«Маленька леді Марійка»: бійці назвали гармату на честь незнайомої дівчинки з Волині

Уже котрий рік поспіль на сході України, попри мінські домовленості, точиться неоголошена війна. З боку сепаратистів не припиняються обстріли, гинуть українські солдати, руйнується інфраструктура міст та сіл. Збройні сили України за період АТО вже набралися неабиякого досвіду ведення війни, тому нині можуть сміливо протистояти ворогові. Однак, як і раніше, їм потрібні народна підтримка та любов.

Це засвідчила зустріч старовижівських школярів із солдатами, які перебувають на ротації на Рівненському полігоні, - йдеться у матеріалі газети «Волинські Новини» №43 від 24 листопада 2016 року «Як на Рівненському полігоні «боги війни» зустрічали старовижівських школярів».

«Дорогий герою! Пише до Вас учениця 6-А класу НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія» смт Стара Вижівка Волинської області Марія Недзельська. Кожна родина і я молимося за Вас. Пам’ятайте: ми завжди з Вами, Герої, а Ви – у наших серцях. Повертайтесь скоріше до своїх родин... Бажаємо Вам здоров’я і мирного неба над головою. Слава Україні! Героям слава!».

Лист такого змісту в перший рік війни отримав під Дебальцевим Костянтин Жежук із Рівненської області від незнайомої дівчинки з синьоокої Волині. Коли він читав його вголос, плакали всі бійці п’ятої гармати 44-ї окремої артбригади, бо таку душевну щирість можуть виказувати лише діти. З конверта випала ще й двад­цятигривнева купюра – внесок маленької дівчинки у велику справу перемоги. Зворушені таким щирим дитячим жестом солдати залишили на ній свої підписи й вирішили подарунок дитини та її теплий лист передати у Старовижівський крає­знавчий музей. Згодом ці речі й стали експонатами експозиції, присвяченої антитерористичній операції на сході України.

Зі старовижівською школяркою зустрівся тоді під час свого відрядження на Волинь її земляк – доб­роволець цієї ж артилерійської бригади Сергій Дмитрук, який приїздив на батьківщину, щоб перегнати в зону АТО придбаний за кошти місцевих підприємців автомобіль для вивезення з поля бою поранених. Він подякував Марійці за слова, які зігрівають, та подарував диск із кліпом, що його змонтував побратим на передовій за допомогою мобільного телефона. Їхня зустріч відбувалася в районній бібліотеці для дітей, де працює Марійчина мама Ліна Федорівна, в присутності тата В’ячеслава Івановича та відві­дувачів читальні, які одразу ж і переглянули кліп.

– Ми назвали свою п’яту гармату на честь дівчинки «Маленька леді Марійка», нині вона залишається грізною зброєю в руках українського солдата, – розповідає Сергій Дмитрук, який давно повернувся із зони АТО та став волонтером.

Побачити легендарну гармату на власні очі випало нещодавно школярам шостих-сьомих класів Старовижівської школи-гімназії, які побували на рівненському полігоні, де нині на ротації «боги війни», як називають артилеристів 44-ї окремої артбригади. Діти подарували їм щире спілкування та концерт. Задушевні українські пісні, які виконав художній колектив під керівництвом Віктора Мандзюка, так схвилювали військовослужбовців, що багато хто з них не приховував сліз: хтось згадав рідних дітей, хтось – уже онуків, рідні домівки, де залишилися батьки, які чекають військовослужбовців живими та здоровими. А далеко на полігоні чути стрілянину: тривають бойові навчання.

ЧИТАТИ ЩЕ: «БОГИ ВІЙНИ»: З’ЯВИЛОСЯ ЗАХОПЛЮЮЧЕ ВІДЕО ПРО УКРАЇНСЬКУ АРТИЛЕРІЮ

Серед артилеристів – люди різного віку та професій, чимало кад­рових військових. Уже давно став легендою розвідник Борода, за голову якого сепаратисти обіцяли 50 тисяч доларів. Він добре знає воєнну справу, володіє неабияким математичним талантом, тож, якщо розрахує координати противника, гармата влучить точно в ціль.

Один із бійців, що ніяк не міг натішитися спілкуванням із дітьми, виявився не менш легендарним Дідом, якому довелося воювати у гарячих точках світу. А з яким задоволенням дарував боєць одному з хлопчиків-артистів свої рукавиці на згадку – треба було бачити!

Під час відвідин бійців артилерійської бригади нам довелося зустріти й давніх знайомих, із якими звела доля в зоні АТО, куди доправляли гуманітарний вантаж рік тому. Андрій Марцинюк, з яким довелося служити свого часу Сергієві Дмитруку, розповів, що в бригаду повертаються ті, хто колись у ній служив, стаючи контрактниками, бо є така професія – захищати Батьківщину.

Після концерту в Будинку культури «боги війни» показали дітям свій побут: намети, в яких живуть на полігоні, кухню. Але чи не найбільше захоплення, навіть у дівчаток, викликала бойова техніка. І нехай вона не така вже й суперсучасна, але на фронті воює з вогником. Про її міць свідчить і те, що вага гармати – 7 тонн, снаряд важить 42 кілограми, тоді коли на Меморіалі Слави у Старій Вижівці стоїть гармата в сім разів легша. Тож, щоб професійно виконувати обов’язки, артилеристові потрібно мати неабияке здоров’я.

Спробували юні артисти і солдатської каші, яку приготували бійці по-фронтовому, на вогнищі. А ще на згадку про відвідини рівненського полігону діти вручили військово­службовцям подарунки. Від Старовижівської Спілки ветеранів АТО Сергій Дмитрук передав артилеристам бензопилу, яка також знадобиться в суворих солдатських буднях. Символічно обмінялися полотнами Державного Прапора України. Юні артисти подарували воїнам добра прапор із надписом «Повертайтеся живими! Ви – наша гордість! Ми вас любимо!». Артилеристи дітям – бойовий прапор, із яким виходили з дебальцівського котла. На ньому на прохання школярів воїни залишили підписи.

Наталія ЛЕГКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---