USD 24.7 24.9
  • USD 24.7 24.9
  • EUR 27.4 27.63
  • PLN 6.4 6.5

Таємниці прадавнього волинського монастиря

Милецький Свято-Миколаївський чоловічий монастир, що на Старовижівщині, за переказами, було засновано, коли у Вербській обителі поблизу Ковеля трапилася пожежа й ченці переселилися вниз по річці Турії, де облюбували місце, назвавши його милим.

Тож першу писемну згадку про Милецьку обитель датовано 1522 роком.

Про це йдеться у матеріалі газети «Волинські Новини» №43 від 24 листопада 2016 року.



Монастир здавна був родинною обителлю славного княжого роду Сангушків. У 1997 році під час реставраційних робіт у Миколаївському храмі під підлогою було знайдено останки шести ченців із рештками одягу та взуття. Можна припустити, що серед них є мощі Романа Сангушка та його дружини Олександри, які заповіли поховати себе в обителі.

ФРЕСКА ПОВЕРНУЛАСЯ ЧЕРЕЗ БАГАТО РОКІВ

Під час реставрації монастиря майстри, оббивши старий тиньк, у вівтарній частині Миколаївського храму випадково натрапили на старий настінний живопис, що зберігався на Горньому місці. На фресці зображена Божа Мати, яка сидить на троні з Немовлям Ісусом на колінах. На похилій частині ніші застиг у молитві Василій Великий. За однією із версій, коли обитель захопили уніати, хтось із тих, що співчували православним, замурував нішу з фрескою. Через багато років образ Милецької Божої Матері повернувся до нас.

Чого тільки не пережив монастир за свою правічну історію! Колись тут були і духовне училище, і бібліотека, і школа псаломників. У 1948 році обитель закрили. І тільки в серпні 1993 року митрополит Ніфонт благословив на службу Божу сюди перших насельників. Настоятелем Милецького монастиря став архімандрит Сергій (Денисюк), життя якого трагічно обірвалося під час автокатастрофи і який похований біля стін обителі.



Покоїться в ній і тіло схиархімандрита Олексія, біля якого отримали зцілення чимало вірян, бо усе в цьому житті дається-таки по вірі. У юності йому дивом вдалося залишитися живим, бо у вересні 1943 року німецькі карателі розстріляли монастирських насельників. Коли ж там затих церковний дзвін, батюшка ніс послух у багатьох обителях, зокрема в Одесі. Саме схиархімандрит Олексій благословив Милецькому монастирю ікону Миколи Чудотворця, в якій є часточка мощей святого.

СХИАРХІМАНДРИТ ОЛЕКСІЙ БУВ ДУХІВНИКОМ САМОГО ФІЛАТОВА

Недуга підкралася до неї несподівано, потрібна була негайна операція. Але Марія ніяк не могла на неї зважитися, адже кожне подіб¬не втручання – це завжди ризик. Жінка часто відвідувала Милецький Свято-Миколаївський чоловічий монастир. Молилася за своє зцілення і біля склепу-гробниці схиархімандрита Олексія (Філозофа). Якось вона з молитвою приклала світлину батюшки до хворого ока. Коли спробувала відняти фото, то вже не змогла. Воно з невидимою силою трималося на обличчі. Коли жінці нарешті вдалося відірвати фотографію від ока, на ній Марія побачила плівку. Від катаракти не залишилося й сліду.

– Мій чоловік поїхав за кордон з товаришем, – розповідає Світлана. – Я палко молилася за чоловіка, а про його напарника зовсім забула. Раптом ніби внутрішній голос підказує: «Молись і за раба Божого Василя, а не лише за свого чоловіка». Дуже розхвилювалася і звернулася молитовно до батюшки Олексія. Яким же великим було моє здивування, коли довідалася, що, потрапивши в аварію, чоловік не зазнав поранень, а його напарник ледве не загинув. Звичайно, врятуватися допоміг схиархімандрит Олексій.

За шість кілометрів від монастиря живе благочестива сім’я вірян, у якій четверо лежачих дітей-інвалідів. Мати за життя старця розповідала йому про свою печаль, і схиархімандрит зі сльозами на очах сказав їй такі слова: «Я ніколи не залишу тебе. Буду молитися і тут, і там». Коли тіло батюшки привезли у монастир, жінка прийшла в обитель, щоб помолитися за його упокій. Додому повернулася з фотографією духовного отця, приклала її до хворого сина – і світлина так сильно замироточила, що господиня змогла помастити цим миром всіх у хаті. Понад місяць фотографія мироточила. А потім почала кровоточити, очевидно, попереджала про біду. Так воно й сталося, але сім’я переборола лихо. Сумні дні минули. Фото почало світлішати, зникли криваві плями...

Скільки дивовижних історій зцілення за допомогою схиархімандрита Олексія, який народився в селі Велимче Ратнівського району у побожній селянській родині, вже увійшли в історію старовинного монастиря – не злічити. «Я – син обителі цієї», – казав він у травні 1994 року, коли після п’ятдесятирічної перерви ступив на милецьку землю. Тут у далекій юності він прийняв чернечий постриг, тут відправляв службу Божу, тут були випадки, коли вінчав по вісімнадцять пар молодят на день, тут дивом, завдяки Божому провидінню, залишився живим, коли фашисти розстріляли насельників монастиря. У Мильцях з великим сумом та скорботою сприйняв звістку про його закриття.

Відтоді батюшці довелося служити в багатьох обителях, зокрема в домовій Хрестовій церкві одеських архієреїв. Схиархімандрит став духівником всесвітньо відомого окуліста Філатова, який без благословення старця не робив жодної операції. Він сповідав і причащав його перед смертю, звершував чин поховання офтальмолога.

На берегах Турії, де стоїть обитель


У МИЛЬЦЯХ МИРОТОЧАТЬ ІКОНИ

Місцеві жителі розповідають таку історію, пов’язану з іменем Святителя Миколая, покровителя монастиря. Якось у пасхальні дні приїхала в обитель уже немолода пара. Дружина пішла на службу Божу, а чоловік, закинувши на плече вудочки, подався на берег тихоплинної річки Турії, де височіє обитель. «Христос Воскрес!» – перед ним як з-під землі виріс старенький чернець. «Воістину Воскрес!» – відповів рибалка. Монах щойно пішов, як знову з’явився на березі річки і знову привітався. І втретє довелося їм христосатися. Дивний дідок вітався так, ніби спонукав рибалку поспішити до храму. А коли знічений паломник розповів дружині про дивну зустріч, вона попросила показати їй того ченця. Довго видивлявся чоловік з-поміж насельників монастиря нового знайомого, але ніяк не міг знайти. Врешті-решт, як укопаний, застиг перед іконою Миколая Мирлікійського Чудотворця: «Та ось же він», – прошепотів, не вірячи своїм очам.

А ще, за давнім повір’ям, є в монастирі підземний хід, який тягнеться далеко за його межі. Це й не дивно, бо всі такі споруди були в давнину фортецями. Двері, що ведуть до розкриття таємниці, нам колись показував директор колишнього будинку-інтернату, що діяв тут у радянську епоху, Андрій Мочичук. Тоді вдалося розчистити лише кілька метрів підземелля, подальші намагання зробити це були небезпечними.

Насельникам монастиря та паломникам довелося стати свідками й мироточення монастирських ікон.

– Першою замироточила ікона Спасителя у трапезній, – розповідає настоятель монастиря архімандрит Леонтій (Бурко), – згодом – «Живоносне джерело» в Преображенському храмі, образи Спасителя та Божої Матері на іконостасі в цій же церкві. А потім під час Великого пос¬ту в 2014 році – ікона Божої Матері «Умиление» біля похованого в келії схиархімандрита Олексія. Миро від образу «Умиление» першим помітив паламар. Його виявилося так багато, що ним помазували і насельників монастиря, і паломників. Воно було густішим, ніж вода, але рідшим за олію. У той же час крап¬линки мира виступили й на фотографії схиархімандрита Олексія, що стоїть у келії, де він покоїться.

У Преображенському храмі


Оповита таємницею й історія з церковними дзвонами. Одні сільські старожили розповідають, що вони спочивають на дні Турії, куди їх вкинули, щоб не дісталися ворогові, інші – що монастирську цінність продали місцеві ділки, заробивши на дзвонах кругленьку суму. Може, й узяв хто гріх на душу. А може, кличуть голосисті в якому іншому храмі людей на службу, вірно служачи Богові. Хтозна.

Дзвіниця


Свято-Миколаївська обитель, ця незламна фортеця, і далі стоїть на варті Православ’я. Горить лампада вічної молитви, завдяки якій цей суворий світ ще живе в надії на прощення, закликаючи до покаяння і сіючи любов.

Наталія ЛЕГКА
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 16
Оксана Показати IP 27 Листопада 2016 12:10
шкода що захватили москалі
Анонім до Оксана Показати IP 27 Листопада 2016 12:58
Там же все украинцы. Её просто раскольники не трогали. А "москали" эту обитель и основали и служат там с момента основания. Не путайте светскую и церковную жизнь. Для кого церковь - это предмет захвата, националистических разборок, для тех можно просто построить любое здание, назвать его как угодно и служить там. Там, где беззаконие, там не может быть Благодати Святого Духа.
юрий до анонима(у ко Показати IP 27 Листопада 2016 14:05
если брать за основу дату основания монастыря, 1522 год, можно с уверенностью утверждать, территории монастыря в это время входили в Великое княжество Литовское, с уверенностью можно говорить, что монастырь основали монахи , которые относили себя либо к римо-католической религии, либо церкви православной Киевской Митрополии, третьего варианта нет, в это самое время на территории московии еще только проходил процесс образования государственности, и это еще для тех территорий комплимент, а церковь московская еще определялась - обратить свой взор к исламу? или православию? так, что дорогой, изучайте историю( независимых авторов, а не московских), а для территории Украины, а именно наших храмов московские монахи являются оккупантами ( в росии монастырей много, там есть где служить Богу)
азимут Показати IP 27 Листопада 2016 14:56
киньте кампас і швидко визначите православний він чи католицький.
Лучанин Показати IP 27 Листопада 2016 16:52
Там господарюють росіяни, для більшості тупеньких волинян - це велика таємниця. Ще більша таємниця для малоосвічених волинян, що ці московські духівники руйнують культурну спадщину.
анти-раскольник Показати IP 27 Листопада 2016 17:36
Юрию...не рассказывайте сказки - "с уверенностью можно сказать"....такие как вы уже отделялись от православия, а потом, по Брест-литовской унии в 1596г. и образовали греко-католическую церковь, упав под католиков - вот и ходите в нее...а то каждый раз отделяетесь, творите раскол, а потом становитесь частью католицизма...называйте себя униатом...а то одна и та же история...
000 Показати IP 27 Листопада 2016 18:51
Там досі вісить заборона подавати для богослужіння імена тих,хто належать до "Київського патріархату" Пора СБУ прослідкувати.
0000 до 000 Показати IP 27 Листопада 2016 19:38
Ви що,з Марса прилетіли? Що ФСБ,що СБУ, що путінський патріархат в Україні-то ж все одна КГБешна контора! Хто ж сам себе садити буде? Чи Ви не бачили, хто в 2014 блокував наші танки,переховував зброю по церквах і монастирях,кричав на "хресних" ходах "Путін ввєді вайска" і здавав сєпарам адміністрації, а зараз не визнає війну і геноцид українців? Ото ж то!
ВОВК Показати IP 27 Листопада 2016 19:10
а шо це кацапи тут штокают. ви в росеї попробуйте заговорити по українські - буде вам і православіє і дубина в спину. їхайте до себе на родіну і там штокайте.
НОНА Показати IP 27 Листопада 2016 19:22
Віруючі люди ходять до церкви щоб звертатися до Бога не зважаючи до якої конфесії церква належить. Але є серед нас українців і такі "віруючі" які забувши про Бога визначають яка церква кому повинна належати. Хочу сказати одне серед монахів милецького монастиря громадян Росії не зустрічав, всі українці, то про яку московську церкву йде мова. Церква це ми - люди і ми самі будемо визначати в яку церкву нам ходити. А ті "патріоти" які сіють ворожнечу серед українців рано чи пізно Богом будуть "оцінені". Слава Україні!
Анна Показати IP 27 Листопада 2016 19:30
Дуже гарна стаття, а в кожного з нас різна дорога до Бога, і сила віри.
юрий Показати IP 27 Листопада 2016 19:41
відповідаю шановному пану " анти-раскольнику", який свого імені боїться назвати....моя ммова йшла виключно за дату заснування монастиря і історичну ситуацію в світі того часу, а не гуляння по часі, шановний, якщо ви є затятим стороником московської церкви, то і зверніться до себе і свого патріарха спочатку, називаючи себе " анти-роскольником" їм і є, бо патріарх ваш називати себе " и всея Руси" не має права, бо Русь, це Україна, а він і ви цим самим вносите роскол в церкву, а ще згідно устава упц мп на території України першим за кого молитесь, то за голову вашої церкви, а не за українську землю, народ, хлопців, які загинули за цю землю, на якій, доречі,шановний ви ходите, їсте, живете
православний до 000 Показати IP 27 Листопада 2016 19:59
А що є спільного між Світлом і тьмою? Гріх розколу не змивається навіть кров`ю.
Люд Показати IP 27 Листопада 2016 22:15
Дивно чому православні християни не можуть жити мирно он протестанти скрізь разом попри те що мають різні поглялди. А ми тільки брудом вміємо поливати самі розколюємо і віру і церкву
юрій до Люд Показати IP 28 Листопада 2016 09:51
нічого дивного, православні християни можуть і будуть жити мирно, білоруси, українці, прибалти, західні росіяни,де споконвічно було засноване християнство і церква грала духовно-об"єднуючу роль, а так як московити не є православними ( а тільки видають себе такими ), то церква для них грає роль тиску на інші території, особливо на Україну, того як тільки в нашій державі буде одна церква, Київська, тоді і не буде поливання брудом, що роблять московські монахи, а звинувачують в цьому українців, те саме і з росколом, зверніть увагу на назву посади московського патріарха - " и всея Руси", до Русі москосвські монахи не мають ніякого відношення, цим самим вони збивають з толкуукраїнців, і вносять в українську церкву розкол
Андрей Показати IP 28 Листопада 2016 15:16
Є один правильний варіант, об'єднати всіх православних християн під один купол. Особин, які в своєму лексеконі вживають слова "розкольники" відправити без повороту на вокзал, в результаті чого віряни отримають мир, грошові потоки сусідам та політичні маніпуляції сусідів завершаться, а особини чудять там!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.