USD 24.9 25.1
  • USD 24.9 25.1
  • EUR 27.45 27.75
  • PLN 6.4 6.52

У бійця 51 ОМБ, який вижив під Донецьком, народився син

У бійця 51-ї ОМБ Олександра Семенюка 22 жовтня народився син Денис. Те, що зміг взяти на руки своє дитя, сам Саша вважає дивом. Адже 30 серпня під Донецьком отримав поранення голови і лівої частини тіла. Спочатку лікувався у госпіталі у Дніпропетровську, потім - у Львові. Весь цей час самим бійцем і його родиною опікувалися волонтери.

Три дні рідні шукали Сашу по лікарнях, - повідомляє «Вісник+К».

Візок, дитяче ліжечко, одяг, іграшки - все це привезли волонтери у село Заставне Іваничівського району. Саме тут, у будинку батьків дружини Саші Мар'яни, сьогодні мешкає молода сім'я. Власного житла поки не мають. Координатор напрямку поранених Волинського обласного координаційного центру з надання допомоги учасникам АТО Наталія Толмачова передала гроші - понад 1200 гривень зібрали на районному благодійному ярмарку, організованому громадською радою Іваничівського району, та школярі села Жашковичі. Ще 500 гривень родині переказав колектив газети «Вісник+К», а також надав пальне для машини «Автомайдану України», якою і доставили гуманітарний вантаж. Від держави родина пораненого бійця нині не отримала жодної допомоги.

Мар'яна і Саша були дуже щасливі і дякували усім небайдужим людям, які відгукнулися на заклик волонтерів. Передані речі й справді дуже потрібні. Купити необхідне для новонародженого сина молодим батькам сутужно. Адже самого Сашу з госпіталю відпустили буквально на декілька днів - на час пологів Мар'яни. Цими днями він повернувся до шпиталю Львова, де йому мають вставити у голову титанову пластину. Попереду - період реабілітації. Після поранення його ліва нога і рука малорухливі. А Саша ж за професією столяр - цим він заробляє на життя. Тому без руки йому аж ніяк не можна залишитися.

Та молоді люди повні оптимізму - головне, що живий і у них народився такий довгожданий синочок.

- Ми три роки чекали на дитятко. І от у березні я дізналася, що вагітна, - розповіла Мар'яна. - А вже за два тижні Саші прийшла повістка. Він пішов. Казали ж, що мобілізація на 45 днів. А вийшло надовго. Я весь цей час навіть не знала, де він насправді. Телефонував щодня, переконував, що стоять у Маріуполі. Я думала: там спокійно, значить, все гаразд. Недобре відчула у суботу, 30 серпня. Подзвонила йому, а слухавку підняли хлопці з роти. Казали щось незрозуміле, що десь відійшов і т.д. Потім все ж акуратно зізнались, що Саша поранений. Три дні не знала, де він і що з ним. Думала, з глузду з'їду.

Як тільки Саша прийшов до тями у госпіталі в Дніпропетровську, одразу назвав Мар'янин номер телефону, аби заспокоїти дружину. Його ж доставили у лікарню непритомним, а всі речі залишилися під Донецьком.

- Ми йшли з товаришем, він щось забув у машині і повернувся. А я нічого не пам'ятаю, що було далі, - розказує Саша про ті секунди, які вирішували, жити йому чи ні. - Навіть не чув, як міна летіла.

Закохався з першого погляду

Нині про ті дні подружжя говорить з усмішкою. Насправді ж їм довелося пережити нелегкий час. Вони витримали. Поруч були батьки, волонтери, які стали друзями. Ці випробування зробили тільки міцнішою їхню родину, яка тримається на повазі і любові один до одного.

- Знаєте, він мені пропозицію одружитися зробив на п'ятий день знайомства, - розказує Мар'яна. - Коли я вчилася у Луцьку в університеті (за фахом жінка філолог - авт.), то жила в кімнаті з дівчиною з Почап Любомльського району. Вона мала хлопця - Сашка. Якось запросила мене у гості. В її хаті зустріла височенного такого парубка з голубими очима. Назвався Сашею. Ще подумала: з яким красенем подруга зустрічається. А він за столом до мене все ближче і ближче підсувається, ніби залицяється. Я аж розсердилася: нічого собі кавалер. Дивлюся, а подруга зовсім до іншого хлопця горнеться. Він теж Саша. Тоді я вже з ним і почала приязніше говорити. Обмінялися телефонами. Я поїхала до Луцька. А вже у середу він мені дзвонить і каже: «Виходь за мене заміж».

- А чого було тягнути? Я зразу зрозумів, що це моя людина, - додає Сашко.

Молоді люди, щоправда, зустрічалися майже рік. Мар'яна закінчила університет, роботу за фахом не знайшла. Додому у село чи то у Почапи Любомльського, чи у Заставне Іваничівського району не повернулися. Роботи для молодих там не було, тому оселилися у Луцьку. І все у них було б добре, аби не війна. Сьогодні головне - аби Сашко одужав.
Реклама
Загрузка...

Редакція сайту прийняла рішення тимчасово закрити коментування під новинами, які стосуються військових подій на сході.
В Україні триває війна, зокрема інформаційна. Таким чином, ми не можемо допустити, щоб ресурс Інформаційного агентства Волинські Новини використовували як майданчик для дестабілізації ситуації.


Утім нам важлива думка нашого читача, тож запрошуємо до обговорення публікацій на сторінках агентства в соціальних мережах.



Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.