Як на Волині виховують родовитих лайок

Представники породи західно-сибірських лайок із Волині отримують оцінки «відмінно» на всеукраїнських змаганнях, виборюють перші місця за зовнішнім виглядом і робочими якостями. А «робота» лайки – це полювання. Тому основні осередки розведення цих собак є у районах із лісовими угіддями: в Ковельському, Володимир-Волинському, Турійському. В Луцьку собак, близьких по крові до вовка, тримають одиниці. Це свободолюбові тварини, які потребують багато руху.

Про це йдеться на сторінках тижневика Волинські Новини № 8.

– Уже 10 років утримую вольєр поблизу села Усичі Луцького району, – розповідає Віктор Дрокін, головний кінолог Волинського осередку Федерації мисливського собаківництва України. Їздили з ним «травити» на кабана досвідченого Путіка й молодого Шороха. – Усе на власному ентузіазмі: корм для свиней привожу, ліс розчищаю, борсуків завіз. Таких вольєрів у західних областях усього три. Проводимо тут тренування, змагання. Лайок починають притравлювати з восьми місяців. До двох-трьох років собака набуває оптимальної форми. Вольєр дає загальні навики. Та у кожній справі має бути фінал. Для лайки це – здобути кабана, лося чи оленя на полюванні. Щоб пес бачив результат своєї роботи. Є невеликі вольєри, які влаштовують для бізнесу: огороджують територію 20 на 20 метрів і там травлять собак. Але часто вольєрні собаки не хочуть на полюванні працювати.

– Прогулянки вранці та ввечері до найближчого парку, проживання у квартирі – не для лайок. З ними треба часто бувати в лісі, проходити великі відстані, – додає Володимир Черняк, собаківник із Ковеля. Він привіз у вольєр потренувати свого Айдара. – Лайки володіють дуже розвинутими мисливськими якостями та інтелектом. Пес може зачути білку за 300 метрів і побачити на 15-метровій ялині. Коли цю породу вивели у Сибіру, то використовували для промислу білки, пушини (соболь, куниця, горностай, видра).

На Волині лайки в основному перекваліфіковуються на кабана, інших копитних. Цих собак на прив’язі, у квартирі тримати не можна. Так собака просто мучиться. Лайки не агресивні, але й недовірливі до чужих людей. Біля дому, у просторому вольєрі – це дуже хороший сторожовий пес. Годувати треба тваринними кормами: варю бульйон на яловичих кістках, додаю м’ясні обрізки, овочі та крупи.

На Волині нарахували до 50 лайок із підтвердженим родоводом і хорошими робочими якостями. Та у нас за сезон такий собака бачить одного-двох кабанів, бо мисливські ліцензії дорогі. А в сусідній Польщі, розповідають власники лайок, на полюванні здобувають по 15-20 кабанів. Тамтешні мисливці об’єднуються у групи, здають річний внесок по 100 доларів – і полювання для них безплатне. Звіра багато, нема такого браконьєрства, як у нас, адже штрафи дуже великі.

Соломія ВЕРВИЧКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---