Повернувшись з АТО, пішли служити за контрактом: історія двох бойових побратимів
Двоє волинських бійців, Михайло Ліщина із Шклиня і Тарас Гуржій із Вільхівки Горохівського району, вже пройшли суворий бойовий шлях у зоні антитерористичної операції. Обидва ці вродливі хлопці зробили один вмотивований вибір – служити Україні, її народові за контрактом.
30 березня 2016 року вони підписали угоду на контрактну службу в Збройних Силах України, разом пройшли військову перепідготовку в 184-му навчальному Центрі національної академії сухопутних військ України в Старичах Львівської області. Хлопці ще такі молоді й гарні, тяк цвіт весни-красуні, - пише повідомляє «Горохів – моє місто» з посиланням на газету «Горохівський Вісник».
«А хто, як не ми! Там, на сході України, наші бойові побратими. Треба змінити їх», - сказали юнаки при зустрічі в редакції «Горохівського вісника».
Вони познайомилися на весіллі сестри Михайла Ліщини. Її наречений – сусід Тараса Гуржія. Відтоді хлопці міцно подружилися, їх молоді долі стали схожими одна на одну. І визначальним началом у цьому стало те, що Україна опинилася у вогні, що її «старша посестра», в пісенному образі безневинної білокорої берізки, анексувала Крим, розв’язала неоголошену гібридну війну на Донбасі. І хай придумують будь-які назви, але якщо не замовкають гармати, ллється кров, яка – не водиця ,гине молодь, то війна є війна. Крізь неї вже мужньо пройшли Михайло Ліщина і Тарас Гуржій.
Хлопці не надто говіркі, скромні. Не в їх життєвих правилах, як мовиться, хизуватися, як роблять це зараз деякі круті молодики, своїми вчинками. А ці вчинки заслуговують великої поваги. Насамперед, патріотизмом не на словах, а на ділі.
Ми дуже мало довідалися б від Михайла й Тараса, якби не військовий комісар Горохівського райвійськкомату Михайло Кос. Він запропонував журналістам «Горохівського вісника» зустрітися з ними як із неординарними
особистостями, що вже не раз, ризикуючи своїм життям, пройшли крізь пекло антитерористичної операції і, незважаючи на пережите, знову виявили вмотивоване прагнення захищати свій рідний край, цвіт маминої вишні в нашім українськім саду, все святе українське від проросійських загарбників.
Михайло Ліщина, колишній випускник Волинського технікуму Національного університету харчових технологій, за спеціальністю – електромеханік електронних обчислювальних машин, пройшов солдатом чималий бойовий і складний шлях у складі дорогої для Волині 51-ої ОМБ, побувавши й виживши в «найгарячіших точках».
Його надійний друг Тарас Гуржій був на неоголошеній війні танкістом у 72-ій ОГМБ – гвардійській. І як справжній гвардієць воював хоробро. Він, старший солдат, був і водієм-механіком, і стрільцем, і командиром танка. «На війні, в бойових ситуаціях, не питають що вмієш, а наказують що треба робити». І Тарас виконував це сумлінно, зі зразковістю українця-патріота, хоча в розмові з хлопцями слово «патріот» не прозвучало жодного разу.
Натомість це святе поняття в діях Михайла й Тараса. В один день, 30 березня 2016 року, вони підписали угоду на контрактну службу в Збройних Силах України, разом пройшли військову перепідготовку в 184-му навчальному Центрі національної академії сухопутних військ України в Старичах Львівської області.
-Як зреагували мами на ваш вибір? – запитав у своїх співрозмовників.
-Мами як мами, наші рідненькі, найдорожчі для нас. Вони не хотіли, щоб ми, повернувшись до них, знову на цей раз за контрактною службою йшли в зону бойових дій АТО. Але ми маємо свою думку, свою громадянську позицію. Хто ж, зрозуміло, що не не балувані розкішшю - крутелики, як не ми візьмемо на себе обов’язок захищати від ворога Україну! – відповів за обох уже бувалий у бойових перепитіях танкіст Тарас Гуржій.
Олег ДІДИК
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
30 березня 2016 року вони підписали угоду на контрактну службу в Збройних Силах України, разом пройшли військову перепідготовку в 184-му навчальному Центрі національної академії сухопутних військ України в Старичах Львівської області. Хлопці ще такі молоді й гарні, тяк цвіт весни-красуні, - пише повідомляє «Горохів – моє місто» з посиланням на газету «Горохівський Вісник».
«А хто, як не ми! Там, на сході України, наші бойові побратими. Треба змінити їх», - сказали юнаки при зустрічі в редакції «Горохівського вісника».
Вони познайомилися на весіллі сестри Михайла Ліщини. Її наречений – сусід Тараса Гуржія. Відтоді хлопці міцно подружилися, їх молоді долі стали схожими одна на одну. І визначальним началом у цьому стало те, що Україна опинилася у вогні, що її «старша посестра», в пісенному образі безневинної білокорої берізки, анексувала Крим, розв’язала неоголошену гібридну війну на Донбасі. І хай придумують будь-які назви, але якщо не замовкають гармати, ллється кров, яка – не водиця ,гине молодь, то війна є війна. Крізь неї вже мужньо пройшли Михайло Ліщина і Тарас Гуржій.
Хлопці не надто говіркі, скромні. Не в їх життєвих правилах, як мовиться, хизуватися, як роблять це зараз деякі круті молодики, своїми вчинками. А ці вчинки заслуговують великої поваги. Насамперед, патріотизмом не на словах, а на ділі.
Ми дуже мало довідалися б від Михайла й Тараса, якби не військовий комісар Горохівського райвійськкомату Михайло Кос. Він запропонував журналістам «Горохівського вісника» зустрітися з ними як із неординарними
особистостями, що вже не раз, ризикуючи своїм життям, пройшли крізь пекло антитерористичної операції і, незважаючи на пережите, знову виявили вмотивоване прагнення захищати свій рідний край, цвіт маминої вишні в нашім українськім саду, все святе українське від проросійських загарбників.
Михайло Ліщина, колишній випускник Волинського технікуму Національного університету харчових технологій, за спеціальністю – електромеханік електронних обчислювальних машин, пройшов солдатом чималий бойовий і складний шлях у складі дорогої для Волині 51-ої ОМБ, побувавши й виживши в «найгарячіших точках».
Його надійний друг Тарас Гуржій був на неоголошеній війні танкістом у 72-ій ОГМБ – гвардійській. І як справжній гвардієць воював хоробро. Він, старший солдат, був і водієм-механіком, і стрільцем, і командиром танка. «На війні, в бойових ситуаціях, не питають що вмієш, а наказують що треба робити». І Тарас виконував це сумлінно, зі зразковістю українця-патріота, хоча в розмові з хлопцями слово «патріот» не прозвучало жодного разу.
Натомість це святе поняття в діях Михайла й Тараса. В один день, 30 березня 2016 року, вони підписали угоду на контрактну службу в Збройних Силах України, разом пройшли військову перепідготовку в 184-му навчальному Центрі національної академії сухопутних військ України в Старичах Львівської області.
-Як зреагували мами на ваш вибір? – запитав у своїх співрозмовників.
-Мами як мами, наші рідненькі, найдорожчі для нас. Вони не хотіли, щоб ми, повернувшись до них, знову на цей раз за контрактною службою йшли в зону бойових дій АТО. Але ми маємо свою думку, свою громадянську позицію. Хто ж, зрозуміло, що не не балувані розкішшю - крутелики, як не ми візьмемо на себе обов’язок захищати від ворога Україну! – відповів за обох уже бувалий у бойових перепитіях танкіст Тарас Гуржій.
Олег ДІДИК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
26 квітня: свята, події, факти. Річниця трагедії на ЧАЕС, вийшло перше видання «Кобзаря» Шевченка
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
На війні загинула журналістка й військовослужбовиця Алла Пушкарчук на псевдо Рута
25 Квітня 2024 23:51
25 Квітня 2024 23:51
В Австрії за 30 млн євро продали картину Густава Клімта, зниклу 100 років тому
25 Квітня 2024 23:33
25 Квітня 2024 23:33
Данія цьогоріч збільшить військову допомогу Україні на $630 мільйонів
25 Квітня 2024 23:15
25 Квітня 2024 23:15
З Донеччини на Волинь з травня курсуватимуть евакуаційні поїзди
25 Квітня 2024 22:57
25 Квітня 2024 22:57
Волинянина за крадіжку вівці, одягу та медалей Другої світової війни посадили на 7,5 року
25 Квітня 2024 22:39
25 Квітня 2024 22:39
В'їзд для туристів до Венеції стане платним
25 Квітня 2024 22:21
25 Квітня 2024 22:21
На Волині відбувся арттерапевтичний майстерклас для дружин та мам загиблих Героїв
25 Квітня 2024 22:03
25 Квітня 2024 22:03
Соціологи оцінили рівень готовності українців до мобілізації
25 Квітня 2024 21:45
25 Квітня 2024 21:45