USD 27.65 27.95
  • USD 27.65 27.95
  • EUR 31.55 31.85
  • PLN 7.25 7.37

Екс-гравець «Волині» розповів про методику Кварцяного. ІНТЕРВ'Ю.ФОТО

Інакше як роботягою, у Віталія Кварцяного не вижити, - вважає екс-гравець «Волині» Ігор Биканов. Про це під час інтерв'ю для «Волинських новин» розповів спортсмен


– Як ти, вихованець харківського футболу, опинився в Луцьку?
– До мене зателефонував агент і запропонував поїхати до Луцька, повідомив що «Волині» потрібні гравці моїх даних, - високі. Сказав, що Кварцяному такі футболісти до вподоби. В центрі Волині я пробув з серпня 2008 року до січня того ж року.

– Хто був найбільш технічним гравцем у «Волині»?
– Потрібно подумати… Напевно що таким гравцем був Ярослав Кінаш.

– Чим запам’яталися тренування Віталія Володимировича?

– Великими фізичними навантаженнями. Але дякую тренеру за пройдену школу. Після «Волині» мені було значно легше фізично у інших командах. В Луцьку всі хлопці були роботягами, інакше у Кварцяного не вижити. В Віталія Володимировича не було «прохідних» тренувань, вони дозволяли нам значно прогресувати.

– А взагалі, чия тренерська методика тобі сподобався найдужче?

– Напевно, на перше місце поставлю підхід Мирона Маркевича. Непогано з гравцями працює Роман Григорчук. Ну, а з посереднього футболіста зробити хорошого виконавця вміє найкраще Віталій Кварцяний!

– Які задачі тоді ставилися тренерським штабом перед командою?
– Розмови велися, як потрапити до вищої ліги, ставилися максимальні задачі.

– Ігор Биканов в Луцьку грав на позиції…
– Центрального півзахисника або нападника.

– Пам’ятаєш свій гол в Чернігові місцевій «Десні» , що приніс для Луцька три очки?
– Так, пам’ятаю. Матч відбувся в жовтні 2008 року. Обігравшись в центрі поля, віддав пас направо, на вільного Войтовича та побіг в штрафний господарів. Войтович подав, а я замкнув головою. В другому таймі тренер замінив мене на Хромцова. З того матчу у «Волині» залишилися Кінаш та Неділько.

– Та комбінація була награна?
– Швидше чисто ігровий момент. Можливо тоді і не думав, що так вийде, але на тренуваннях такі атаки напрацьовували.

«За футзальну збірну грати не виявив бажання»

– Далі в твоїй кар’єрі була Польща.
– Після Луцька я поїхав дійсно до Польщі. Моєю наступною командою стала «Флота» зі міста Свіноуйсьце, яка виступала в першій лізі країни. Погравши трохи за «Флоту», спробував ще свої сили в клубі «Хробри» (Глогув).

Після польського турне на мене чекав запорізький «Металург». До команди запросив Роман Григорчук. З командою я поїхав на збори до Іспанії. Все йшло добре, а потім наче відрізало. Як виявилося згодом, агент захотів за мене великі гроші. Ось через це і не вийшло там заграти, хоча на зборах виглядав добре. В Запоріжжі тоді зі мною тренувалися Максим Коваль, Володимир Аржанов.

– Повернемося до початку твоїх перших серйозних кроків. Коли ти вперше опинився у Європі?

– Після моєї гри за дубль «Металіста» мені сказали, що хочуть бачити в Європі. Сталося це 2007-ого року. Я був на перегляді у Франції. Спочатку це була команда «Осер», яку тренував відомий спеціаліст Гі Ру. Далі перебрався до «Ам'єну », зіграв товариську гру проти «Седану». Французи не проти були підписати зі мною контракт, але в мене не було викликів в юніорські збірні України… Потрібно було в активі мати хоч один матч. Потім я подався до Бельгії, де зіграв кілька матчів за дубль «Мускрону» та повернувся на батьківщину.

– Чим запам’яталися закордонні мандрівки?
– У Франції - високий рівень футболу. Недарма кажуть, що Франція – кузня талантів. Зі мною в команді тренувався майбутній гравець «Арсеналу» Бакарі Санья, спільно відвідували з ним місцеву кав’ярню. Також свого молодшого брата привозив на огляд Семі Етоо, але він не підійшов. В Європі головне себе показати в перших матчах і інтерес до гравця зросте в кілька разів.

– Де після професійних клубів продовжив виступи?
– Окрім великого футболу серйозно грав у міні-футбол. В свій час мене запрошували до складу футзального харківського «Локомотива». Звідти - великі шанси потрапити до лав національної збірної. Але я обрав футбол на полі розміром 105 на 68 метрів.

Після Польщі бігав за харківський клуб «Спарта», ми були неодноразово чемпіонами міста. На даний момент виступаю за чемпіона області – куп’янський «Локомотив». Часто граємо товариські матчі з «Металістом».

– Нещодавно Віталій Кварцяний повернув до команди кілька гравців, що раніше вже виступали за «Волинь». Повернувся би до Луцька, навіть якщо довелося на початку грати за дубль?
– Думаю, що так. А в дублі доводив би тренерам, що я гідний місця в основному складі.

Розмовляв Андрій КОВАЛЬ

P. S. Після переможної гри з «Десною», під час якої Ігор забив єдиний і переможний гол, Віталій Кварцяний дав журналістам емоційне інтерв’ю. Автору матеріалу вдалося віднайти ті слова ВВК, що нижче наведені без змін та мовою оригіналу:

- Не знаю, какие силы нам помогли, но это была с нашей стороны ужасная игра. Соперник был лучше.
- Я весь матч бегал по скамейке – пытался достучаться до их совести.
- Степанов – медленный как никогда был. Вышел играть будто инвалид какой-то. Он сегодня медленнее бегал, чем всегда ходит. Если бы я его ещё на несколько минут оставил на поле, – нам бы 1-2 гола сразу же забили.
- У меня разговор короткий: плохо сыграл – премиальные не получил и ползарплаты потерял. А то попривыкали, что у них контракт и ожидают, что деньги будут ежемесячно капать. Не будет так. Мне всё равно, что там у них в контракте. Сегодня 4 тысячи получаешь, а завтра 400 гривен будешь иметь.
- У нас раньше было 18 легионеров, а теперь лишь пол-иностранца. Да и та Молдова. Мы как тот Д’Артаньян, который коня покупал. Купили футболиста, а затем выяснили, что он хромает.
- Жадер у нас просто умирает. Ему нужно возвращаться в солнечную Бразилию. Скажем так: мы с ним не сошлись характерами.
- Как может быть футболист перспективным в 20 лет? Если он в 17-18 не заиграл, то и дальше не будет играть. У нас сегодня много молодёжи, но зимой нужно будет разгонять пол-команды и набирать 15-16-летних.



Досьє:
Ігор Олегович Биканов. Народився 12 травня 1987 року у місті Харкові; зріст і вага: 191 см, 79 кг; виступав за: «Металіст» (дубль), «Ам'єн» (Франція), «Мускрон» (Бельгія), «Волинь», «Флота» (Польща), «Хробри» (Польща). Номер у «Волині» – 36.








Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.