Лабораторію європейського рівня презентували у Луцьку

Різноманітні сорти картоплі, суниці, стевії, ожини та лохини вирощують у стерильних умовах в оновленій лабораторії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Презентація лабораторії біотехнології кафедри лісового та садово-паркового господарства біологічного факультету СНУ імені Лесі Українки відбулася 14 травня у Луцьку.

Декан біологічного факультету, кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології людини та тварин Андрій Поручинський розповів, що однією з традицій університету є проведення щороку фестивалю науки, метою якого є презентація результатів роботи студентів, аспірантів та науковців. Так, у рамках VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень», яка проходить на базі СНУ імені Лесі Українки, відбувається презентація лабораторії біотехнологій. З його слів, обладнання лабораторії було не нове, серед проблем, з якими зіткнулися під час створення лабораторії – відсутність технологічного обладнання та площ.



«Нам на допомогу прийшов благодійний фонд «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк», протягом 2013 року завдяки зусиллям керівництва фонду та особисто Ігоря Палиці ми на конкурсній основі отримали можливість отримати обладнання на суму 400 тисяч гривень і сьогодні лабораторія набула нової якості та укомплектована для того, щоб забезпечити майже увесь технологічний цикл діяльності лабораторії такого типу», - зазначив Андрій Поручинський.

За кошти фонду придбали ламінар-бокс, сучасні мікроскопи, зображення з яких можна виводити на екран комп’ютера, автоклав, точні ваги, термостати.



Зі слів Андрія Поручинського, ці технології сучасні та мають серйозну перспективу. Наразі можливості лабораторії дозволяють вирощувати сорти картоплі, суниці, стевії, ожини та лохини, в тому числі на замовлення для агропромислового вирощування. Він розповів, що лабораторію засновували як навчально-науково-виробничу, на європейський манер, адже у Європі нині не розмежовують навчання, науку та виробництво. Під час презентації лабораторії продемонстрували і її продукцію.

Професор, доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри лісового та садово-паркового господарства Михайло Шевчук був ініціатором створення лабораторії, яка працює вже впродовж чотирьох років. Він розповів, що з появою цієї лабораторії, кожного студента пропускають «через пробірку», тобто студенти проходять усі технологічні цикли роботи, які передбачені регламентом лабораторії. На базі теоретичних знань вони набули практичні навички на виробництві, окремих з них готують на замовлення сільськогосподарських підприємств. Він зазначив, що на Волині вирощують картоплю на 72 тисячах гектарів. Насінництвом, за винятком декількох господарств, на жаль, ніхто не займається.



З його слів, в лабораторії займаються вирощуванням 9 сортів картоплі, в тому числі 2 сорти на замовлення підприємств. Використовують дві технології – вирощування пробіркової рослини та вирощування мікробульб. Картопля – культура, яка схильна до вірусних захворювань, проти яких немає засобів захисту, тож потрібен оздоровлений посадковий матеріал.



Проректор з наукової роботи СНУ імені Лесі Українки Михайло Яцишин зазначив, що в університеті присвячують максимальну увагу розвитку біологічного факультету через постання таких лабораторій, адже біологія – сфера, в якій можна здійснити прорив у науці. В університеті розуміють, що наука повинна бути реалізована через прикладні дослідження з виходом на госпдоговірну тематику. З його слів, протягом 2013 року університет уклав понад 30 угод на суму майже мільйон гривень. За станом на завершення року реалізовано 35 договорів і на рахунки спеціального фонду університету надійшло майже 250 тисяч гривень. Він висловив сподівання, що діяльність лабораторії матиме не лише навчальний ефект, а принесе помітний результат у комерційній діяльності. Так, на початок цього року заключили 2 договори на суму 18 тисяч гривень з сільгосппідприємствами.



Як розповіла заступник голови правління благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» Ірина Констанкевич, усі наукові проекти, які надходять у благодійний фонд, розглядає експертна комісія та правління фонду. Так, на конкурс фонду надійшло понад 10 проектів, але цей проект вже мав напрацювання, що викликали повагу своїми результатами, за якими стояла солідна наукова школа. Також звернули увагу на можливість реалізації наукових здобутків. Протягом минулого року проект профінансували у повному обсязі і сьогодні можна визнати, що це один з успішних проектів.

Ірина Констанкевич зазначила, що у своїх рішеннях комісія завжди керується практичною цінністю, науковою складовою та тим, щоб проекти допомагали студентам у академічному процесі. Говорячи про лабораторію мікробіології, вона визнала, що усі ці три складові були подані в заявці. Ця лабораторія вже мала свою історію, виробила алгоритм дії, мала вихід на конкретні результати, разом з тим, це лабораторія, де студенти біологічного факультету могли навчатися, інтегрувати практичні знання та науку. Тому правління фонду не злякав бюджет лабораторії – 400 тисяч гривень. Зі слів заступника голови правління благодійного фонду, обираючи цей проект, намагалися діяти відповідно до настанов, які отримали від Ігоря Петровича Палиці, про те, що підтримувати потрібно передусім проекти, які мають майбутнє.



Виконавчий директор благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» Орест Маховський зазначив, що реалізація наукових проектів, які мають практичне впровадження – пріоритетний напрям роботи фонду. З його слів, презентація підтверджує, що лабораторія працює на інтереси місцевих виробників, що важливо, адже стає прикро, купуючи традиційні для України овочі та фрукти, дізнаватися, що вони вирощені за межами України.



Насамкінець завідувач лабораторії Мар’яна Юдіна розповіла про технологічний цикл. З її слів, біотехнологічний процес вирощування картоплі трудомісткий, починаючи з миття пробірки та завершуючи висадкою рослини у ґрунт. Щоб цього досягти, у лабораторії є 5 кімнат, серед яких миюча, автоклавна (де автоклавують середовище та просушують пробірки), приміщення, у якому готують поживне середовище та розливають його у пробірки. Після автоклавування, поживне середовище заносять у ламінар-бокс (у ньому бактерицидні лампи стерилізують повітря та знищують бактерії), стерильну кімнату, де відбувається живцювання рослин. Вона зазначила, що це було б неможливо без закупівлі новітнього обладнання.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---