Із «Севастополя» забрав би Мате у «Волинь», - Скоба

Після піврічного перебування в рядах «Севастополя» 29-річний Ігор Скоба повернувся в одну з колишніх інстанцій свого буття – луцьку «Волинь», де йому тут же видали досить несподіваний аванс.
Про це розповідає в інтерв’ю сам Ігор Скоба, повідомляє прес-служба ФК «Волинь».
- Як вийшло двічі за один рік «увійти в одну річку»?
- «Волинь» дуже хотіла мене повернути, а «Севастополь» продати. Ось так все і сталося.
- І перейшовши з першої ліги, у стартовій грі ви одягнули капітанську пов'язку! Та ще й проти «Шахтаря»! Випадок унікальний!
- Унікальний, але не у Віталія Кварцяного. Для нашого тренера це нормально. На установці він сказав, що сьогодні команду виводжу я і запитав, чи є заперечення – їх не виявилося, ось я і вивів. Таким чином Віталій Володимирович хотів надати мені додаткової впевненості.
- Непогано надав, замінивши за хвилину до перерви!
- Спокійно до цього ставлюся. Я старався, як і вся команда. Почали добре: перші десять пресингували «Шахтар» і вони нічого не могли зробити, а потім нам треба було відійти назад і перевести дух, але не змогли зупинитися. Ми підтримали темп гри рівня Ліги Чемпіонів, та на таких швидкостях весь час грати просто неможливо, за це нас і покарали. Так, і до цієї гри ми готувалися дивлячись у майбутнє.
- Яке відразу після першої ліги «потрапити в Лігу Чемпіонів»?
- Непросто! Стадіон, поле, темп гри, швидкість прийняття рішень і виконання – просто незрівнянні речі! Дуже складно перебудуватися, але я старався.
- Ти часто забиваєш «Іллічівцю», ці ігри для тебе принципові?
- Можна і так сказати. Я провів у Маріуполі гарний час, обзавівся сім’єю, яка і зараз проживає там. У кожній грі з «Іллічівцем» я намагаюся передати «привіт» їм і знайомим, які залишилися в Маріуполі. Приїжджаючи туди, я відчуваю себе комфортно, але неприємний осад від того, як зі мною розлучилися, залишився.
- Це було за нинішнього наставника «Таврії» Семена Альтмана?
- Ні. Це було за нинішнього експерта однієї з футбольних передач Олександрові Іщенку.
- Так Іщенко зараз не тільки експерт, але головний тренер в академії київського «Динамо»...
- Правда? Співчуваю дітям!
- Забивши «Іллічівцю», ти підбіг до Кварцяного...
- Хотів подякувати за довіру. Ми всі відчували нервозність і, забивши перший м'яч, команда відчула упевненість і розкріпостилася.
- Гравці «Іллічівця» в інтерв'ю нарікають на невезіння у чемпіонаті...
- Яке невезіння? Так, їх взагалі в цьому сезоні не повинно було бути у Прем'єр Лізі! Якщо їм не щастить, тоді нехай розкажуть, що в останньому турі було...
- У «Севастополі», в одному з небагатьох інтерв'ю, ти казав, що, не дивлячись на пропозиції, що надходять від команд Прем'єр Ліги, ти йти не збираєшся. Виходить, не стримав слово...
- Так я і не хотів йти! Я кримчанин і не раз говорив, що хочу грати там, де виріс. Я навіть в інтерв'ю спеціально це сказав, щоб мене не чіпали. Але керівництву клубу дуже хотілося мене продати. Кварцяний мені зателефонував ще в червні і запросив повернутися, а перейшов я 31 серпня. Чому? Тому, що два місяці на мене і на тренера тиснули, перестали виконувати домовленості, і за тиждень до кінця заявки поставили перед фактом, що клуби все вже вирішили.
- Але ти міг наполягти на своєму?
- Міг, але пропало будь-яке бажання перебувати там, де мене не хотіли бачити. Так, і «Волинь» була дуже наполеглива, а від роботи з Кварцяним у мене залишилися хороші спогади.
- Чим ти так не догодив керівництву?
- Кажуть, грою. І ще підтримкою Ангела, але цього вже не говорять – це я і сам розумію. Ну, і гроші, напевно, дуже потрібні були.
- А що, за підтримку Червенкова футболісти піддавалися репресіям?
- Відкрито ні. Але Мате, я і Допілка – єдині, хто вирішили це зробити публічно. Така позиція йшла в розріз з думкою керівництва клубу. Саме керівництва, а не власників. Тренером хотіли бачити Пучкова. Мене змусили піти, Допілку не продовжили, хоча збиралися викуповувати, а з Мате нічого не можуть зробити. Він просто кращий в команді і один з найсильніших захисників в Україні взагалі. Не можу зрозуміти, як він погодився перейти, а тим більше залишитися у першій лізі. Підкреслю, все сказане, виключно моя особиста думка.
- Дивно, хочуть позбутися, але на всіх матчах ти у складі?
- Так склад то тренер визначає. Олександр Рябоконь на мене розраховував. Мені керівники кажуть, що я тренера не влаштовую – я до нього, а він у здивуванні. Користуючись можливістю, хочу подякувати йому за спільну роботу. Він сучасний тренер і мені з ним було дуже цікаво. Зараз на нього чиниться серйозний тиск, і я хочу його підтримати. Упевнений, що з Рябоконем «Севастополь» повернеться в Прем'єр Лігу. Тільки замість тиску, краще б правильну допомогу надавали.
- Тиск – це наслідок турнірного становища команди. А в чому причина?
- У тому ж, у чому й причина вильоту. Спортивна складова випереджає клубне розвиток. Багато речей, які в інших командах є нормою, тут відсутні або робляться неправильно. Добре, що клубом володіє потужна корпорація, впевнений, власники скоро розберуться, що потрібно міняти.
- На твій розсуд, що потрібно змінити, щоб «Севастополь» став успішним проектом?
- Не можу давати поради таким людям. Моя справа грати. Але раз від футболістів вимагають професіоналізму, то і футболісти вправі вимагати того ж від керівників і працівників клубу. Я за те, щоб люди розбиралися в тому, що вони роблять. У «Севастополі» фінансист займається всім – починаючи від харчування і закінчуючи трансферами. Також доводиться мати справу з постійними затримками і обіцянками: сьогодні-завтра, завтра-післязавтра. Напевно, це не сприяє досягненню хороших результатів.
- Чи міг ти перейти в іншу команду?
- Вже немає сенсу про це говорити. Але скажу, що тепер не перейду в «Таврію» за жодних варіантів. Я виріс в Криму і багато речей мені просто незрозумілі. У мені виховали певні поняття і принципи. Я, думаю, в «Севастополі» мене зрозуміють.
- Повертаючись до твоєї небагатослівності щодо «Севастополя»...
- А скільки інтерв'ю дають інші гравці комусь, окрім прес-служби? Іноді Левандовський, Дуляй і все! У «Севастополі» є заборона на спілкування з пресою без дозволу прес-аташе, а він без схвалення керівництва нічого не підтримує. Ось і виходить, що можна говорити тільки те, що їм подобається, а інакше штрафи, прописані в контракті. Зміст спілкування з пресою пропадає.
- У першій лізі ти був недовго, але все ж можеш когось виділити якийсь з клубів?
- Ммм... «Сталь» Алчевськ. Так, їх. Дуже не простий був спарений виїзд до них. Знаючи Анатолія Івановича Волобуєва, не здивований, що при усіх проблемах, які у них є, він створив з молоді дуже непогану команду.
- І наостанок. Кого з партнерів по Севастополю ти взяв би з собою до «Волині»?
- Однозначно, Мате! Мені здається, він ідеально підходить під наш стиль. Швидкий, потужний, практично не програє боротьбу: загалом – Бундесліга. Я б багатьох хотів взяти, але, боюся, їм тут важкувато буде.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---