Лучани переглянули фільм про геноцид у Руанді

Польську драму про дружбу, прощення та надзвичайну силу природи лучани мали нагоду переглянути в рамках Дискусійного кіноклубу «Pleograf».

Показ стрічки «Птахи співають в Кіґалі» відбувся 22 липня в кінотеатрі Multiplex РЦ «Промінь».

Насамперед консул Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Тереза Хрущ зазначила, що шанувальники якісного польського кінематографу, попри літній період канікул і відпусток, зустрічаються вже вчетверте.

«Ми довго думали над тим, чи організовувати зустріч у період відпусток, і зараз радіємо, що так багато охочих прийшли в понеділок ввечері на наш кінопоказ», – сказала Тереза Хрущ.Вона нагадала, що під час попереднього кінопоказу було оголошено результати конкурсу на найкращу назву Дискусійного кіноклубу в Луцьку. Найвдалішим журі видалося найменування «Pleograf» на честь фундатора польської кінематографії Казімежа Прушинського, який 1894 року винайшов плеограф – апарат, який поєднував функції камери та проектора.

Цього разу лучани мали змогу безкоштовно переглянути стрічку польського та німецького виробництва «Птахи співають в Кіґалі», яку транслювали з україномовними субтитрами. Фільм режисерства подружжя Йоаани Кос-Краузе та Кшиштофа Краузе вийшов у прокат минулого року.

Це розповідь про двох жінок: польську науковицю, ортологиню Анну та молоду дівчину з африканського племені Тутсі Клавдіну. Познайомилися вони в Руанді в 1994 році. Анна вже третій рік поспіль досліджувала вимирання популяції хижих птахів сипів, коли в країні розпочався геноцид – за 100 днів від рук терористів, зокрема з племені Хуту, загинули більше мільйона представників племені Тутсі.Саме Анна врятувала від вірної смерті Клавдіну та, виробивши їй візу і купивши квиток на літак, влаштувала втечу до Польщі. Уже на Батьківщині науковиця намагається повернутися до буденного доафриканського життя, однак їй це не вдається, як не вдається забути все пережите Клавдіні.

Врешті Клавдіна вирішує повернутися додому, до Руанди. Компанію в цій подорожі їй складає Анна.Безпосередньому перегляду фільму передувала коротка лекція представника Центру кінокультури «Zorza» із польського Холма Пьотра Стельмащука, який відразу наголосив, що стрічка «Птахи співають в Кіґалі» тяжка і разюче відрізняється від трьох попередніх картин, котрі вже переглянули в рамках Дискусійного кіноклубу в Луцьку.

Окрім історичних передумов, що передували розпалу кривавої бійні між африканськими племенами, лектор звернув увагу на спосіб зйомки окремих сцен – крупні плани, збільшене відтворення дріб’язкових деталей, масштабування буденних дій, до прикладу вечірнього нанесення крему для рук.

Також Пьотр Стельмащук акцентував, що насправді фільм не стільки про геноцид на рівні країни, як про особистісні травми, котрі пережили Анна та Клавдіна.Насамкінець лектор закликав присутніх у кінозалі задуматися над тим, чи стрічка має позитивне завершення і чи взагалі в такого роду фільмах можливий хеппі-енд.

Організатори кіноперегляду – Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку, студенти-полоністи факультету філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Мистецьке об’єднання «Стендаль». Україномовні субтитри надав Польський інститут у Києві.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---