На Волині провели в останню дорогу захисника Сергія Сидорука

Сьогодні ковельчани попрощалися ще з одним Героєм – Сергієм Сидоруком, який майже два роки стояв на захисті країни.

Війна підірвала його здоров’я і забрала життя. Він ще багато не встиг здійснити зі своїх мрій і планів, не дожив, не долюбив. Йому було лише 47 років.

Сергій народився у Ковелі. Тут зробив свої перші кроки, тут формувався як людина. Після закінчення школи № 11 навчався у Ковельському ПТУ № 7, де здобув спеціальність електрика. Працював за фахом у малому приватному підприємстві «Інвестбуд» – був хорошим і відповідальним спеціалістом.

Від першого шлюбу у Сергія залишилися дві доньки – Анастасія та Тетяна, які нині проживають за кордоном. Рідні пригадують його як турботливого батька: він дуже любив своїх дівчат, багато часу проводив із ними, а коли вони подорослішали – завжди залишався на зв’язку, цікавився їхнім життям і підтримував.

Зі своєю дружиною Оксаною Сергій був знайомий із дитинства – вони навчалися в одній школі, жили по сусідству. У 2012 році доля звела їх разом, і відтоді вони будували спільне життя.

У травні 2024 року Сергій був призваний на військову службу до Збройних Сил України. Після навчання на Львівщині служив стрільцем у 82-й окремій десантно-штурмовій Буковинській бригаді ДШВ ЗСУ.

У серпні того ж року під час виконання бойового завдання на Сумщині він отримав важке поранення. Після тривалого лікування у Києві та Білій Церкві Сергія перевели до військової частини А5242 на Дніпропетровщині, де він займався організацією постачання продуктів харчування для військових.

Як розповіла дружина, чоловік часто телефонував, але рідко ділився подробицями служби – не хотів, аби вона хвилювалася. Після реабілітації він твердо вирішив узаконити їхні стосунки – тоді подружжя й одружилося.

Зовсім нещодавно, 21 березня, Сергій приїхав у відпустку. Та вже наступного дня через погіршення стану здоров’я його госпіталізували. Понад місяць він боровся за життя, проте хвороба взяла гору. Солдат, військовослужбовець взводу матеріального забезпечення військової частини А5242 Сергій Анатолійович Сидорук помер 5 квітня.

Як зазначив міський голова Ігор Чайка, усі, хто знав Сергія, запам’ятають його добрим, відповідальним, товариським, з прекрасним почуттям гумору.

«Щирі співчуття татові Анатолію Васильовичу, дружині Оксані, донькам Анастасії та Тетяні, сестрі Наталії. Сил вам пережити цю непоправну втрату.

А Сергій назавжди увійде в історію нашого міста і країни як воїн, Герой. Ми вдячні йому за захист, за те, що він зробив для кожного з нас», – звернувся Ігор Чайка до рідних воїна.

Поховали Сергія Сидорука на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна пам’ять і слава Герою!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---