USD 24.6 24.8
  • USD 24.6 24.8
  • EUR 27.1 27.3
  • PLN 6.2 6.32

«Учень має бути конкурентоспроможним» , - головна освітянка Луцька

Начальник управління освіти Луцької міської ради Зіновія Лещенко вважає, що освітня галузь повинна розвиватися на принципах партнерства педагогів та батьків, а учням потрібно створювати такі умови, аби після закінчення школи вони були конкурентоспроможними у різних сферах життя. Також одним із пріоритетних напрямків у роботі головна освітянка Луцька визначає збереження здоров'я дітей та створення гідних умов для навчання учнів з особливими потребами. Окрім цього, наголошує, що зараз активно взялися за вирішення проблеми з чергами в ДНЗ.

Нагадаємо, Зіновія Лещенко у квітні 2017 року стала новим начальником управління освіти Луцької міської ради. Про своє бачення розвитку галузі, вирішення головних проблем та визначення пріоритетів у роботі освітянка розповіла читачам Інформаційного агентства Волинські Новини.

ФІНАНСИ

Зі слів головної освітянки Луцька, фонди розвитку при школах допомагають покращувати їхню матеріальну і технічну базу.

«Міська влада зараз виділяє хороше фінансування на вирішення болючих питань, з якими й не зручно було б звертатися до батьків. Зокрема це заміна труб, покрівель, капремонту приміщень, вентиляцій, встановлення огорож тощо. Такі роботи є дороговартісними. Щодо фондів розвитку, то спочатку я до цього віднеслась з недовірою. Втім, коли почала спілкувалася з керівниками навчальних закладів, де фонди вже створені, побачила в цьому перспективу. Завдяки співфінансуванню вдається вирішувати багато актуальних проблеми в навчальному закладі, зокрема оснащення технічними засобами, придбання літератури, сучасних приладів для кабінетів тощо», - розповідає Зіновія Богданівна.
Зауважимо, що два роки тому Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» у рамках програми «Сучасна освіта» започаткував проект «Фонд розвитку навчального закладу». Його мета – сприяти ефективному використанню коштів батьків для покращення навчального процесу, розвитку навчально-методичної бази освітнього закладу та залученню інших джерел фінансування. За цей час у Луцьку створено та діє вже 21 фонд розвитку.

Щодо тендерних скандалів та неякісного харчування в луцьких ДНЗ, пояснює головна освітянка, розпочали зміни у підходах до організації тендерних закупівель.

«Перше, що ми зробили, це сформували новий склад тендерного комітету. Далі, аби вони могли правильно проводити процедуру, ми знайшли людей, які надають консалтингові послуги, а вони запросили наших працівників на навчання при Східноєвропейському національному університету імені Лесі Українки. Ми домовилися із ветсанслужбою про проведення експертизи продуктів харчування. Бо згідно з документацією все може виглядати гарно, а насправді – бути неякісним. Тим часом ми стаємо заручниками ситуації – не можемо розглядати дорожчу пропозицію, навіть якщо якістоь краща, бо в тендері перемагає автоматично той, хто пропонує найкращу ціну. Тому, щоб не було сумних наслідків, при кожній першій поставці нового продукту, його перевірятимуть в лабораторії. Цю експертизу проводитимуть на всі нові продукти харчування. Для мене вкрай важливо, аби наші діти отримували якісне харчування», - наголосила співрозмовниця.

ЧЕРГИ В ДНЗ

Головна освітянка Луцька зауважує, що проблему з чергами в дошкільних навчальних закладах Луцька вдається вирішувати.

«В перші роки незалежності України багато приміщень ДНЗ поміняли цільове призначення. Попри це, ми робимо все можливе, аби черга зменшувалася й маємо хороші результати. Якщо колись черга була 1500 дітей, то зараз близько 900. Є надія, що колись вона взагалі зникне. Зараз йдеться про відкриття ще одного дошкільного навчального закладу в приміщенні, де знаходиться центр зайнятості. Колись там було 6 вікових груп, втім, зробивши його таким, щоб відповідав сучасним вимогам, зможемо відкрити 4 групи. Це дасть можливість додатково зарахувати до ДНЗ 120 дітей.

Ми бачимо, що зараз влада сприяє цьому процесу та йде нам назустріч, зокрема, за ініціативи виконувача повноважень Луцького міського голови Ігоря Поліщука, процес рухається швидкими темпами. Зокрема Ігор Поліщук запропонував провести реконструкцію ІІІ корпусу приміщення школи-інтернату під новий ДНЗ. За попередніми розрахунками, там теж вдасться зарахувати 120 дітей», – розповідає Зіновія Лещенко.

Окрім того, додає, що зараз в управлінні вивчають питання, аби відкривати додаткові групи на території вже існуючих ДНЗ. Тим часом, дітей із прилеглих населених пунктів у луцькі ДНЗ вже не приймають – така вимога луцьких депутатів.

Загалом, каже Зіновія Богданівна, найбільша проблема з місцем в ДНЗ у мешканців 33-го району, складна ситуація в центрі міста, а також на Дубнівській.

Нагадаємо, що з 2013-го року для вступу в луцькі садочки діє електронна черга.

«Ця система передбачала рівний доступ усіх вихованців до дошкільної освіти. Також ми отримали можливість моніторити чергу. Батьки можуть бачити наявність вільних місць, інформацію про те, на якому місці в черзі вони знаходяться, які є перспективи влаштування дитини в навчальний заклад. Ця система спростила процедуру влаштування дітей у ДНЗ, також вона зменшує вплив на цей процес людського фактору.

Попри це, інколи можна почути, що така процедура не є дієвою, мовляв, влаштовують дітей і поза чергою. Так, це є, але позачерговість базується на законних підставах та стосується дітей учасників АТО, дітей-переселенців, дітей, батьки яких виконують відповідні обов’язки в правоохоронних і правозахисних структурах», –пояснила начальник управління освіти Луцької міськради.

ЗДОРОВ'Я

Зіновія Лещенко зауважила, що впродовж останніх трьох років у Луцьку спостерігається тенденція до зменшення кількості дітей, яких лікарі відносять до спеціальної медичної групи. Цього року таких 1,2% від загальної кількості школярів. Відповідно, учні, яким лікарі рекомендують обмежити фізичні навантаження, займаються в окремих групах.

Окрім цього, в Луцьку є близько 300 учнів, які мають фізичні вади.

«На жаль, коли будували школи в радянські часи, то не враховували умов для дітей з особливими потребами. Натомість зараз це питання під особливим контролем. Так, у нас є реабілітаційний центр, де навчаються 269 дітей з різними вадами здоров’я. Тут є спеціальні кабінети: офтальмологічний, фізіотерапевтичний, стоматологічний, масажний, три логопедичні, психологічні, ритміки, палата для лікування, сенсорна кімната тощо. Також в Луцьку організоване інклюзивне навчання.

Сьогодні інклюзивні класи вже створені в школах № 3 (5 дітей), №12, 20, 26 (по одній дитині), №15 (9 учнів), ДНЗ №9 (3 дитини), ДНЗ №38 (11 дітей). При кожному такому шкільному закладі є ставки для асистентів вчителів. Цікаво, що крім комунальних закладів у Луцьку функціонує й одна приватна школа «Скарбниця мудрості», яка розташована в районі НВК №24. Це спеціалізована школа І-ІІІ ступенів із поглибленим вивченням іноземної мови, інклюзивним навчанням. Там зараз навчається 86 дітей у 1-6 класах, троє з тих діток – в інклюзивних класах.

До нас нещодавно приїжджали представники Державної інспекції навчальних закладів України Міністерства освіти і науки України, які були приємно вражені продуманими підходами педагогів до роботи з особливими дітками. Адже ми бачимо позитивні зміни - діти стають відкритими, хочуть навчатися та починають повноцінно жити. Також ми спостерігаємо, як трепетно до особливих діток ставляться їхні однокласники. Я ніде не бачила, щоб з таких сміялися. А завтра ці діти стануть дорослими й вони продовжуватимуть подавати свою руку допомоги одноліткам. Так, ми формується дитяча свідомість та переорієнтовуємо свідомість дорослих», – розповідає Зіновія Лещенко.

Ще одна хвороба, про яку раніше не знали, але яку мають сотні луцьких школярів, – дислексія (нездатність оволодіти навичками читання текстів). Зауважу, що цей недуг абсолютно не пов'язаний з інтелектуальним потенціалом людини.

Зазвичай, фахівці вбачають у цьому спадковість та вплив соціально-психологічних факторів. Зокрема, йдеться про те, скільки уваги батьки приділяють дитині чи є достатній мовний контакт тощо.

«Ми бачимо, що в силу своєї зайнятості, багато батьків дають дітям в руки гаджет, й ті дивляться мультики чи бавляться в ігри. Як результат – немає достатнього комунікативного середовища. На сьогодні в Луцьку таких діток є аж 428, які навчаються в других та третіх класах. У старших діток вже немає такої проблеми, бо педагогам вдається виводити учнів із гострого стану, й вони вчаться читати та писати, хоча й не так швидко, як інші. Колись учні здавали нормативи на швидкість читання, а зараз це скасували, вочевидь і через дислексію, адже уявіть, який це був стрес для дітей. Наголошу, щоб не було страшно читачам, зокрема батькам, немає такого збудника хвороби для дислексії. Це пов’язано з нервовою системою: на якомусь етапі психіка не завершила формування. Відповідно до них застосовується спеціальний підхід у навчанні. Крім проблем із читанням, такі діти мають проблеми і з письмом, фіксацією власного місця в просторі та руслі тощо.

Тому важливо, аби батьки придивлялися до дітей змалечку. Якщо ж побачать нетрадиційну поведінку дитини, то, вже прийшовши в ДНЗ, можна буде підібрати належний інструментарій для корекції. Це дозволить вивести її на належний рівень сприйняття інформації та орієнтації», - пояснює пані Лещенко.

До навчання учнів з дислексією долучаються педагоги-предметники, логопеди і психологи.

Зауважимо, до дислектиків належали такі геніальні люди як Ганс Крістіан Андерсен, Вінстон Черчіль, Людвіг ван Бетховен, Вольфґанґ Амадей Моцарт, Томас Едісон, Джон Леннон, Пабло Пікассо, Стів Джобс.

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ – ФОРМА РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

Учнівське самоврядування, зауважила Зіновія Лещенко, дає можливість формувати соціально-активну особистість громадянина. Як результат, діти вчаться бути конкурентоспроможними.

У різних школах Луцька самоврядування має такі форми: учнівський комітет (ЗНЗ №: 1, 5, 10, 19, вечірня), шкільна республіка (ЗНЗ №: 23, 26, інтернат), гімназійна республіка (ЗОШ №: 4, 18), учнівський парламент (ЗНЗ №: 2, 3, 7, 9, 12), учнівська рада(ЗОШ №: 11, 17, 20, 21, 25), рада гімназистів (ЗНЗ №: 14), учнівське самоврядування (ЗОШ №: 15, 16, 24), учнівське співуправління НВК № 22.

Так, управління учнівським самоврядуванням здійснює міський учнівський парламент, який функціонує при Палаці учнівської молоді. До цього складу входять представники всіх шкільних організацій, а це 35 активістів. Обирають вони собі й голову та формують комісії милосердя, інформаційності, дозвілля та спорту та національної пам’яті.

«У школах створюються такі умови, аби мотивувати дітей до участі в учнівському самоврядуванні завдяки підтримці їхніх ініціатив та плеканню творчого потенціалу. Зауважу, чимало ініціатив з’явилося саме завдяки активності школярів: щорічний форум лідерів, акції: «Голуб миру», «Лист солдату», «Тепла іграшка надії», «Добрі серця», «Все починається з дитини» тощо. Також ми бачимо, що це є одним із найбільш ефективних шляхів донесення дитячих проблем самим же дітям устами однолітків», - розповідає Зіновія Лещенко.
Загрузка...
Коментарів: 2
скептик Показати IP 22 Червня 2017 16:45
проблема з освітою в Україні лежить трохи в іншій площині. в Україні за великим рахунком немає ринкового попиту на спеціалістів, тому що не працює виробництво, яке є основою розвитку економіки , прогресу і розвитку суспільства, покращення добробуту людей. жахливий стан наскрізь корумпованих державних інституцій відлякує як внутрішнього, так і зовнішнього інвестора. інша проблема - недосконала система навчання у старшій школі. відсутня можливість в учнів самостійно обирати вивчення тих предметів, які за їхнім переконанням будуть корисні при виборі професії. третя проблема у тому, що стиль навчання у школі - на рівні відтворення. навчальні програми не стимулюють учнів до активного аналізу навчального матеріалу, логічного мислення, уміння застосувати знання на практиці . успіхи окремих учнів базуються виключно на їх здібностях та поглибленому вивченню окремих предметів з репетиторами. але це вже інша історія.
Співчуваю... Показати IP 22 Червня 2017 18:54
Вся біда в тому, що у наших звичайних школах вчаться звичайні діти.Умови навчання в цих звичайних школах дуже відрізняються від елітних шкіл для дітей можновладців.Наші вчителі здичавіли від невігластва владоможців та низької зарплати, від безлічі господарських справ, які вони повинні виконувати в школі; ремонти, технічні засоби, наочність і т, д, Врешті, дуже низький професіоналізм наших педагогів. Тому українській школі вже нічого не допоможе. Повна деградація.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.