Волинський школяр-самородок експериментує з рослинами та вишиває картини

Про Юрка Лебедя із села Краті односельці кажуть: із таким не засумуєш. Що вже казати про маму Валю й тата Колю, яким що не день, то нові сюрпризи син готує. Ще коли був другокласником, знайшов рецепт шарлотки в інтернеті й вирішив: треба маму здивувати. А от дарунок із димовою шашкою батьки чомусь не оцінили. Тож замість того, щоб похвалити за інтерес до хімії, просили експериментів більше не проводити.

Про це йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №16 від 19 травня 2016 року.

«Ой, то така дитина! За все береться, кругом перший!Нещодавно проводили свято, то Юрко запропонував удома виготовити феєрверк і до школи принести. Ледь умовили цього не робити», - сміється директор школи Віра Вітрук.

А щоб і на інші небезпечні забавки часу не мав, учня постійно у спорт залучають. Тим паче, що з таким запасом енергії хлопець не лише на уроках фізкультури найкраще нормативи здає. Представник віддаленого турійського села блискуче виступає на районних змаганнях. І навіть батьки здивувалися «сріблу», яке їхній син отримав за подолання 800-метрової дистанції.

У якийсь момент розмови з Юрком ми згадали «мультяшну» фразу кота Матроскіна (де у відповідь на купу компліментів той вдоволено муркоче: «Я ще й шити можу»). Так і наш – не простоквашинський – персонаж, перелічивши свої спортивні досягнення, каже: «Я ще й бісером вишивати вмію». Разом із сестрою-шестикласницею вони прикрасили дім іконою Богородиці та ще кілька «мирських» робіт на стіну повісили.

«Міг би й більше виготовити, але в той час, коли починається гурток «Намистинка», по мене шкільний автобус приїжджає. Тому замість вишиваних картин рідним дарую випалені на дереві. А качалку на трудовому навчанні зробив таку, що мама тепер постійно мені вареники ліпить і пиріжки пече», - пояснює Юрко Лебідь.

Однак найбільшою гордістю восьмикласника є його міні-оранжерея.

«Ну, може, й не зовсім оранжерея. Проте я не чув, аби в нас у Краті стільки екзотичних рослин хтось вирощував, навіть серед дорослих», - зауважує Юрко

Ази ботанічної справи відкрила учневі вже згадувана директорка, вона ж – учитель біології Віра Вітрук. Утім педагог од лаврів слави відмовляється. Каже: про особливості вирощування рослин розповідає всім учням, але саме в Юрія стільки вазонів із лимонами, мандаринами, навіть ківі красується.«Та це ж не складно! – усміхається хлопець. – Фрукта з’їв, кісточку в землю посадив – і поливаєш. Щоправда, з ківі у мене щось не надто дружба складається. Бо я ті насінинки дуже вже хотів виростити: від м’якоті чистив, на марлю з теплою водичкою клав, пророслі зернятка у вазон садив. Однак вище, ніж на десять сантиметрів, вони чомусь не хочуть виростати. На відміну від цитрусових».

І позаяк ліпше раз побачити, ніж сто разів почути, то восьмикласник одразу демонструє плоди своєї ботанічної праці.

«Самих плодів іще, правда, нема: надто молоденькі рослини. Щодо лимонів, то їх (учителька підказала) ще й треба щепити. Але головне – прижилися. Тому за кілька років, може, й вдасться вас турійськими мандаринами пригостити, – оптимістично каже хлопець. І додає: – А ви коли десь почуєте, як можна в домашніх умовах банани виростити, то мені розкажете. Бо дуже вже ці смаколики люблю, та в селі у магазині їх не завжди купиш».Розпитуючи про плани на майбутнє, кореспондент поцікавився в Юрка, чи він, бува, не хоче в екзотичні країни переїхати або тут, на Волині, справж­ню оранжерею відкрити. Втім мій юний співрозмовник реально оцінює власні можливості (та й батьківські, певно, теж). А тому щодо вибору майбутньої професії каже:

«Найімовірніше, після дев’ятого класу поїду на Горохівщину, де мій двоюрідний брат в аграрному коледжі навчається. Як здобуду потрібні навики, спробую тут, у Краті, тваринницьку ферму відкрити. Хотілося б коней розводити або корів. Та якщо стільки грошей не назбираємо – куріпками займуся. Бо вони маленькі, а користі приносять багато».

Оксана БУБЕНЩИКОВА,Турійський район

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---