В Україні можливе запровадження «російського» варіанту цензури

«В Україні суспільство вже готове до цензури, втомившись від недолугості інформаційного продукту, журналісти не готові захищати свободу, а влада хоче, проте боїться цю цензуру впроваджувати».
Так, цитуючи одну з приватних розмов, пише на «Українській правді» медіа-експерт, журналіст, виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар у статті «Російський варіант» та його перспективи в Україні».
Як зазначає автор статті «російський варіант» цензури, спроби запровадити який уже робляться в Україні, має кілька цілком конкретних ознак: монополізація медіа-активів в рамках «партії влади», заборона прямих ефірів та використання медіа з метою пропаганди, відсутність політичного плюралізму та критики влади в медіа, а також фізичні розправи над опозиційними журналістами.
Оскільки зачистка інформаційного простору в Росії почалася з телебачення і першими це відчули на собі ті власники телеканалів, які не хотіли погоджуватися на добровільну здачу медійних активів, то Віктор Пінчук, Петро Порошенко, і навіть Ренат Ахметов теж не застраховані від долі здавалося всемогутніх Березовського та Гусінського, які робили спроби ці активи зберегти. В Україні цілком ймовірним може бути перехід активів в руки окремих людей. Подейкують, що власники ЗМІ вже отримали відповідні пропозиції. А СБУ посилила увагу до роботи Нацради та окремих каналів.
Згідно з російським варіантом ценузри, ток-шоу та прямі ефіри неприпустимі. Адже тут ніхто не застрахований від викиду небажаної інформації і потрібні аргументи для дискусії. В Росії вони були закриті, а їх автори частково поповнили журналістську братію вже в Україні.
Та поки що в Україні немає грамотних водіїв для «машини цензури та пропаганди» - вважає Вікторія Сюмар. Проте, це питання часу.
В Росії давно поширені «чорні списки» небажаних політиків, журналістів, експертів. Україні поки що спостерігаємо зменшення експертних позицій в ефірі, як це було під час висвітлення харківських угод та зменшення критики на адресу влади, що пояснюють малим терміном її перебування у владних кріслах. Поза тим, факт лишається фактом - більшість українських медіа не змогли дати детального аналізу, що дають країні останні кроки президента та уряду – пише Вікторія Сюмар.
Росія названа міжнародними організаціями однією з найбільш небезпечних для роботи журналістів країною. Вбивства опозиційних журналістів та відсутність адекватних розслідувань - це вже стало там ледь не нормою. Це було в Україні, і хочеться вірити, що після вбивств Георгія Гонгадзе та Ігоря Александрова це більше не повториться. Але - як і в Росії, в Україні немає прецедентів покарання замовників вбивств журналістів, а у випадках нападів та залякувань - немає прецедентів покарання навіть виконавців – зазначає автор.
Вікторія Сюмар нагадує, що за останні 5 років так і не було створено реальних запобіжних механізмів поверненню цензури. Такими механізмами мали б стати реальне суспільне мовлення з незалежним від уряду фінансуванням та незалежною наглядовою радою, закон про реальну прозорість медіа власників, деполітизація Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення через зміну її повноважень та принципів формування; новий закон про доступ до інформації, який би передбачав серйозну відповідальність тих, хто обмежує доступ до інформації, система реальної саморегуляції в журналістському середовищі.

Довідково:

3 травня відзначається Всесвітній день свободи преси. Він присвячений річниці Уїндхоукськой декларації, складеної африканськими журналістами в 1991 році. Вона містить виклад основних принципів існування вільної, незалежної і плюралістичної преси на африканському континенті і в усьому світі. Декларація заявляє, що вільна преса абсолютно необхідна для демократії і є основним досягненням людства.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---