Там усі вірять в Бога, моляться, - волинський боєць про війну

Мешканець Ковельського району Андрій Слюсарчук отримав повістку відразу після оголошення першої хвилі мобілізації. «Про те – йти служити чи не йти, ‒ каже , ‒ навіть не думав». Переконаний: захищати Україну – обов’язок кожного». Вдома на Андрія Слюсарчука залишилися чекати двоє діток – трирічний Микола та 10-річний Сашко, а ще – любляча дружина Людмила та мама, ‒ розповідають історію бійця у прес-службі Ковельської РДА.

Відразу після навчання у Володимирі-Волинському бійців колишньої 51-ої окремої механізованої бригади відправили на Рівненський полігон, звідти у Дачне – і на схід.

Андрій разом з бойовим товаришем ніс службу на 10 блокпосту неподалік Волновахи. Боєць розповідає, що бували моменти, коли подумки прощався з життям. Але завжди просив: «Боже, допоможи». І виходив живим. При собі завжди мав ікону та хрестика. «А ще, ‒ каже він, ‒ на війні не зустрів жодного атеїста. Усі вірять в Бога, моляться. Часто буває, що надія є тільки на Бога і диво».

За весь час перебування у зоні АТО сержант Слюсарчук службу ніс на 12-ти блокпостах. Одного разу снайпер поцілив йому в ногу. Каже, він навіть не відразу це зрозумів. Куля зачепила м’яку тканину і кров на нозі помітив уже потім. Сам дав собі раду. Дістав з ноги кулю, перев’язав і продовжував воювати, адже лікарів на блокпостах не було.

Тричі його контузило, востаннє у Мар’їнці. Звідти бійця відправили в госпіталь до Києва. Що правда Андрій Слюсарчук зізнається, що довго лежати там не зміг: «Я витримав лише 12 днів. Перші чотири дні, які я пробув у госпіталі, ніяк не міг звикнути до думки, що ніхто не стріляє, тому постійно оглядався, ніби чекав небезпеки».

Лікування було тривалим. Каже, постійно болить голова та має проблеми з хребтом.

«Найстрашніше на війні – зрада командирів. Дуже прикро, що на війні є такі командири. А от рядові солдати – патріоти. Ми не думали за виживання, ми йшли захищати Україну… Мене зараз тягне назад до хлопців. Але служити я вже не зможу, бо комісований, хіба що піду колись добровольцем. Взагалі, війна мене змінила. Я по-іншому ставлюся до життя. Ще сильніше полюбив те, що в мене є!» ‒ каже Андрій про війну.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---