Помер директор Волинського облмуздрамтеатру

Світла людська пам'ять і глибока шана.

Очень жаль...Месяца два назад разговаривал с ним . Он был полон планов...Радовался , что удалось сделать второй зал на третьем этаже ...Не сдавался до последнего...Светлая память...

Людина надзвичайно високої культури, потужного інтелекту, широкої ерудиції – і не лише в галузі культури. Сучасним пігмеям від культури було важко з ним вести полеміку навіть на елементарні теми. Їх вистачало з ним на 2-3 хвилини розмови. Богдан Береза стояв на тих позиціях, на яких культура формує ставлення до політичних подій, регламентує відношення між людьми на усіх рівнях влади і суспільства. Він був глибоко переконаний в тому, що культура міняє ідентичність людей, які, в свою чергу, міняють власні запити і переконання в кращу сторону. Питання культури і утримання культурних об’єктів влада завжди сприймала, як обтяжуючий елемент. Вона завжди дивилась на неї, як на розважальника і дармоїда, що витягає гроші з бюджету. При цьому виділення грошей культурі чиновниками сприймалось, як акт щедрості і благодійності. І коли наприкінці 90-х років голодні актори театру непритомніли від недоїдання, Богдан Береза переконав владу, що культура має обернено-пропорціональний зв'язок з кількістю в’язниць – більше першого, менше другого. З усіх прикметників безкінечно багатої української мови для характеристики покійного найбільше підходять слова «добрий», «культурний», «інтелігентний», «вимогливий» і ще безліч слів такого ж змісту. Змінити світ насиллям чи словами намагались Христос і Будда, Великий Інквізитор і Наполеон, Володимир Ульянов і Лев Толстой. Богдан Береза міняв культуру – без насилля і зайвих слів. Добрими справами. У мене (з певних причин), залишилось неопубліковане інтерв’ю, яке б, очевидно, суттєво ускладнило б відносини з владою того, кого ми сьогодні провели в останню путь. Ось цитата, з якої не можна викинути жодного слова: «Існує проста істина: якщо з однієї сторони стоїть порожнеча, а з іншої - ідея, що заволоділа людиною, то перемагає не порожнеча, а ідея. Порожнеча – це сучасна влада. Мельпомена для неї - розпутна дівка» Ці слова були сказані мені під дверима колишнього «генерал-губернатора» Волині, у якого Богдан Береза простояв в приймальні п’ять днів зранку до вечора для продовження контракту і, нарешті, був прийнятий з докорами за «упущенія» в роботі. Призначений, генерал, щоправда, не витримав терміну. Отримання влади і її утримання передбачають різні стратегії. Українські традиції призначення глав суб'єкту - «влада з милості дарувальника». Вона принципово відрізняється від влади самозавойованої, отриманої завдяки власній звитязі. Призначені «генерали» не мають кореневої системи, щоб вистояти під ударами політичної стихії. Призначенець – це пересаджена цибулина тюльпана на політичну клумбу. Генерал пішов, а Богдан Береза залишився – непохитний і гордий! Таким він назавжди залишиться в моїй пам'яті! Царство Небесне і земля пухом. Сумую. Непоправна втрата. Співчуття рідним.

Багато слів можна сказати про Богдана Березу. І всі вони наразі будуть не вчасними. Бо завжди говоримо добре про людину тоді, коли її вже немає... На жаль... Завдяки Богданові Степановичу в нашому театрі багато що змінилося, прийшли нові актори, з'явилися нові можливості. Тож цінуймо тих людей, котрі поруч із нами щодня, котрі гідно роблять свою справу і допомагають іншим йти вперед. І пам'ятаймо тих Сподвижників, яких уже немає в земному житті, але які живуть у наших серцях.

"Очоливши згодом «шевченківців» у Луцьку Береза не забував і про самодіяльне театральне мистецтво Волині..." - авжеж, не забував! У 90-ті роки в Луцьку загнувся Народний самодіяльний театр НД "Просвіта" (нині Палац культури). Під бездарним керівництвом актора облмуздрамтеатру Аркадія Вітковського і під боком у Берези. Невже не можна було допомогти директору НД "Просвіта" вигнати Вітковського та запропонувати замість нього іншого актора, котрий був би не таким бездарним худкером самодіяльного театру? Якщо вони були голодні, бажаючий на з/п В-го знайшовся б, чи не так? Але Заслужений діяч пан Береза цього не зробив. Вибачте за маленьке уточнення, я лише хотів нагадати шановній громаді, що ідеальних людей не буває, і заслужених діячів у тому числі...

Вважаю ваш коментар саме зараз недоречним. Раніше треба було. Тепер негідно і нечесно - Береза з того світу навряд чи вам дасть відповідь. Звичайно, ідеальних людей немає. І не буде. Життя дається в тому числі і для того, щоби вчитися. А навчання без помилок не буває.