єднанням давно, – каже Анастасія. – До Ратного нам 35 км, але ми не могли втратити шанс бути окремою громадою. Люди цікавляться об’єднанням, адже розуміють, що у суміжних сільських радах і проблеми спільні. Нам часто закидали, що ми найгірша в області громада, бо у нас малий бюджет – 470 тисяч гривень. Переконана: майбутнє громади залежатиме від того, хто її очолюватиме. Якщо прийде людина, яка буде докладати максимум зусиль, дбатиме про людей та працюватиме на благо села, то все буде добре».

Анастасія Павлович каже, що першочергові проблеми громади потрібно визначати колегіально, а розподіл бюджетних та позабюджетних коштів має відбуватися прозоро. На її думку, місцева влада має бути відкритою до людей, громада має знати про ухвалення усіх рішень.

«Намагаюся працювати максимально прозоро і відкрито, – каже вона. – Звітую про усі витрачені кошти Велимченської сільської ради».

Для цього вона скликає сесії та виконкоми, раз на півроку – сходи селян. Аби кожен міг ознайомитися з тим, як було витрачено кожну копійку громади. Сільська голова каже: коли створять Велимченську ОТГ, то запровадять і онлайн-звітність на сайті громади. Також на сайті буде інвестиційна карта. Будь-який інвестор зможе знайти там те, що його цікавитиме.

Анастасія Павлович висуватиме свою кандидатуру на посаду голови ОТГ, однак каже, що не як партійна, а тільки як самовисуванка.

«Я нічого не маю проти політичних партій, – каже вона. – Хочуть допомагати – нехай допомагають. Але у партію я не вступатиму. Мені було багато різних пропозицій, але я всім відповідаю: моя партія – це мої люди, вільні велимченці. Людина має мати холодний розум, але не зв’язані руки. Я люблю свідомих людей, поважаю таких і тішуся, що велимченці прагнуть кращого життя для себе, вони прагнуть змін».

Якщо Анастасія переможе, то продовжуватиме розпочаті справи, візьметься за розбудову інфраструктури. Сільська голова переконана: доки в селах не буде гарних доріг, інвестор туди не приїде. Адже треба створити привабливе середовище для бізнесу, від якого і громада житиме багатше. Колись у Велимчі були цегельний завод і льонокомбінат. Анастасія Павлович упевнена: все можна відновити, якщо є бажання, натхнення і віра людей.

Сільська голова каже, що для громади важливо, аби вона сама могла розпоряджатися землею. Це можна буде робити, коли буде ОТГ. Адже зараз сільська рада може розпоряджатися землею лише в межах населеного пункту.

«Нам потрібен інвестор, – каже сільська голова. – Я проводила деякі розрахунки, і було б добре, якби у Велимчі садили лохину. Це вигідний бізнес. У нас є землі для цього. Справа лише за інвестором».

Анастасія Павлович наголошує, що не дозволить поставити село на коліна. Зробить усе, щоб місцеві жителі могли заробляти гроші у себе вдома, а не в Росії чи Польщі. Для цього потрібен інвестор і люди, які повірять у це село, захочуть тут залишитися, бо бачитимуть перспективу.

«Ми не чекаємо від інвестора одноразових фінансових вливань. Нам потрібен серйозний та відповідальний представник бізнесу, який зможе гідно оцінити працю жителів громади та прийти на тривалий час. Лише такій людині ми готові надати землю і навіть зменшити на перших порах податкові ставки. Вважаю, що не треба інвестора «душити» податками, його слід заохочувати та створювати сприятливе інвестиційне середовище, – провадить вона. – Мені неприємно, що люди змушені залишати сім’ї та шукати заробітку десь за кордоном. Адже вони не бачать, як ростуть їхні діти та старіють батьки. Мені хотілося б, щоб жінка вранці відправляла чоловіка не у Росію чи Польщу, а на роботу в рідному селі. Хочеться, щоб люди жили цим селом, щоб у них не закрадалася думка, як звідси виїхати».

Анастасія Павлович прагне, аби не лише у Велимчі, а й в інших селах громади були гарні та рівні дороги, освітлені вулиці та робочі місця.

«Я готова працювати для цих людей і зробити все, що в моїх силах, аби жителі цієї громади жили краще. Щоб пишалися тим, що вони велимченці, – ділиться Анастасія Іванівна. – Бо я вірю у цю громаду і цих людей. Разом ми зробимо наші села кращими. Піднімати громаду буде тяжко, на виборах буде брудно, та я готова боротися».

Катерина БАРАНОВА, Ратнівський район

Фото автора
Загрузка...
Коментарів: 2
толік Показати IP 9 Вересня 2017 19:05
молодець так і тримати
волинянин Показати IP 11 Вересня 2017 12:31
так то найбільше село області! нічого собі глушина з лікарнею, кількома барами й кафе, 20-ма магазинами і трьома церквами...

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.