Слапчук хоче взяти на поруки «афганця» Гаврилишина

Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, письменник із Луцька Василь Слапчук оприлюднив своє звернення на захист колишнього банкіра та воїна-афганця Василя Гаврилишина. У зверненні, яке Василь Слапчук передав ЗМІ, йдеться:
«Для кожного «афганця» 15 лютого – день виведення радянських військ із Афганістану – є датою, що символізує перемогу здорового глузду над імперськими амбіціями. Щороку цього дня ми відкладаємо свої справи, щоб зібратися, вшанувати пам’ять загиблих та віддати шану живим. Ми озираємося назад і підбиваємо підсумки.
На жаль, нам доводиться підраховувати наші втрати. Наче після довгого важкого бою. Рани, задавнені хвороби, постстресові стани – все це дається взнаки...
Смерть безжальна. Але й життя нас не щадить. Цього року з нами не було Василя Гаврилишина. Він, слава Богу, живий-здоровий, однак долі заманулося ще раз випробувати його. У голову не вкладається, як могло таке трапитися?
Пройшовши строкову службу в Афганістані, не маючи особливих стартових умов, Василь Гаврилишин став успішним банкіром, був депутатом Луцької міської ради кількох скликань, користувався загальною повагою у громади. І враз усі ці набутки опинилися під загрозою дискредитації. Його затримано, взято під варту...
Моє єство противиться цій звістці. Не беручись давати оцінку правомірності чи безпідставності дій правоохоронних органів, на це може дати остаточну відповідь лише суд, хочу зазначити: яким би не було судове рішення, воно не може перекреслити тих добрих справ, які числяться за Гаврилишиним. Так само, як не може змінитися моє добре ставлення до цієї людини. А те, що сталося з Василем, мені здається якоюсь прикрою помилкою, яку, я певен, буде виправлено. Підстави для оптимізму дає той факт, що мою думку поділяє чимало людей. Наприклад, депутати Луцької міськради підтримали клопотанням звільнити Василя Гавришилина з-під варти на поруки Луцької міськради, змінивши запобіжний захід.
Сподіваюся, до цього клопотання, за яке проголосували 26 народних обранців, прислухаються. Двадцять першу річницю ми відзначали без Василя Гаврилишина. Приблизно стільки ж ми знайомі. Завжди прикро, коли хтось «випадає з обойми». Тим паче, що Гаврилишин належить до засновників «афганського» руху в Луцьку, він був першим головою Луцької міської спілки воїнів-інтернаціоналістів. Перебував на цій посаді з 1989 по 1992 роки. Пізніше з його ініціативи була заснована Луцька міська асоціація інвалідів війни Афганістану. Він опікувався інвалідами, оскільки вони найменш захищені. Більше тридцяти із них Василь Гаврилишин працевлаштував. До дня виводу військ та до Дня інваліда виділяв їм матеріальну допомогу. Підтримував також і сім’ї загиблих...
Серед нагород Василя Гаврилишина є медалі «За заслуги» усіх трьох ступенів, якими його відзначила Українська Спілка ветеранів Афганістану за доброчинність, активну громадську позицію та укріплення ветеранського братства.
Не ставлю собі за мету перерахувати усі добродіяння (як і нагороди) Василя Гаврилишина. Згадую їх лише для того, щоб наголосити: ми про них пам’ятаємо. Інакше нема смислу збиратися, щоб поговорити про минуле, якщо ми не здатні підтримати один одного в теперішньому часі», - пише Сімя і дім.
 

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---