Бійця з Волині, який врятував командира, нагородили орденом

Волинянина, який воював у АТО, нагородили орденом за сміливість, - йдеться у повідомленні Ковельського центру допомоги 51 ОМБР.

Волонтери центру розповідають непросту історію Героя:

"Хлопець, учасник АТО, Чапко Тарас родом з Ковеля. Уже з юних років посилено цікавився спортом. Навчався у Ковельській гімназії. Пізніше вступив в Ліцей олімпійського резерву в Рівному. Але доля так склалася, що покинув навчання через проблеми зі спиною. Попри тце, хлопець не зупинився і в 2010 році став випускником Луцького правознавчого ліцею з підвищеною фізичною підготовкою. Наступним кроком мав бути вступ у Академію внутрішніх військ МВС України. Вступні екзамени склав на відмінно, але обставини склались зовсім по-іншому.

Зиму 2011 року Тарас пересидів вдома, а потім йому "захотілося воєнної романтики" - звернувся до командира військової частини Ковеля з проханням прийняти його на військову службу за контрактом і усе ж здійснив давню мрію служити в десантних військах Житомира. Тут хлопець віддано виконував зобов’язання протягом трьох років.

У березні відбулась анексія Криму Росією. Тарасу примусово-добровільно продовжують дію військового контракту, саме відтоді починається історія Героя.

Миколаїв, полігон – бойове злагодження військ. Бойовий наказ – солдати відправились на Херсон захищати український кордон від прориву загарбників. Тут провели понад місяць. Прийшов наказ і бригада переїхала в Донецьку область. Численні напади та обстріли на військовий табір з боку російського агресора. Далі бойове завдання – виїзд на блокпости для захисту населених пунктів (Слов’янський район). Тут на них уже чекали. Обстріл з градів, гранатометів, автоматів. Один їхній БТР згорів, 8 вбитих і 12 поранених. Серед поранених - Чапко Тарас.

Граната ворога потрапила прямісінько до машини, в якій був Тарас і ще 2 солдати, а разом з ними і 300 мін. В ящиках з мінами відразу повиривало кришки; матраци, спальники і все в ередині зайнялося полум’ям. Командир застряг. Тараса від смертельної кулі захищав міномет. Куля пройшла через ліву ногу, численні ураження осколками та переломи ноги.

Хлопцю вдалось вилізти з машини. Чудом підвівся і побачив командира в кабіні, одразу допоміг йому вилізти. Командир уцілілів.

Потому, хлопець почув свист снайперської кулі за декілька сантиметрів від своєї голови, каже, що саме тоді відчув страх за життя. Куля минула хлопця, і він помітив водія машини і, уже не в змозі пригадати яким чином, допоміг покинути тому машину, як от-от вибухнула б. Водій допоміг Тарасу накласти джгут на ногу. Далі 2 кілометри шляху Тарасу з підтримкою хлопців довелось скакати на одній нозі до пункту допомоги військовим. На щастя, мобільні телефони у них були при собі і через 1,5 години прибув БТР допомоги.

Далі була операція в Харківському військовому госпіталі, потім Ірпінь – клопітка робота лікарів над ранами Тараса.

Упродовж наступних 4 місяців хлопець лягав на стаціонарне лікування в Житомирський воєнний шпиталь чотири рази. Потім отримав ІІІ групу інвалідності.

Сьогодні Тарас уже рухається без милиць, але його ліва нога не розгинається. Хлопець сильний духом і самостійно бореться за нормальне життя – відвідує спортивний зал для розробки ноги, згоден на реабілітацію від Ковельського центру допомоги 51 ОМБР за кордоном.

Держава нагородила свого Героя орденом за сміливість.

Нагадаємо, Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що військового 51 бригади Віктора Івановича Хмелецького посмертно нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---