На Волині розкопали давньоруське місто. ФОТО
Волинська рятівна археологічна експедиція завершила дослідження на території багатошарового поселення та окольного давньоруського міста у селі Жидичин Ківерцівського району.
Про це повідомили 12 серпня у прес-службі ДП «Волинські старожитності».
Пам'ятка розташована на високому правому корінному березі річки Стир, на захід від давньоруського городища, яке є залишками літописного Жидичина та на південний захід від Миколаївського монастиря, згаданого в літописі під 1227 роком.
Дослідження на цій пам'ятці ДП "Волинські старожитності" вже проводило у 2009 році. Було виявлено матеріали латенського часу, ранніх слов'ян і давньоруського часу.
Протягом 18 квітня - 11 липня дослідження проводилось в північно-західній частині пам'ятки, де було закладено дві траншеї загальною площею 108 кв.м.
В експедиції під керівницвом Олексія Златогорського працювали Василь Баран (керівник розкопу), Григорій Охріменко, Василь Охріменко, Андрій Бардецький, Андрій Стаднік, Віталій Затворніцький, Олександр Ромашковець та студенти І курсу історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки.
В ході робіт було виявлено і досліджено культурний шар доби енеоліту, бронзи, раннього заліза, давньоруського часу, пізнього середньовіччя.
Було виявлено зокрема один об'єкт волино-люблінської культури енеоліту, сім об'єктів доби бронзи (тшинецько-комарівська та лужицька культура).
Також під час розкопок було виявлено поховання дівчини часів Другої світової війни.
Об'єкти представлені господарськими ямами та однієї ямою для зберігання зерна тшинецько-комарівської культури.
Загалом можна зробити висновки, що дана пам'ятка має потужний культурний шар від часів енеоліту і навіть у значній віддалі від дитинця давньоруського Жидичина зустрічаються цікаві матеріали, - кажуть археологи.
Поселення виникло ще в часи енеоліту, активно розвивалось за добу бронзи-заліза, в Х-ХІ ст. і продовжувало існування до пізньосередньовічного часу.
У період найбільшого розвитку (Х-ХІ ст.) посад був органічно поєднаний з городищем і входив до його округи.
На фото: біфаціальна сокира-ніж доби бронзи, знайдена в Жидичині
На фото: господарська яма часів лужицької культури (доба бронзи)
На фото: фрагмент черпака лужицької культури (доба бронзи), знайдений в Жидичині
На фото: зернова яма тшинецько-комарівської культури (доба бронзи)
На фото: траншея на розкопках у Жидичині
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомили 12 серпня у прес-службі ДП «Волинські старожитності».
Пам'ятка розташована на високому правому корінному березі річки Стир, на захід від давньоруського городища, яке є залишками літописного Жидичина та на південний захід від Миколаївського монастиря, згаданого в літописі під 1227 роком.
Дослідження на цій пам'ятці ДП "Волинські старожитності" вже проводило у 2009 році. Було виявлено матеріали латенського часу, ранніх слов'ян і давньоруського часу.
Протягом 18 квітня - 11 липня дослідження проводилось в північно-західній частині пам'ятки, де було закладено дві траншеї загальною площею 108 кв.м.
В експедиції під керівницвом Олексія Златогорського працювали Василь Баран (керівник розкопу), Григорій Охріменко, Василь Охріменко, Андрій Бардецький, Андрій Стаднік, Віталій Затворніцький, Олександр Ромашковець та студенти І курсу історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки.
В ході робіт було виявлено і досліджено культурний шар доби енеоліту, бронзи, раннього заліза, давньоруського часу, пізнього середньовіччя.
Було виявлено зокрема один об'єкт волино-люблінської культури енеоліту, сім об'єктів доби бронзи (тшинецько-комарівська та лужицька культура).
Також під час розкопок було виявлено поховання дівчини часів Другої світової війни.
Об'єкти представлені господарськими ямами та однієї ямою для зберігання зерна тшинецько-комарівської культури.
Загалом можна зробити висновки, що дана пам'ятка має потужний культурний шар від часів енеоліту і навіть у значній віддалі від дитинця давньоруського Жидичина зустрічаються цікаві матеріали, - кажуть археологи.
Поселення виникло ще в часи енеоліту, активно розвивалось за добу бронзи-заліза, в Х-ХІ ст. і продовжувало існування до пізньосередньовічного часу.
У період найбільшого розвитку (Х-ХІ ст.) посад був органічно поєднаний з городищем і входив до його округи.
На фото: біфаціальна сокира-ніж доби бронзи, знайдена в Жидичині
На фото: господарська яма часів лужицької культури (доба бронзи)
На фото: фрагмент черпака лужицької культури (доба бронзи), знайдений в Жидичині
На фото: зернова яма тшинецько-комарівської культури (доба бронзи)
На фото: траншея на розкопках у Жидичині
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
"згаданого в літописі під 1227 роком." Данная летопись ФАЛЬШИВКА. Современое летоисчесление было введено Петром 1 в 1701 году, а до этого велось летоисчесление от Создания Мира в Звёздном Храме. Так что летопись может датироватся 6735 годом от С.М.З.Х.
Погрожував, що стрибне: поблизу Луцька рятувальники зняли з димової труби котельні чоловіка
Сьогодні 13:02
Сьогодні 13:02
На війні загинув волинянин Віталій Тимофєєв – майстер спорту України та тренер з кікбоксингу
Сьогодні 12:46
Сьогодні 12:46
У Луцьку на Молоді автомобіль збив мотоцикліста
Сьогодні 12:34
Сьогодні 12:34
Ексклюзивна подія до найтеплішого свята: у Луцьку із концертом до Дня Матері виступить Наталія Бучинська
Сьогодні 11:45
Сьогодні 11:45
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.