Жінка, якій доводилося захищати чоловіків. ІНТЕРВ'Ю

Українка Катерина Тарновська виборола золоту медаль на останньому чемпіонаті світу із кікбоксингу в Греції.

Інтерв’ю з спортсменкою опублікували на сторінках Волині-нової.

Є таке поняття «спортивна злість». У житті битися з людиною — неправильно і негуманно, адже існують певні моральні принципи. Тому програмуєш себе на спортивну злість й абстраговано ставишся до суперника. Налаштовуєшся, що маєш перемогти. Насправді, більше борешся зі своїми недоліками, страхами, хвилюваннями, які з’являються, коли виходиш на ринг, аніж думаєш про суперника.

Далі маю виграти чемпіонат світу із тайського боксу, який проходить щороку в Таїланді. Це не амбіції, а можливість переконатися, що цілий рік працювала недаремно. Після змагань, навіть якщо не перемагаєш, все одно відчуваєш, як змінився твій рівень, де здав чи виріс фізично та психологічно. Змагання — це показник твоєї роботи. А перемога — нагорода за зусилля.

Переїхала із Дніпропетровська до Львова, щоб вивчати бойовий гопак. Зацікавилася, бо це національне мистецтво патріотичного спрямування духовно виховує. У кінці 90–х — на початку 2000–х років поняття державності та патріотизму на Сході України тільки починали набувати значення. Оскільки центр бойового гопака - у Львові, було зрозуміло: хочеш навчитися — їдь до джерела. Так опинилася у Центральній школі бойового гопака у місті Лева.

Жінкам не варто ходити самим пізно ввечері. Якщо доводиться, то намагайтеся йти людними місцями. Поодинокі компанії ліпше обходити стороною, хоча б за 3–5 метрів, щоб зорієнтуватися, чи звертають на вас увагу, та передбачити агресивні моменти.

Зараз дуже модно слухати музику в навушниках. Люди абстрагуються від реальності і не помічають, що відбувається довкола них. Звук у навушниках треба відрегулювати настільки, щоб чути, що відбувається навколо. Слідкуйте, щоб за метрів 2–3 позаду вас ніхто не йшов. Найгірше захищатися, коли нападник підкрадається ззаду. Якщо відчули кроки за собою, відійдіть на іншу сторону тротуару чи пропустіть людину вперед. Практично всі ситуації нападу можна унеможливити, якщо бути уважним.

Спорт для мене — на першому місці. Це мій стиль життя, ціла філософія, розвиток і гармонія… Інакше собі не уявляю. Треную своє тіло, дух і розум. Ці якості потім використовую в буденному житті.

Чоловіків захищати доводилося. У шкільні роки, коли в період підліткового розвитку сильніші знущалися над слабшими, іноді захищала хлопців від інших хлопців.

Фізично я - слабка людина: не підніму мішок бульби, не зможу працювати на будівництві. Поняття сили дуже специфічне та індивідуальне. Є різні фізичні сили. Якщо мене змусять підняти 30-кілограмовий вантаж, я цього не зроблю, а вдарити можу, бо знаю, куди і як. Стільки, як працюють наші селяни і заробітчани, моє тіло не витримало б, тому що воно пристосоване до інших навантажень. Коли була дитиною, допомагала родичам на городі. Тоді зрозуміла, що польові роботи — не для мене.

Найважливіший бій у житті — це бій із собою щодня. Вранці прокидаєшся і розумієш, що треба працювати, вдосконалюватися, щоб рухатися вперед.

ДОВІДКОВО:

Катерина Тарновська, 35 років. Майстер спорту з контактних єдиноборств, срібна і золота призерка чемпіонату світу із кікбоксингу. Народилася у столиці Азербайджану Баку.

Виросла в Дзержинську на Донеччині. Закінчила Дніпропетровський інститут фізичного виховання за фахом «спортивна гімнастика».

17 років тому переїхала до Львова, аби вивчати бойовий гопак. У 2002 році створила школу гармонійного розвитку для жінок «Асгарда», де викладає самозахист, володіння стародавньою зброєю. Брала участь у фестивалі українського духу «Бандерштат» у Луцьку. На лівому передпліччі має татуювання: зображення тризуба на чорно–червоному тлі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---