Волинянка з особливими потребами створює притулок

Волинянка з особливими потребами створює притулок для неповносправних. Про це інформує ТРК «Аверс».

Із 12-річного віку в Жанни Борщ із Горохівщини почалися проблеми зі здоров'ям. Важка хвороба міопатія – відмирання м'язів, прикула жінку до інвалідного візка. Але в її очах не згас запальний вогник. Зараз пані Жанна активно втілює в життя свою давню мрію - всю енергію та час спрямовує на створення притулку для інвалідів.

Більше 20–ти років - у візку. Та пані Жанна не нарікає на важку ношу, а свято вірить у Бога, а ще - в людську доброту. Кілька років тому благодійний фонд дав жінці в користування будинок у її рідному селі Бистровиця Горохівського району. Саме тут вона й хоче втілити в життя свою давню мрію - створити притулок для інвалідів. Будинок потребує ремонту. Не встаючи з візка, взялася за роботу самотужки. Почала із внутрішніх робіт.

«В мене тут пішло десь 25 тисяч, щоб підключити і за роботу. Я роблю все власним коштом, взяла кредит. Взяла влітку, за зиму думаю розрахуюся», - розповіла жінка.

Жанна Борщ каже, що самій їй дуже важко, тому просить відгукнутися небайдужих. Як кажуть у народі «З миру по нитці буде бідному й сорочка».

«Я не кажу, щоб мені хтось дав гроші, може хтось цеглу дасть, можливо хтось відсів, можливо хтось на дах бляху чи цемент, пісок. Це не є така дорога річ», - додає жінка.

Каже: зверталася й до місцевої влади, а тепер хоче, щоб і новообрана подивилася в її бік і допомога зробити спільну добру справу на місцевому рівні. Долає не один кілометр битим шляхом із притулку до рідної хати. Цією дорогою вже й автобуси не їздять.

«То мабуть вже третя влада помінялася, чи четверта. Влада міняється, а все як було, так лишається. Та дорога як побита була, так і є. У моєму власному будинку як обіцяли зробити ремонт... Склали кошторис, що вна ремонт треба 100 тисяч. За те, що пандос зробили - 10 тисяч. Можливо можновладцям цікаво подивитися, як живуть люди, в трущоби приїхати і забратися. Мої сестри казали, мовляв, скільки ти тих екскурсій будеш возити. А сільський голова мені тільки нічого не заважає, а це - дуже важливо: якщо хтось не може допомогти, але і робити щось не заважає», - розповідає Жанна.

Каже,

є всі умови для проживання. Саме такі мріє створити й у своєму рідньому селі Бистровиця. Щоб себе обслуговувати, для обмежених людей дуже важливо мати автоматизовану техніку. Щоб будинок не стояв пусткою, жінка поселила сюди сім'ю переселенців із Сходу України. Жінка, яка втратила свою надійну підтримку та опору – рідного брата, якого називала своїми руками й ногами, навчилася жити втретє - радіти сонцю і життю та допомагає іншим. Зізнається: найгірше для людей, коли жаліються на життя: «Я у візку. Багато людей просто марнують своє життя: алкоголь, наркотики, а ні - то сидять плачуться, все їм погано, все їм не так і просто: лінь в людей».

Не будьмо лінивими та байдужими. Щоб ці люди відчули себе несамотніми, подаруйте їм часточку тепла, допоможіть. Як відомо, добро вертається сторицею.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---