Політичні «контори з найму»

На ажіотажі наближення президентських виборів, як гриби після дощу в містах виростають агітаційні намети. У дощ, сніг чи мороз несуть свою «агіт-варту» молоді люди, часто за віком дуже підходящі критерієві «студенти».
Треба віддати належне хлопцям  і дівчатам, або ж їхнім інструкторам: агітатори  найчастіше запевняють, що роздають вони агітпродукцію тільки із особистих переконань, на громадських засадах.
Відтак репортер «ВН» вирішив сам спробувати «влаштуватися на роботу» в котрусь із політичних сил, щоб дізнатися: чому, незважаючи на примхи природи та епідемію грипу, молодь все-таки мерзне на вулицях, пропонуючи прапорці з газетками.
Виборча кампанія, яка, за прогнозами політологів, обіцяє бути дуже жорсткою, ще не встигла набрати розмаху. Проте, як виявилося,політичні сили уже давно сформували списки членів дільничних комісій. Та й роздавати газети уже є кому. Як пояснили в штабах, записати можуть тільки в резерв. Та от чи зателефонують – невідомо. «Можливо хтось звільниться, захворіє, може тоді…».
Під час співбесіди скрупульозно вивчають обличчя претендента, коли задають запитання: «А ви до нас прийшли, бо підтримуєте нашу партію, чи просто шукаєте роботу?» Зацікавленість особою кандидата в агітатори зникає після Вашого: «А як з оплатою праці?» Таємниця залишається за сімома печатями. Кажуть, що коли Вас запросять із резерву, тоді й піде розмова про гонорар.
Офіційного працевлаштування також ніхто не надає. Передвиборна агітація так і залишається «сезонною роботою». Без гарантій, побудована на ентузіазмі, системі заохочень (вочевидь) та, як-не-як, на здоров’ї самих добровольців. Адже поставили тобі завдання – виконуй, незважаючи ні на що.
Навіть після офіційного запиту політичні партії не бажають знімати завісу таємничості. Кажуть, передвиборча кампанія не впливає на їхню потребу в кадрах. Усі списки членів дільничних комісій давно сформовані, агітатори працюють на добровільних засадах. Послуг із працевлаштування партії не надають. Як зазначили у одному зі штабів, «політичні партії – не контори по найму».
А от питання оплати праці агітаційних бригад, або так званих «міні-штабів» - справа виключно індивідуальна і не варта уваги громадськості.
Розміри гонорарів «палаточників» «ВН» усе ж дізналися. Отож, суми залежать від політичної сили, регіону та обов’язків. Приміром, у райцентрах за годину роздачі агітаційних матеріалів платять по 10-20 гривень. У деяких містах, зокрема, у Луцьку суми сягають 30-40 гривень за годину.  За день же люди у Луцьку отримують 100- 150 гривень.
Під час зборів підписів на підтримку певного заходу діє планово-преміальна система. Зібрав 50 підписів за день – маєш зарплатню, підписалось більше людей – отримаєш ще й премію.
Між іншим, чим вищі амбіції у кандидата на пост Президента України, тим жорсткіший контроль. Координатори постійно їздять по точках агітації, перевіряючи добросовісність своїх «підлеглих». Спіймають на шахрайстві – можуть взагалі не заплатити. У деяких політичних сил є й спеціально навчені люди, які ретельно підбирають кандидатури, слідкують за кожним кроком. В народі їх уже називають «партійною міліцією». Тож навіть агітатори проходять через систему перевірок «благонадійності».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---